МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПЕРИІМПЛАНТАТНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ РАННІХ ТА ПІЗНІХ УСКЛАДНЕННЯХ ДЕНТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ

Єфіменко А. О., Степанський О. Д., Богомольна Л. О., Кошова І. П., Іщенко О. В.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Вступ. В останні десятиліття проведення дентальної імплантації стало рутинною та добре передбачуваною процедурою з високими позитивними результатами в довготривалій перспективі. В той же час, розвиток карієсу по краях коронок, інфекції пульпи, періодонтит та механічні ускладнення, такі як переломи зубів, можуть бути причинами втрати зуба. Метою цього дослідження було проаналізувати бактеріальну популяцію в периімплантній кишені імплантатів і визначити конститутивні фактори, пов’язані зі втратою імплантату. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведене на базі Дніпровського державного медичного університету, досліджено 42 набори зразків від 42 пацієнтів. До дослідної групи належали пацієнти з імплантатами, які необхідно було видалити в період остеоінтеграції або після періоду загоєння. Групи втрат імплантатів порівнювали з контрольною групою – пацієнти без втрати кісткової тканини. Дослідження складу мікробної плівки з проводити стандартним бактеріологічним методом з подальшою біохімічною ідентифікацією. Статистична обробка результатів досліджень проводилася з використанням ліцензійної програми STATISTICA 6.1, відмінності вважали статистично достовірними при р<0,05. Результати досліджень. Всі зразки, отримані від пацієнтів були позитивні на мікробіоту. Загалом отримано унікальні 174 ізоляти. Монокультуру мали лише в 9,52% випадків (n=4). Більшість ідентифікованих культур належали до чотирьох філ – Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes та Proteobacteria. З використанням темнопольної мікроскопії в 27,91% зразків (n=12) виявлено представників філи Spirochaetota, ідентифікація не проводилася. Культуру Staphylococcus spp. (n=36) отримали з 38,89% клінічних зразків (n=21). Видовий склад Staphylococcus spp., виділених з периімплантатної ділянки та імплантатів включав Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus hominis, Staphylococcus warneri та Staphylococcus saprophyticus. Серед усіх представників роду Staphylococcus коагулаза-позитивні ізоляти становили 77,78%, а саме S. aureus. Позитивними на культуру Streptococcus spp. були 78,84% відібраних проб (n=41), при чому більшість ізолятів (n=28) належала саме до групи viridans. Філа Fusobacteria займала друге місце. Культури отримані з 30,77% проб (n=16). Представники філи Bacteroidetes отримані з 25,15% відібраних зразків (n=11). Ідентифіковані роди включали Porphyromonas та Prevotella. Представники філи Proteobacteria були також отримані від пацієнтів з ускладненнями дентальної імплантації – 23,08% проб (n=12). Ідентифіковано такі роди: Neisseria, Acinetobacter, Klebsiella and Haemophilus. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки зразків від пацієнтів із втратою імплантату відрізнявся від контрольної групи, p<0,05. Пацієнти з втратою імплантату мали більшу питому вагу родів Fusobacterium і Porphyromonas. Зразки від контрольної групи містили порівняно високу кількість бактерій родів Streptococcus, Neisseria та Veillonella, p<0,02. Більшість зразків від пацієнтів з пізньою втратою імплантату досліджених методом темнопольної мікроскопії та світлової мікроскопії з фарбуванням за Гімзою були позитивними на сапрофітні спірохети. Аналогічно, представники родів Fusobacteria та Porphyromonas мали більшу питому вагу (р<0,05) саме при пізній втраті імплантату. На відміну від вище сказаного, питома вага S. sanguinis та S. pyogenes, але не інших представників роду Streptococcus була вищою у пацієнтів з ранньою втратою імплантату в порівнянні з контролем. Серед пацієнтів з втратою імплантату курців було більше, ніж в групі зі збереженим протезом – рання втрата 77%, пізня втрата 78%, контроль 35% (р=0,04). Пацієнти з ранньою втратою імплантату мали пародонтит у 64% випадків, з пізньою – 71%, контрольна група – 29% (р=0,01). Висновки. Біоплівка пошкоджених зубних імплантатів є неоднорідною. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки з гнійно-запальним потенціалом відрізнявся більшою питомою вагою родів Fusobacterium і Porphyromonas, в тому числі при пізній втраті імплантату. Рання втрата дентального протезу була пов’язана з виділенням S. sanguinis та S. pyogenes.

ускладнення дентальної імплантації,периімлантит,Staphylococcus,анаеробні мікроорганізми,біоплівка,мікроорганізми,мікробіоценоз,мікробіота,інфекція

