• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 1 (168), 2023 / ВПЛИВ СИНДРОМУ ВИГОРАННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

    Ляховський В. І., Нємченко І. І., Люлька О. М., Городова-Андрєєва Т. В., Краснов О. Г., Сидоренко А. В.

    ВПЛИВ СИНДРОМУ ВИГОРАННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

    Про автора:

    Ляховський В. І., Нємченко І. І., Люлька О. М., Городова-Андрєєва Т. В., Краснов О. Г., Сидоренко А. В.

    Рубрика:

    ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    Синдром вигорання – це такий стан, який виникає у працівників на фоні хронічного стресу під час виконання ними професійних обов’язків. У першу чергу, це стосується тих співробітників, які займаються високоспеціалізованою працею. Серед них медичні працівники мають підвищений ризик розвитку цього синдрому, який виникає при доволі тривалому впливі різних стресових подій. З сильним емоційним виснаженням пов’язані такі симптоми, як байдужість до роботи, відсторонення від стосунків, які пов’язані з виконанням службових обов’язків, відчуттям неефективності та відсутність бажання подолати даний стан. Вигорання впливають на ефективність виконання службових функцій та загальне самопочуття працівників. Співробітники, які вигоряють і виснажені, мають значні проблеми із здоров’ям як з фізичної, так і з психологічної точки зору. Клінічні прояви синдрому вигорання є різноманітними, хоча його діагностика є доволі складною, оскільки він розвивається протягом декількох послідовних стадій. В наш час найчастіше використовується п’ятиступенева модель його клінічного перебігу. На сьогоднішній день не існує стандартизованої та загальноприйнятної процедури діагностики синдрому професійного вигорання. Для цього, здебільшого, використовуються тестові скринінги, а найбільш часто із них – Опитувач вигорання Маслаха (MBI). Особливої уваги заслуговує виникнення синдрому вигорання у медичних працівників під час оголошеної всесвітньої пандемії COVID-19 та воєнного стану, який впроваджений в результаті повномасштабної агресії росії в Україну. У цих умовах у працівників сфери охорони здоров’я значно збільшується психоемоційна нагрузка, яка викликана тривалими змінами, коротшими перервами та вищим емоційним стресом. Причини страждань медичних працівників можуть бути пов’язані з подіями в особистому житті або поганими стосунками на роботі. Тому, вирішальним захисним фактором для благополуччя працівника на робочому місці та протягом усього життя є співчуття оточуючих. Лікування синдрому вигорання повинне ґрунтуватися на оцінці тяжкості симптомів. При виражених симптомах вигоряння рекомендується проводити психотерапевтичне лікування, також можуть застосовуватися антидепресанти, бажано в поєднанні з психотерапією. Синдром вигорання досі не має чіткого визначення і критеріїв постановки діагнозу, однак залишається важливою проблемою та викликом для громадського здоров’я. Вигорання працівників медичної галузі є доволі шкідливим для спеціалістів, лікувальних закладів та пацієнтів. Тому, необхідно завчасно визначати ризики його виникнення та проводити профілактичні заходи.

    Ключові слова:

    синдром вигорання,медичні працівники,праця,пандемія,воєнний стан.

    Список цитованої літератури:

