ВЕСТИБУЛЯРНА ПАРОКСИЗМІЯ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК, ОБГОВОРЕННЯ)

Дельва І. I.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Мета. Описати клінічний випадок вестибулярної пароксизмії (ВП) і таким чином продемонструвати важливість знання неврологами діагностичних критеріїв цього захворювання. Результати. Чоловік 58 років звернувся зі скаргами на напади раптового, інтенсивного головокружіння тривалістю 15-20 секунд з відчуттям обертання предметів проти годинникової стрілки. Під час нападів хворий відмічає тріск у правому вусі, відчуття нестійкості, профузний піт, нудоту. У наступні 10-15 хвилин після закінчення нападів хворого турбують відчуття легкості в голові та жару в тілі, серцебиття. Напади виникають спонтанно, без будь-яких тригерів, 5-7 разів на місяць. Перший напад стався 5 місяців тому під час їзди автомобілем в місті, через що хворий ледь не потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Відтоді хворий боїться сідати за кермо. Пацієнт панічно боїться нападів, оскільки вони супроводжуються вкрай неприємним відчуттям головокружіння. Крім того, хворий хвилюється, що ці напади можуть бути симптомом якогось важкого, доcі нерозпізнаного захворювання. Окрім вищенаведених скарг пацієнт відмічає постійний шум в обох вухах, що посилюється в тиші. Хворий звертався до невролога, було діагностоване доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення. За призначенням невролога пацієнт приймав бетагістин по 24 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця, фенібут по 25 мг 3 рази на добу протягом 1 місяця. Лікування ніяк не вплинуло на частоту та інтенсивність нападів головокружіння. 7 років тому був струс головного мозку внаслідок падіння на льоді. Останні 3 роки страждає на артеріальну гіпертензію, приймає бісопролол по 2,5 мг на добу. При неврологічному огляді відхилень не виявлено. Спонтанний та індукований ністагм відсутній. Тест поштовху голови – негативний. Рівновага і координація – непорушені. Тест Дікса-Холпайка не викликав позиційного ністагму. Пацієнт заповнив госпітальну шкалу тривоги та депресії: субшкала тривоги – 18 балів, субшкала депресії – 10 балів. МРТ головного мозку – перивентрикулярний лейкоареоз 1 ступіня за шкалою Фазекас. При аудіометрії діагностована двобічна нейросенсорна недостатність. Електроенцефалографія: епілептиформної активності не виявлено. Консультація отоларинголога: незначна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Отримані клінічні дані повністю відповідають діагнозу ВП: A) Принаймні 10 нападів спонтанного системного або несистемного головокружіння. B) Тривалість нападів менше 1 хвилини. В) Стереотипна феноменологія нападів. D) Ефективність лікування карбамазепіном/оксарбазепіном. E) Стан пацієнта не може бути пояснений будь-яким іншим діагнозом. Пацієнту було призначено карбамазепін (200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, потім – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця) як патогенетичне лікування ВП та етіфоксину гідрохлорид (50 мг 3 рази на добу протягом 1 місяця) як анксіолітичний препарат. Через 1 місяць, під час візиту пацієнт повідомив про відсутність нападів головокружіння протягом усього періоду приймання медикаментів. Госпітальна шкала тривоги та депресії: субшкала тривоги – 10 балів, субшкала депресії – 8 балів. Пацієнту рекомендовано приймати карбамазепін по 100 мг двічі на добу протягом наступних 3 місяців. Через 3 місяці, під час контрольного огляду пацієнт повідомив лише про один напад легкого головокружіння з моменту попереднього візиту. Було рекомендовано продовжувати прийом карбамазепіну по 100 мг двічі на день протягом 6 місяців з подальшим плановим візитом. Висновки. Неврологам необхідно знати та активно використовувати у своїй практиці діагностичні критерії ВП.

