БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ (на прикладі інтеграції вивчення анатомії людини та дисциплін циклу іншомовної підготовки)

Бєляєва О. М., Білаш С. М., Проніна О. М., Лисанець Ю. В., Білаш В. П., Гаврильєва К. Г., Таран З. М.

МЕДИЧНА ОСВІТА

Наукова стаття

У статті проаналізовано curriculum vitae найвидатніших представників медицини різних історичних епох з акцентом на їх внесок в анатомію і медичну термінологію в конкретних соціально-культурному й історичному контекстах. Наголошено, що в умовах антропоцентричної парадигми історично орієнтовані персонологічні дослідження визнаються одним із найбільш перспективних напрямів наукових пошуків, в яких рефлексія минулого здійснюється через вивчення унікальної та неповторної історії життя і діяльності людини, яка, з одного боку, є творцем історії, з іншого, – її носієм, що зумовлює актуальність використанні біографічного методу як одного з інструментів формування професійної особистості та професійної ідентичності, що, з-поміж іншого, формується зі посиланням на загальну історію, яка пояснює та узаконює місце професій у суспільстві. Авторами досліджено біографії видатних анатомів у контексті розвитку анатомічної науки, починаючи від Античності до Пізнього Середньовіччя: Арістотеля (384-322 рр. до н. е.), Герофіла (бл. 300 – бл. 250 рр. до н.е.), Ерасістрата (ІІІ ст. до н.е.), Галена (131-201 рр. або 129-199 рр.), Євстахія (бл. 1510-1574), Фаллопія (1523-1562), Везалія (1514-1564) та інших. У роботі використано загальнонаукові методи – аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, аналіз літературних джерел, пошуково-бібліографічний, а також спеціальні методи – історико-порівняльний, біографічний, інтерпретативний. Ознайомлення з curriculum vitae видатних медиків, має давню традицію, позаяк медицина як, можливо, жодна з інших наукових галузей, зберігає нерозривний зв’язок між минулим і сьогоденням, адже сучасні наукові дослідження, з одного боку, ґрунтуються на відкриттях і досягненнях представників інших епох, поколінь, наукових шкіл, а з іншого, без помилок попередників і бажання їх виправити чи спростувати хибні теорії та гіпотези, неможливий рух уперед. Показано, що використання біографічного методу в процесі вивчення анатомії та дисциплін циклу іншомовної підготовки слугує одним із засобів формування професійної особистості та професійної ідентичності майбутнього лікаря.

здобувачі вищої медичної освіти,анатомія людини,дисциплін циклу іншомовної підготовки,біографічний метод

