КІНЕТИКА РОЗВИТКУ МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА МІОКАРДА КОМПЛЕКСУ (ЛШ + МШП) У ПРОЦЕСІ РАННЬОГО ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ ЩУРІВ ВІСТАР
Про автора:
Загоруйко Г. Є., Марциновський В. П., Гусаковська Т. М., Філатова В. Л., Загоруйко Ю. В.
Рубрика:
БІОЛОГІЯ
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Проведено електронно-мікроскопічне, оптичне та морфометричне дослідження серії негативів мікросудин кровоносного мікроциркуляторного русла (МЦР) міокарда комплексу «лівий шлуночок + міжшлуночкова перетинка» (ЛШ+МШП) щурів Вістар у віці від народження до 45 діб. У серії електронно-мікроскопічних зображень (по 50 негативів розміром 6,5 х 9 см отриманих при збільшені електронного мікроскопу 2000х ) компонентів МЦР міокарда визначали відносні об’єми (%), абсолютні об’єми (мкм3 ) та середньодобову швидкість росту (мкм3 /доба) МЦР, капілярів, комплексу мікросудин (венули + артеріоли). Отримані цифрові дані морфометрії дозволили визначити закономірності кінетики розвитку компонентів МЦР у міокарді щурів на протязі їх раннього постнатального розвитку. Встановлено, що в інтервалі часу (н/р – 45 діб) постнатального розвитку щурів Вістар структурно-функціональні елементи кровоносного МЦР міокарда поступово досягають свого остаточного розвитку. Протягом 45 діб після народження щурів, домінуючим компонентом у кровоносному МЦР міокарда комплексу (ЛШ+МШП), є капілярна ланка. У процесі постнатального ангіогенезу, джерелом утворення артеріол і венул у кровоносному МЦР міокарда (ЛШ+МШП) є існуючі капіляри. Інтенсивний розвиток капілярної ланки у МЦР міокарда відбувається протягом перших 10 діб після народження щурів. За цей період часу середньодобова швидкість росту абсолютного об’єму капілярів у МЦР міокарда збільшується (від 0,20 до максимуму 0,915) х109 мкм3 /доба. Поступовий розвиток комплексу мікросудин (артеріоли + венули) та збільшення їх абсолютного об’єму у МЦР міокарда відбувається протягом перших 25 діб після народження щурів. За цей період часу середньодобова швидкість росту абсолютного об’єму комплексу мікросудин (а + в) збільшується у ≈ 52 рази (від 0,006 до максимуму 0,310) х 109 мкм3 /доба. У МЦР міокарда новонароджених щурів співвідношення об’ємів мікросудин (а+в)/кап дорівнювало 1 : 44. Протягом 45 діб після народження щурів відбувається суттєве збільшення співвідношення об’ємів мікросудин (а+в)/кап у МЦР до 1 : 3,1 у результаті роста абсолютного об’єму мікросудин (а + б).
Ключові слова:
ангіогенез,морфометрія,капіляри,артеріоли,венули.
Список цитованої літератури:
- Dyumin MS, Pronin VV. Angiologia. Ivanovo: FGBOU; 2020. 103 s.
- Livanova AA, Deev RV. Sovremennyye metody issledovaniya angiogeneza v eksperimente. Genu & Cellis. 2015;X(1):195-221.
- Ribatti D, Nico B, Crivellato E. Morphological and molecular aspects of physiological vascular morphogenesis. Angiogenesis. 2009;12(2):101-111.
- Ribatti D, Nico B, Crivellato E. The role of pericytes in angiogenesis. The International Journal of Developmental Biology. 2011;55(3):261- 268.
- Kozlov VI. Sistema mikrotsirkulyatsii krovi: kliniko–morfologicheskiye aspekty. Region. krovoobr. i mikrotsirkul. 2006;1(17):84-101.
- Sapin MR, Melyukov VE, Dolgov EN. Koronarnyye sosudy i gemomikrotsirkulyatornoye ruslo miokarda v norme i pri ishemicheskoy bolezni serdtsa. Region. krovoobr. i mikrotsirkul. 2013;1(45):5-10.
- Swed NV. Patologicheskaya anatomiya remodelirovaniya miokarda pri pochechnoy nedostatochnosti [avtoreferat].St. Petersburg; 2020. 24 s.
- Gorustovich OA Okolokulak ES. Mikrotsirkulyatornoye ruslo sosochkovykh myshts serdtsa cheloveka. Sb. trudov nauchno-prakt. konf. 2016; Grodno; 2016. s. 47-52.
- Panysheva IA, Smirnov VP. Dinamika morfometricheskikh pokazateley izmeneniya funktsionalnogo elementa ishemizirovannogo miokarda. Molodoy uchenyy. 2017;5(139):88-92.
- Morozova KN. Elektronnaya mikroskopiya v citologicheskih issledovaniyah: metodicheskoe posobie. Novosibirsk: NNIGU; 2013. 85 s.
- Zagoruiko YuV, Shmulich AV, Zagoruiko GE. Zakonomernosti kinetiki rosta massy serdtsa, kompleksa (LZH+MZHP) i parenkhimy miokarda v prenatalnom i postnatalnom ontogeneze krys. Visnik problem biologiyi i mediczini. 2018;2(144):87-90. [in Ukrainian].
- Amirov DR, Tamimdarov BF. Klinicheskaya gematologiya zhivotnykh. Kazan: Information Technology Centre KGAVM; 2020. 134 s.
- Zagoruiko GE, Skidan IG. Problemy i perspektivy razvitiya metodov kolichestvennogo analiza fraktalnykh biologicheskikh struktur. Visnik problem biologiyi i mediczini. 2007;2:102-107. [in Ukrainian].
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 104-114 сторінки, код УДК 611.661 : 616.127-092.9:31