вестибулярна пароксизмія,діагностичні критерії,етіопатогенез,лікування

1. Delva M, Delva I. Analysis of primary headaches management in poltava regions. Wiad Lek. 2021 Jan 1;74(1):118-21.
2. Steenerson KK. Acute vestibular syndrome. CONTINUUM: Lifelong Learning in Neurology. 2021 Apr 1;27(2):402-19.
3. Hüfner K, Barresi D, Glaser M, Linn J, Adrion C, Mansmann U, et al. Vestibular paroxysmia: diagnostic features and medical treatment. Neurology. 2008 Sep 23;71(13):1006-14.
4. Chen C, Lee T, Lee H, Kuo Y, Bery A, Chang T. Vestibular paroxysmia: Long-term clinical outcome after treatment. Frontiers in neurology. 2022 Jan;13:1036214.
5. Strupp M, Lopez-Escamez JA, Kim JS, Straumann D, Jen JC, Carey J, et al. Vestibular paroxysmia: diagnostic criteria. Journal of Vestibular Research. 2016 Jan 1;26(5-6):409-15.
6. Zhao Z, Sun S, Fan K, Wei Lu. Clinical features and therapeutic effects of vestibular paroxysmia. J Audiol Speech Pathol. 2016;24(3):231235.
7. Brandt T, Strupp M, Dieterich M. Vestibular paroxysmia: a treatable neurovascular cross-compression syndrome. Journal of neurology. 2016 Apr;263(1):90-6.
8. Brandt T, Huppert D, Strupp M, Dieterich M. Functional dizziness: diagnostic keys and differential diagnosis. Journal of neurology. 2015 Aug;262(8):1977-80.
9. Strupp M, Mandalà M, López-Escámez JA. Peripheral vestibular disorders: an update. Current Opinion in Neurology. 2019 Feb 1;32(1):16573.
10. Best C, Gawehn J, Krämer HH, Thömke F, Ibis T, Müller-Forell W, et al. MRI and neurophysiology in vestibular paroxysmia: contradiction and correlation. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. 2013 Dec 1;84(12):1349-56.
11. Schwaber MK, Whetsell WO. Cochleovestibular nerve compression syndrome. II. Vestibular nerve histopathology and theory of pathophysiology. The Laryngoscope. 1992 Sep;102(9):1030-6.
12. Lehnen N, Langhagen T, Heinen F, Huppert D, Brandt T, Jahn K. Vestibular paroxysmia in children: a treatable cause of short vertigo attacks. Developmental Medicine & Child Neurology. 2015 Apr;57(4):393-6.
13. Li Y, Zeng C, Luo T. Paroxysmal dysarthria and ataxia in multiple sclerosis and corresponding magnetic resonance imaging findings. Journal of neurology. 2011 Feb;258(2):273-6.
14. Lempert T, Olesen J, Furman J, Waterston J, Seemungal B, Carey J, et al. Vestibular migraine: diagnostic criteria. Journal of Vestibular Research. 2012 Jan 1;22(4):167-72.
15. Paul NL, Simoni M, Rothwell PM. Transient isolated brainstem symptoms preceding posterior circulation stroke: a population-based study. The Lancet Neurology. 2013 Jan 1;12(1):65-71.
16. Strupp M, Brandt T, Dieterich M. Vertigo and dizziness: Common complaints. London: Springer Nature; 2021. 189 p.
17. Strupp M, Zwergal A, Brandt T. Episodic ataxia type 2. Neurotherapeutics. 2007 Apr;4(2):267-73.
18. Tarnutzer AA, Lee SH, Robinson KA, Kaplan PW, Newman-Toker DE. Clinical and electrographic findings in epileptic vertigo and dizziness: a systematic review. Neurology. 2015 Apr 14;84(15):1595-604.
19. Choi JH, Seo JD, Kim MJ, Choi BY, Choi YR, Cho BM, et al. Vertigo and nystagmus in orthostatic hypotension. European Journal of Neurology. 2015 Apr;22(4):648-55.
20. Levine RA. Typewriter tinnitus: a carbamazepine-responsive syndrome related to auditory nerve vascular compression. Orl. 2006;68(1):437.
21. De Ridder D, Møller A, Verlooy J, Cornelissen M, De Ridder L. Is the root entry/exit zone important in microvascular compression syndromes? Neurosurgery. 2002 Aug 1;51(2):427-34.
22. Sivarasan N, Touska P, Murdin L, Connor S. MRI findings in vestibular paroxysmia-an observational study. Journal of Vestibular Research. 2019 Jan 1;29(2-3):137-45.
23. Bayer O, Brémová T, Strupp M, Hüfner K. A randomized double-blind, placebo-controlled, cross-over trial (Vestparoxy) of the treatment of vestibular paroxysmia with oxcarbazepine. Journal of neurology. 2018 Feb;265(2):291-8.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (168), 2023 рік , 171-175 сторінки, код УДК 616.28-008.5-07-08

10.29254/2077-4214-2023-1-168-171-175