    1. West CP, Dyrbye LN, Shanafelt TD. Physician burnout: Contributors, consequences and solutions. J Intern Med. 2018;283(6):516-29. DOI: https://doi.org/10.1111/joim.12752.
    2. Maslach C, Schaufeli WB, Leiter MP. Job burnout. Annu Rev Psychol. 2001;52:397-422. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev. psych.52.1.397.
    3. West CP, Dyrbye LN, Erwin PJ, Shanafelt TD. Interventions to prevent and reduce physician burnout: A systematic review and metaanalysis. Lancet. 2016;388(10057):2272-81. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16) 31279-X.
    4. Capone V, Borrelli R, Marino L, Schettino G. Mental Well-Being and Job Satisfaction of Hospital Physicians during COVID-19: Relationships with Efficacy Beliefs, Organizational Support, and Organizational Non-Technical Skills. Int J Environ Res. Public Health. 2022;19(6):3734. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19063734.
    5. Shanafelt T. Burnout in anesthesiology. A call to action. Anesthesiology. 2011;114(1):1-2. DOI: https://doi.org/10.1097/ ALN.0b013e318201cf92.
    6. Shanafelt TD, Bradley KA, Wipf JE, Back AL. Burnout and self-reported patient care in an internal medicine residency program. Ann Intern Med. 2002;136(5):358-67. DOI: https://doi.org/10.7326/0003-4819-136-5-2002 03050-00008.
    7. Shanafelt TD, Balch C, Dyrbye LN, Bechamps G, Russell T, Satele D, et al. Suicidal ideation among American surgeons. Arch Surg. 2011;146(1):54-62. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.2010.292.
    8. Shanafelt TD, Balch C, Bechamps G, Russell T, Dyrbye L, Satele D, et al. Burnout and medical errors among American surgeons. Ann Surg. 2010;251(6):995-1000. DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e3181bfd ab3.
    9. Lindblom KM, Linton SJ, Fedeli C, Bryngelsson IL. Burnout in the working population: relations to psychosocial work factors. Int J Behav Med. 2006;13:51-9. DOI: https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm1301_7.
    10. Ahola K, Honkonen T, Isometsä E, Kalimo R, Nykyri E, Koskinen S, et al. Burnout in the general population. Soc Psychiat Epidemiol. 2006;41:11-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-005-0011-5.
    11. Williams ES, Rathert C, Buttigieg SC. The Personal and Professional Consequences of Physician Burnout: A Systematic Review of the Literature. Med Care Res Rev. 2019;77(5):371-86. DOI: https://doi.org/10.1177/1077 558719856787.
    12. Heinemann LV, Heinemann T. Burnout Research: Emergence and Scientific Investigation of a Contested Diagnosis. SAGE Open. 2017;7(1):2158244017697154. DOI: https://doi.org/10.1177/21582440176 97154.
    13. De Hert S. Burnout in Healthcare Workers: Prevalence, Impact and Preventative Strategies. Local Reg Anesth. 2020 Oct 28;13:171-83. DOI: https://doi.org/10.2147%2FLRA.S240564.
    14. Houkes I, Winants Y. Development of Burnout over time and the causal order of the three dimensions of burnout among male and female GP’s. A three wave panel study. BMC Public Health. 2011;11:240. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-11-240.
    15. Kaschka WP, Korczak D, Broich K. Burnout – a fashionable diagnosis. Dtsch Arztebl Int. 2011;108(46):781-7. DOI: https://doi.org/10.3238% 2011.0781.
    16. Korczak D, Huber B, Kister C. Differential diagnosis of the burnout syndrome. GMS Health Technol Assess. 2010;6:Doc09. DOI: https:// org/10.3205%2Fhta000087.
    17. Maslach C, Jackson SE, Leiter MP. Maslach Burnout Inventory Manual. 3rd ed. Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press; 1996. 56 p.
    18. Orrù G, Marzetti F, Conversano C, Vagheggini G, Miccoli M, Ciacchini R, et al. Secondary traumatic stress and burnout in healthcare workers during COVID-19 outbreak. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(1):337. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18010337.
    19. Canal-Rivero M, Armesto-Luque L, Rubio-García A, Rodriguez-Menéndez G, Garrido-Torres N, Capitán L, et al. Trauma and stressorrelated disorders among health care workers during COVID-19 pandemic and the role of the gender: A prospective longitudinal survey. J Affect Disord. 2022;302:110-22. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2022.01.021.
    20. Mo S, Shi J. Linking Ethical Leadership to Employee Burnout, Workplace Deviance and Performance: Testing the Mediating Roles of Trust in Leader and Surface Acting. J Bus Ethics. 2017;144:293-303. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10551-015-2821-z.
    21. Fiorilli C, Schneider B, Buonomo I, Romano L. Family and nonfamily support in relation to burnout and work engagement among Italian teachers. Psychol Sch. 2019;56:781-91. DOI: https://doi.org/10.1002/pits.22235.
