ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЇ СЕКРЕТОРНИХ КОМПОНЕНТІВ СЕРЦЯ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ГЕМОДИНАМІЧНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

Жаріков М. Ю., Нефьодова О. О., Крамар С. Б., Козловська О. Г., Федченко М. П., Кушнарьова К. А., Шевченко І. В.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

У цьому дослідженні описано огрядні клітини та секреторні міокардіоцити серця в нормі, а також зміни їх складу серця щурів в умовах експериментального звуження аорти та при дії епінефрину та дехаметазону. Встановлено відмінності в морфології секреторних компонентів різних відділів серця. Вивчення серця як ендокринного органа привертало увагу дослідників на протязі багатьох років, але ряд питань і сьогодні залишаються дискутабельними. Особливий інтерес становить вивчення морфології компонентів серця, які відповідають за синтез, накопичення та секрецію біологічно активних речовин. Мета: встановити морфофункціональний стан секреторних компонентів серця в нормі та в умовах експериментального гемодинамічного перевантаження серця.Матеріалом для дослідження послужили білі щури, яким була створена штучна коарктація аорти, інші дві групи були піддані впливу препаратів адреналіну та дексаметазонуКількість ССГ найбільша в кардіоміоцитах вушок серця, найменша – в кардіоміоцитах шлуночків. Існують відмінності морфофункціонального стану тканинних базофілів у шлуночках, передсердях, серцевих вушках, що пов’язано з відмінностями будови різних відділів серця. Гемодинамічне перевантаження міокарда є потужним фактором активації секреторних компонентів серця і стимулює перерозподіл топографічних типів ТБ, активацію їх дегрануляції, що в умовах тривалої дії чинника призводить до посилення проліферації фібробластів і росту сполучної тканини, що має місце при ремоделюванні міокарда. Активація секреторних КМЦ відбувається у вигляді збільшення секреторних процесів на ранніх стадіях дії чинника, що можна вважати як додатковий резерв компенсації перевантаження. Адреналін та дексаметазон мають протилежний вплив не тільки на активність тканинних базофілів серця, але й на їх міграцію та кількість: перший активує міграцію ТБ у навколосудинний простір, другий – за рахунок впливу на стан клітинних мембран гальмує процес дегрануляції.

серце,міоендокринні клітини,тучні клітини,специфічні секреторні гранули,експеримент.

1. Varricchi G, Marone G, Kovanen PT. Cardiac Mast Cells: Underappreciated Immune Cells in Cardiovascular Homeostasis and Disease. Trends in Immunology. 2020;41(8):734-46. DOI: https://doi.org/10.1016/j.it.2020.06. 006.
2. Zharikov MYu. Tkanyhhi basophily sertsya ludyny v normi (oglyad literatury). Ukrayinskyy medychnyy almanah. 2013;11(3):96-9. [in Ukrainian].
3. Zharikov MYu. Secretorni component sertsya ludyny v normi ta za umov dii zovnishnih chynnykiv(oglyad literatury). Ukrayinskyy medychnyy almanah. 2013;16(4):65-9. [in Ukrainian].
4. Chen HH, Wan SH, Iyer SR, Cannone V, Sangaralingham SJ, Nuetel J, et al. First-in-Human Study of MANP: A Novel ANP (Atrial Natriuretic Peptide) Analog in Human Hypertension. Hypertension. 2021 Oct 18;78:1859-67. DOI: https://doi.org/10.1161/ HYPERTENSIONAHA.121.17159.
5. Levick SP, Brower GL, Janicki JS. Substance P-mediated cardiac mast cell activation: An in vitro study. Neuropeptides. 2019;74:52-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.npep.2019.01.002.
6. Mohajeri M, Kovanen PT, Bianconi V, Pirro M, Cicero AFG, Sahebkar A. Mast cell tryptase – Marker and maker of cardiovascular diseases. Pharmacology & Therapeutics. 2019;199:91-110. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.pharmthera.2019.03.008.
7. Pronina OМ, Koptev MM, Bilash SМ, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1(63):153-7. DOI: 10.26.724/2079-8334-2018-1- 63-153-157.
8. Kozlov VO, Kosharniy VV, Zharikov MYu, Kozlov S, vynakhidnyky; Dniprovsʹkyy derzhavnyy medychnyy universytet, patentovlasnyk. Sposib modeluvannya koarktatchii aorty. Patent Ukrainy № 52095А. 2005 Kvit 15. [in Ukrainian].
9. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 385-388 сторінки, код УДК 616.127- 577.95- 092.9

10.29254/2077-4214-2022-3-166-385-388