1. Kopylova Antropotsentrychna systema yak obyekt suchasnoho piznannya. Aktualʹni problemy filosofiyi ta sotsiolohiyi. 2021;32:46-52. [in Ukrainian].
2. Ilʹchenko O. Biohrafichnyy metod v istoryko-pedahohichnomu doslidzhenni: sutnistʹ, pryntsyp, Pedahohichni nauky. 2021;77:61- [in Ukrainian].
3. Absil G, Govers Comment écrire l’histoire de la médecine pour les étudiants des sciences de la santé? Pédagogie Médicale. 2015;16(1):9-22.
4. Adanır SS, Bahşi İ. The giant anatomist, whose value is later understood: Bartolomeo Childs Nerv Syst. 2021;37:1-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s00381-019-04107-1.
5. Ambrose CT. Andreas Vesalius (1514 – 1564) – an unfinished Acta Med Hist Adriat. 2014;12(2):217-30.
6. Bayraktar E, Nteli Chatzioglou G, Gayretli Ö. The life of Gabriele Falloppio (1523–1562) and his contributions to medical Child’s Nervous System. 2022.
7. Biesbrouck M, Steeno Andreas Vesalius’ corpses. Acta Med Hist Adriat. 2014;12(1):9-26.
8. Brinkman RJ, Hage JJ. Andreas Vesalius’ 500th anniversary: the initiation of hand and forearm myology. Journal of Hand Surgery (Euro- pean Volume). 2015;40(9):987-994.
9. Öncel Ç. One of the Great Pioneers of Anatomy: Gabriele Falloppio (1523-1562). Bezmialem 2016;3:123-126.
10. Splavski B, Rotim K, Lakičević G, Gienapp AJ, Boop FA, Arnautović KI. Andreas Vesalius, the Predecessor of Neurosurgery: How his Progressive Scientific Achievements Affected his Professional Life and World Neurosurg. 2019 Sep;129:202-209.
11. Zampieri F, Basso C, Thiene Andreas Vesalius’ Tabulae anatomicae sex (1538) and the seal of the American College of Cardiology. J Am Coll Card. 2014;63:694-695.
12. Zampieri F, El Maghawry M, Zanatta A, Thiene Andreas Vesalius: Celebrating 500 years of dissecting nature. Glob Cardiol Sci Pract. 2015 Dec 22;2015(5):66.
13. Van Hee R. Andreas Vesalius: his surgical activities and influence on modern surgery. Acta Chirurgica Belgica. 2016;116(1):62-68. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/00015458.2016.1140958.
14. Wolpert Biography as history: A personal reflection. Journal of Interdisciplinary History. 2010;40(3):399-412.
15. Aleksentseva-Timchenko KS, Melʹnikov Biohrafichnyy metod yak instrument sotsiolohichnoho doslidzhennya. Materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. u 3 t. Pravove zhyttya suchasnoyi Ukrayiny; 2020 Trav 15; Odesa; 2020;1:269-271. [in Ukrainian].
16. Pavlenko Rolʹ i mistse biohrafichnoho metodu u metodolohiyi pedahohiky. Naukovyy zhurnal Khortytsʹkoyi natsionalʹnoyi akademiyi. 2020;1(2):30-39. [in Ukrainian].
17. Ziskind B, Halioua В. La conception du cœur dans l’Égypte Concepts of the heart in Ancient Egypt. Medical Sciences. 2004;20(3):367-373.
18. Bonnar Grecheskaya tsivilizatsiya. Ot Iliady do Parfenona. Ot Antigony do Sokrata. Ot Yevripida do Aleksandrii. M.: Iskusstvo; 1995. 671 s.
19. Karuzin PI. Slovar’ anatomicheskikh terminov. S prilozheniyem kratkikh svedeniy po latinskomu i grecheskomu yazykam i biografichesk- ogo slovarya uchenykh. – L.: Gos. izd-vo «Glavnauka»; 1928. 293 s.
20. Olmer La médecine dans l’Antiquité: professionnels et pratiques. Sociétés & Représentations. 2009;28(2):153-172.
21. Byelyayeva OM, Zhdan VM, Tsisyk Latynsʹko-ukrayinsʹkyy medychnyy entsyklopedychnyy slovnyk: u 2 t. T.2. K.: VSV «Medytsyna»; 2020. 456 s. [in Ukrainian].
22. Sadeghi S, Ghaffari F, Heydarirad G, Alizadeh Galen’s place in Avicenna’s The Canon of Medicine: Respect, confirmation and criticism. Journal of Integrative Medicine. 2020;18(1):21-25.
23. Calogirou Andreas Vesalius, quelques traits de sa vie et de ses observations sur le cœur. Histoire des sciences medicales. 1974;VIII(1):187-200.
24. Biesbrouck Le premier livre de la Fabrica d’André Vésale et sa première traduction en néerlandais. Histoire des sciences médicales. TOME L. 2016;2:211-214.
25. Mitchell Anatomy and Surgery from Antiquity to the Renaissance. Amsterdam: Adolf Hakkert; 2016. Chapter, Anatomy and surgery in Europe and the Middle East during the Middle Ages; p. 309-324.
26. Romero-y Huesca A, Ramírez-Bollas J, Ponce-Landín FJ, Moreno-Rojas JC, Soto-Miranda MÁ. La cátedra de Cirugía y Anatomía en el Cirugía y Cirujanos. 2005;73(2):151-158.
27. Bieliaieva Latynsʹka mova yak mova naukovoho prohresu. Medytsyna XVI – XVII st. Likarsʹka sprava. 2017;5-6:179-186. [in Ukrainian].
28. Bieliaieva OM, Lysanets YuV, Melaschenko Latin as a language of international communicative status: medicine of the 16th-17th centuries. Georgian Medical News. 2017;1(262):120-124.
29. Mezzogiorno A, Mezzogiorno V. Bartolomeo Eustachio: A pioneer in morphological studies of the kidney. Am J Nephrol. 1999;19(2):193-198.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (168), 2023 рік , 224-232 сторінки, код УДК 378.147:[611.01+811.124'1+811.111'1

10.29254/2077-4214-2023-1-168-224-232