АКСІАЛЬНИЙ СПОНДИЛОАРТРИТ. КЛІНІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ДІАГНОСТИЧНІ ПІДХОДИ

Ждан В. М., Волченко Г. В., Бабаніна М. Ю., Ткаченко М. В., Кир’ян О. А.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Серонегативний спондилоартрит поєднує у собі групу хронічних запальних захворювань хребта, часто із залучанням периферичних суглобів, яка характеризується складним диференційним діагнозом, а також обмеженими можливостями специфічних клінічних, лабораторних та інструментальних тестів, осо-бливо в дебюті захворювання. Часто, об’єктивно неможливо визначитися із його точною нозологічною приналежністю. Тривало діагноз обмежується синдромальною характеристикою, і формулюєтсья як недиференційований спондилоартрит. Такою невизначеністю була продиктована необхідність поняття аксіального спондилоартриту з радіографічними ознаками, або без них, для пацієнтів, в яких на фоні клінічної маніфестації спондилоартриту, його нозологічна приналежність, а також подальша еволюція залишаються невідомими. Метою дослідження став аналіз сучасних клінічних концепцій і діагностичних підходів, які представлені в літературі, щодо проблеми раннього діагнозу аксіального спондилоартриту, значущості його клінічного визначення та відокремлення від інших форм спондилоартритів. Діагностичні критерії запального болю у спині а також аксіального спондилоартриту, незалежно від його подальшої клінічної еволюції, дозволяють мінімізувати кількість діагностичних помилок і запізнення із початком специфічного лікування. Відповідно до критеріїв, діагноз аксіального спондилоартриту з високою вірогідністю можна припустити у випадку скарг на тривалу, більше трьох місяців, біль у спині запального характеру, віком до 45 років при наявності радіографічних ознак сакроілеїту або HLA-B27 позитивного тесту у поєднанні із двома або більше додатковими ознаками: ірит або передній увеїт, спадковий анамнез, ефективність нестероїдних протизапальних препаратів, дактиліт, запальні захворювання кишечника, периферичний артрит, ентезіти, псоріаз і позитивні лабораторні маркери системного запалення. Класичними проявами сакроілеїту є зміна ширини клубово-крижових зчленувань, ерозії, остеосклероз і анкілози. Диференціальна діагностика аксіального спондилоартриту потребує співставлення з іншими патологічними станами з домінуючим клінічним проявом синдрому хронічного болю у спині, особливо у підлітковому або ранньому дорослому віці, а також, значною мірою схожою, рентгенологічною картиною. Діагноз аксіального спондилоартриту може бути складним, але сучасні лабораторно-інструментальні методи діагностики, а також формування у широкого кола лікарів різної спеціалізації навичок, в цілому нескладного, діагностичного алгоритму щодо пацієнта із хронічним болем у спині, створюють умови для успішного вирішення проблеми раннього діагнозу.

спондилоартрит,сакроілеїт,дорсалгія,клубово-крижові зчленування.