    22. Qin YS, Men LR. Exploring the Impact of Internal Communication on Employee Psychological Well-Being During the COVID-19 Pandemic: The Mediating Role of Employee Organizational Trust. Int J Bus Commun. 2022;2022:23294884221081838. DOI: https://doi. org/10.1177/2329488422 1081838.
    23. Ogbonnaya C. Exploring possible trade-offs between organisational performance and employee well-being: The role of teamwork practices. Hum Resour Manag J. 2019;29(3):451-68. DOI: https://doi.org/10.1111/ 1748-8583.12238.
    24. Buonomo I, Fiorilli C, Romano L, Benevene P. The roles of work-life conflict and gender in the relationship between workplace bullying and personal burnout. A study on italian school principals. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(23):8746. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijerph 17238745.
    25. Hobfoll SE, Halbesleben J, Neveu JP, Westman M. Conservation of Resources in the Organizational Context: The Reality of Resources and Their Consequences. Annu Rev Organ Psychol Organ Behav. 2018;5:103-28. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-032117-104640.
    26. Couper K, Murrells T, Sanders J, Anderson JE, Blake H, Kelly D, et al. The impact of COVID-19 on the wellbeing of the UK nursing and midwifery workforce during the first pandemic wave: A longitudinal survey study. Int J Nurs Stud. 2022;127:104155. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2021. 104155.
    27. Dutton J, Lilius J, Kanov J. The Transformative Potential of Compassion at Work. Handb Transform Coop. 2007;1:107-26. DOI: https://doi. org/10. 1515/9781503625969-006.
    28. Gilbert P. Mindful Compassion: How the Science of Compassion Can Help You Understand Your Emotions, Live in the Present, and Connect Deeply with Others. Oakland, USA: New Harbinger Publications; 2014. 384 p.
    29. Dutton JE, Workman KM, Hardin AE. Compassion at Work. Annu Rev Organ Psychol Organ Behav. 2014;1:277-304. DOI: https://doi. org/10. 1146/annurev-orgpsych-031413-091221.
    30. Atkins PWB, Parker SK. Understanding individual compassion in organizations: The role of appraisals and psychological flexibility. Acad. Manag Rev. 2012;37:524-46. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.2010.0490.
    31. Anstiss T. Compassion at Work. The Wiley Blackwell Handbook of the Psychology of Positivity and Strengths-Based Approaches at Work. Hoboken, USA: John Wiley & Sons; 2016. 582 p. DOI: https://doi.org/10. 1002/9781118977620.ch13.
    32. West MA, Chowla R. Compassionate leadership for compassionate health care. Compassion: Concepts, Research and Applications. Routledge; 2017. 298 p.
    33. Lyubovnikova J, West MA, Dawson JF, Carter MR. 24-Karat or fool’s gold? Consequences of real team and co-acting group membership in healthcare organizations. Eur J Work Organ Psychol. 2015;24(6):929-50. DOI: https://doi.org/10.1080/1359432X.2014.992421.
    34. Chu LC. Mediating positive moods: The impact of experiencing compassion at work. J Nurs Manag. 2016;24:59-69. DOI: https://doi. org/10.1111/jonm. 12272.
    35. Kotera Y, Sheffield D. Revisiting the Self-compassion Scale-Short Form: Stronger Associations with Self-inadequacy and Resilience. SN Compr Clin Med. 2020;2:761-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00309-w.
    36. Zhang YY, Han WL, Qin W, Yin HX, Zhang CF, Kong C, et al. Extent of compassion satisfaction, compassion fatigue and burnout in nursing: A meta-analysis. J Nurs Manag. 2018;26(7):810-9. DOI: https://doi.org/10. 1111/jonm.12589.
    37. Shanafelt T, Sloan J, Habermann T. The well-being of physicians. Am J Med. 2003;114(6):513-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S00029343(03) 00117-7.
    38. Weiner EL, Swain GR, Wolf B, Gottlieb M. A qualitative study of physicians’ own wellness-promotion practices. West J Med. 2001;174(1):19-DOI: https://doi.org/10.1136%2Fewjm.174.1.19.
    39. Linzer M, Visser MR, Oort FJ, Smets EM, McMurray JE, de Haes HC. Predicting and preventing physician burnout: results from the United States and the Netherlands. Am J Med. 2001;111(2):170-5. DOI: https://doi.org/ 10.1016/S0002-9343(01)00814-2.
    40. Kleinpell R, Moss M, Good VS, Gozal D, Sessler CN. The critical nature of addressing burnout prevention: results from the critical care societies collaborative’s national summit and survey on prevention and management of Burnout in the ICU. Crit Care Med. 2020;48(2):24953. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000003964.

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (168), 2023 рік , 30-35 сторінки, код УДК 614.25:159.944.4:[616-036.21+342.78]

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2023-1-168-30-35