1. Korsch M, Marten SM, Stoll D, Prechtl C, Dötsch A. Microbiological findings in early and late implant loss: an observational clinical case- controlled BMC oral health. 2021;21(1):112. DOI: 10.1186/s12903-021-01439-w.
2. Friedman PK, Kaufman LB, Karpas Oral health disparity in older adults: dental decay and tooth loss. Dent Clin North Am. 2014;58(4):757- 770. DOI: 10.1016/j.cden.2014.06.004.
3. Rinke S, Ohl S, Ziebolz D, Lange K, Eickholz Prevalence of periimplant disease in partially edentulous patients: a practice-based cross- sectional study. Clin Oral Implants Res. 2011;22(8):826-833. DOI: 10.1111/j.1600-0501.2010.02061.x.
4. Berglundh T, Armitage G, Araujo MG, Avila-Ortiz G, Blanco J, Camargo PM, et Peri-implant diseases and conditions: Consensus report of workgroup 4 of the 2017 World Workshop on the Classification of Periodontal and Peri-Implant Diseases and Conditions. J Periodontol. 2018;89(1):313-318. DOI: 10.1002/JPER.17-0739.
5. Cynetar Formuvannya bioplivky mikroorhanizmamy ta yikh znachennya u medytsyni. Vistnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2018;2(144):59-63. DOI: 10.29254/2077-4214-2018-2-144-59-63. [in Ukrainian].
6. Römling Is biofilm formation intrinsic to the origin of life? Environ Microbiol. 2023;25(1):26-39. DOI: 10.1111/1462-2920.16179.
7. Charalampakis G, Belibasakis GN. Microbiome of peri-implant infections: lessons from conventional, molecular and metagenomic Virulence. 2015;6(3):183-187. DOI: 10.4161/21505594.2014.980661.
8. Persson GR, Renvert S. Cluster of bacteria associated with peri-implantitis. Clin Implant Dent Relat Res. 2014;16(6):783-793. DOI: 1111/cid.12052.
9. Perez-Chaparro PJ, Duarte PM, Shibli JA, Montenegro S, Lacerda Heluy S, Figueiredo LC, et The current weight of evidence of the microbiologic profile associated with peri-implantitis: a systematic review. J Periodontol. 2016;87(11):1295-304. DOI: 10.1902/ jop.2016.160184.
10. Daubert D, Pozhitkov A, McLean J, Kotsakis G. Titanium as a modifier of the peri-implant microbiome structure. Clin Implant Dent Relat 2018;20(6):945-53.
11. Rakic M, Grusovin MG, Canullo L. The microbiologic profile associated with peri-implantitis in humans: a systematic review. Int J Oral Maxillofac 2016;31(2):359-68. DOI: 10.11607/jomi.4150.
12. World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human JAMA. 2013;310(20):2191-4. DOI: 10.1001/jama.2013.281053.
13. MOZ Ukrainy. Forma pervynnoyi oblikovoyi dokumentatsiyi № 003-6/o «Informovana dobrovilʹna z·hoda patsiyenta na provedennya diahnostyky, likuvannya ta na provedennya operatsiyi ta znebolennya i na prysutnistʹ abo uchastʹ uchasnykiv osvitnʹoho protsesu». Nakaz MOZ № 549 vid 08.08.2014 zi zminamy Nakaz MOZ № 2837 vid 09.12.2020 [Internet]. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2020 [cited 2023 Jan 19]. Dostupno: .https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0697-12#Text. [in Ukrainian]
14. Cornaglia G, Courcol R, Herrmann J-L, Kahlmeter G, Peigue-Lafeuille H, Vila J. ESCMID: European manual of clinical microbiology. 1st ESCMID; 2012. 472 p.
15. Wagendorf O, Menzel P, Schwarzer R, Neckel N, Preissner S, Heiland M, et Sonication versus the conventional method for evaluation of the dental microbiome: a prospective pilot study. BMC Oral Health. 2022;22(1):348. DOI: 10.1186/s12903-022-02374-0.
16. Ryzhov OA, Penkin Statystychni metody opratsyuvannya rezulʹtativ medychno-biolohichnykh doslidzhenʹ. Lviv: Mahnoliya; 2022. 160 s. [in Ukrainian].
17. Yadav SK, Singh S, Gupta Biomedical Statistics. A Beginner’s Guide. 1st ed. Singapore: Springer; 2019. 342 p.
18. Al-Sabbagh M, Bhavsar I. Key local and surgical factors related to implant failure. Dent Clin North Am. 2015;59(1):1-23. DOI: 1016/j. cden.2014. 09.001.
19. Chrcanovic BR, Kisch J, Albrektsson T, Wennerberg A. Impact of different surgeons on dental implant failure. Int J Prosthodont. 2017;30(5):445-54. DOI: 11607/ijp.5151.
20. Avetikov DS, Pronina OM, Lokes KP, Bukhanchenko Suchasni uyavlennya pro umovy, yaki obmezhuyutʹ vybir metodu dentalʹnoyi implantatsiyi na verkhniy i nyzhniy shchelepakh. Vistnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2017;4.3(141):20-26. DOI: 10.29254/2077–4214– 2017–4–3–141–20-27. [in Ukrainian]
21. Chrcanovic BR, Albrektsson T, Wennerberg Bone quality and quantity and dental implant failure: a systematic review and meta-analysis. Int J Prosthodont. 2017;30(3):219-37. DOI: 10.11607/ijp.5142.
22. de Medeiros F, Kudo GAH, Leme BG, Saraiva PP, Verri FR, Honorio HM, et Dental implants in patients with osteoporosis: a systematic review with meta-analysis. Int J Oral Maxillofac Surg. 2018;47(4):480-91. DOI: 10.1016/j.ijom.2017.05.021.
23. Sendyk DI, Rovai ES, Pannuti CM, Deboni MC, Sendyk WR, Wennerberg A. Dental implant loss in older versus younger patients: a systematic review and meta-analysis of prospective J Oral Rehabil. 2017;44(3):229-36. DOI: 10.1111/joor.12465.
24. Pokrowiecki R, Mielczarek A, Zareba T, Tyski S. Oral microbiome and peri-implant diseases: where are we now? Ther Clin Risk Manag. 2017;13:1529-42. DOI: 2147/TCRM.S139795.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (168), 2023 рік , 291-300 сторінки, код УДК 616.314-089.843-06-002-022.7-093

10.29254/2077-4214-2023-1-168-291-300