ПОШУК НОВИХ БІОАНТАГОНІСТІВ ЕМБРІОТОКСИЧНОСТІ ХЛОРИДУ КАДМІЮ У ХРОНІЧНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ НА ЩУРАХ

Шаторна В. Ф., Кононова І. І., Гарець В. І., Нефьодова О. О., Ломига Л. Л.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Малодослідженими є аспекти хронічного впливу солей кадмію на перебіг ембріогенезу як при ізольованому впливі так і з мікроелементами, що мають біоантагоністичну властивість щодо токсичності важких металів. Таким чином, актуальним напрямом морфологічних експериментальних досліджень є пошук нових можливих біоантагоністів токсичності кадмію серед мікроелементів, здатних впливати на диселементози, підтримуючи гомеостаз організму, у тому числі під час вагітності. Метою експерименту було визначення ступеня ембріотоксичності хлориду кадмію у дозі 2,0 мг/кг при ізольованому внутрішньошлунковому введенні та проведення пошуку можливих біоантагоністів серед сукцинатів цинку та міді при комбінованому введенні з хлоридом кадмію у хронічному експерименті. Дослідження проведено на 32 вагітних самках щурів лінії Wistar, які були розподілені на 4 експериментальні групи: перша – контроль; друга – ізольованого введення розчину кадмію хлориду у дозі 2,0 мг/кг; третя – комбінованого введення розчину кадмію хлориду у дозі 2,0 мг/кг + сукцинат цинку у дозі 5 мг/кг; четверта – комбінованого введення розчину кадмію хлориду у дозі 2,0 мг/кг + сукцинат міді 0,1 мг/кг. Можливу негативну дію речовин, що вивчаються на ембріональний розвиток визначали по здатності підвищувати рівень всіх видів ембріональної смертності. Аналіз отриманих результатів продемонстрував, що ізольоване хронічне введення хлориду кадмію в дозі 2,0 мг/кг має виражений ембріотоксичний вплив на показники кількості ембріонів, загальної ембріональної смертності, доімплантаційної та постімплантаційної ембріональних смертностей у щурів. Комбіноване введення сукцинатів цинку або міді з хлоридом кадмію має модифікуючий вплив на ембріотоксичність хлориду кадмію за основними показниками ембріотоксичності, а самі сукцинати можуть розглядатися як потенційні біоантагоністи кадмію при хронічному впливі на експеримент.

щури,ембріотоксичність,кадмій,цинк,мідь

1. Trakhtenberg IM, Kolesnikov SV, Lukovenko VP. Tyazhelyye metally vo vneshney srede. Sovrem. gigiyenicheskiye i toksikologicheskiye aspekty. Minsk; 1994. 123 s.
2. Biletsʹka EM. Hihiyenichna otsinka mikroelementnoho zabezpechennya naselennya Dnipropetrovsʹkoyi oblasti ta yoho vplyv na reproduktyvne zdorovʺya. Zb. tez dop. nauk.-prakt. konf.Aktualʹni pytannya hihiyeny ta ekolohichnoyi bezpeky Ukrayiny; 2011; K.; 2011. s. 132-133. [in Ukrainian]. 
3. Dinerman AA. Rol’ zagryazniteley okruzhayushchey sredy v narushenii embrional’nogo razvitiya. M.: Meditsina; 1980. 191 s.
4. VOZ. Global’naya strategiya VOZ po pitaniyu, fizicheskoy aktivnosti i zdorov’yu: Rukovodstvo dlya stran po monitoringu i otsenke osushchestvleniya. VOZ; 2010. 60 s. 
5. Gzhegotskiy MR, Sukhodol’skaya NV. Vliyaniye medi, tsinka, kadmiya i svintsa na veroyatnost’ razvitiya ugrozy preryvaniya beremennosti u zhenshchin. Reproduktivnoye zdorov’ye Vostochnaya Yevropa. 2014;1(31):43-49. 
6. Malov AM, Sibiryakov VK, Ivanenko AA. Nakopleniye kadmiya v nekotorykh organakh i tkanyakh krys. Klinicheskaya toksikologiya. 2013;14:228-240.
7. Shatorna VF, Haretsʹ VI, Kononova II. Porivnyannya éffektu vplyvu soley svyntsyu ta kadmiyu na embriohenez u shchuriv. Ukrayinsʹkyy zhurnal medytsyny, biolohiyi ta sportu. 2018;3.6(15):310-4. [in Ukrainiаn].
8. Nefʹodov OO, Bilyshko DV, Kushnarʹova KA, Shevchenko OS, Shatorna VF, Kefeli-Yanovsʹka OI. Vyznachennya vplyvu kadmiyu na pokaznyky embriohenezu pry izolʹovanomu vvedenni ta v kombinatsiyi z tsytratamy selenu ta hermaniyu. Medychni perspektyvy. 2020;25(1):24-31. [in Ukrainiаn].
9. Piasek M, Laskey JW, Kostial K, Blanusa M. Assessment of steroid disruption using cultures of whole ovary and/or placenta in rat and in human placental tissue. Arch Occup Environ Health. 2012;75:36-44. DOI:
10. 1007/s00420-002-0351-3. 10.Skal’nyy AV. Vliyaniye faktorov okruzhayushchey sredy na reproduktivnuyu sistemu devochek i devushek Moskovskogo megapolisa. Mikroelementy v meditsine. 2002;3(4):17-25.
11. Salomeina NV, Sklyanov YUI, Mashak SV. Sravnitel’nyy analiz effektov vozdeystviya sol’yu kadmiya v razlichnyye periody beremennosti. J of siberian medical sciences. 2014;2:61-67.
12. Senkevich OA, Sirotina ZV, Koval’skiy YUG, Berdnikov NV. Toksichnyye mikroelementy plodovo-materinskogo kompleksa v usloviyakh. antropogennoy nagruzki. Dal’nevostochnyy med. zhurn. 2008;2:61-4.
13. Orlov YUP, Govorova NV. Rol’ suktsinatov pri kriticheskikh sostoyaniyakh. Obshchaya reanimatologiya. 2014;10(6):65-78.
14. Mayevskiy YEI, Grishina YEV, Rozenfel’d AS, Zyakun AM, Vereshchagina IM, Kondrashova MN. Anaerobnoye obrazovaniye suktsinata i oblegcheniye yego okisleniya vozmozhnyye mekhanizmy adaptatsii kletki k kislorodnomu golodaniyu. Biomeditsinskiy zhurnal. 2000;4:32- 36.
15. Yevglevskiy AA, Ryzhkova GF, Yevglevskaya YEP, Vanina NV, Mikhaylova II, Denisova AV, et al. Biologicheskaya rol’ i metabolicheskaya aktivnost’ yantarnoy kisloty. Vestnik Kurskoy gosudarstvennoy sel’skokhozyaystvennoy akademii. 2013;9:65-69.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (168), 2023 рік , 92-96 сторінки, код УДК 616.61:591.3:546.48:612.6

10.29254/2077-4214-2023-1-168-92-96