1. Zhdan VM, Volchenko GV, Kitura OY, Babanina MY, Shylkina LM, Tkachenko MV. Problemy revmatychnykh zakhvoriuvan u praktytsi simeinoho likaria. Rannii diahnoz i likuvannia: navchalnyi posibnyk. Poltava: ASMI; 2013. 250 s. [in Ukrainian].
2. Reveille JD. Epidemiology of spondyloarthritis in North America. Am J Med Sci. 2011;341:284-286.
3. Rudwaleit M, Sieper J. Referral strategies for early diagnosis of axial spondyloarthritis. Nat Rev Rheumatol. 2012;8:262-268.
4. Ogdie A, Benjamin Nowell W, Reynolds R, Gavigan K, Venkatachalam S, de la Cruz M, et al. Real-world patient experience on the path to diagnosis of ankylosing spondylitis. Rheumatol Ther. 2019;6:255-267.
5. Rudwaleit M, van der Heijde D, Landewé R, Listing J, Akkoc N, Brandt J, et al. The development of Assessment of ІondyloArthritis international Society classification criteria for axial spondyloarthritis (part II): validation and final selection. Ann Rheum Dis. 2009;68:777- 783.
6. Rudwaleit M, Landewé R, van der Heijde D, Listing J, Brandt J, Braun J, et al. The development of Assessment of SpondyloArthritis international Society classification criteria for axial spondyloarthritis (part I): classification of paper patients by expert opinion including uncertainty appraisal. Ann Rheum Dis. 2009;68:770-776.
7. Sieper J, van der Heijde D, Landewe R, Brandt J, Burgos-Vagas R, Collantes-Estevez E, et al. New criteria for inflammatory back pain in patients with chronic back pain: a real patient exercise by experts from the Assessment of SpondyloArthritis international Society (ASAS). Ann Rheum Dis. 2009;68:784-788.
8. Deodhar A, Strand V, Kay J, Braun J. The term ‘non-radiographic axial spondyloarthritis’ is much more important to classify than to diagnose patients with axial spondyloarthritis. Ann Rheum Dis. 2016;75:791-794.
9. Deodhar AA, Miceli-Richard C, Baraliakos X, Marzo-Ortega H, Gladman DD, Blanco R, et al. Incidence of uveitis in secukinumab-treated patients with ankylosing spondylitis: pooled data analysis from three phase 3 studies. ACR Open Rheumatol. 2020;2:294-299.
10. Zhdan VM, Kyrian OA, Babanina MYu, Shilkina LM, Katerenchuk OI. Osoblyvosti pozakyshkovoho urazhennia oporno-rukhovoho aparatu u khvorykh iz zapalnymy zakhvoriuvanniamy kyshechnyka. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;153:89-93. [in Ukrainian].
11. Zhdan VM, Kyrian OA, Babanina MYu, Shilkina LM, Katerenchuk OI. Mozhlyvosti kopektsii dysbiotychnykh zmin ppy upazhenni suhlobiv ta khpebta u khvopykh iz zapalnymy zakhvopiuvanniamy kyshechnyka. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2020;158:131-136. [in Ukrainian].
12. de Winter JJ, van Mens LJ, van der Heijde D, Landewé R, Baeten DL. Prevalence of peripheral and extra-articular disease in ankylosing spondylitis versus non-radiographic axial spondyloarthritis: a meta-analysis. Arthritis Res Ther. 2016;18:196.
13. Slobodin G, Hussein H, Rosner I, Eshed I. Sacroiliitis – early diagnosis is key. J Inflamm Res. 2018;11:339-344.
14. Reveille JD, Weisman MH. The epidemiology of back pain, axial spondyloarthritis and HLA-B27 in the United States. Am J Med Sci. 2013;345:431-436.
15. Reveille JD. Biomarkers for diagnosis, monitoring of progression, and treatment responses in ankylosing spondylitis and axial spondyloarthritis. Clin Rheumatol. 2015;34:1009-1018.
16. Braun J, Baraliakos X, Buehring B, Kiltz U, Fruth M. Imaging of axial spondyloarthritis. New aspects and differential diagnoses. Clin Exp Rheumatol. 2018;36(114(5)):35-42.
17. Lambert RG, Bakker PA, van der Heijde D, Weber U, Rudwaleit M, Hermann KG, et al. Defining active sacroiliitis on MRI for classification of axial spondyloarthritis: update by the ASAS MRI working group. Ann Rheum Dis. 2016;75:1958-1963.
18. Strand V, Singh JA. Patient burden of axial spondyloarthritis. J Clin Rheumatol. 2017;23:383-391.
19. Curtis JR, Harrold LR, Asgari MM, Deodhar A, Salman C, Gelfand JM, et al. Diagnostic prevalence of ankylosing spondylitis using computerized health care data, 1996 to 2009: underrecognition in a US health care setting. Perm J. 2016;20:4-10.
20. Magrey M, Yi E, Wolin D, Price M, Chirila C, Davenport E, et al. Delayed diagnosis of ankylosing spondylitis: results from a survey of 1690 US physicians from 10 specialties. Ann Rheum Dis. 2019;78(2):1247-1249.
21. Zhdan V, Ivanickiy I, Nekrasov A. Mozhlyvosti rannoi dyferentsiinoi diahnostyky ankilozuiuchoho spondyloartrytu ta osteokhondrozu za dopomohoiu ultrazvukovoho doslidzhennia poperekovoho viddilu khrebta. Aktualʹni problemy suchasnoyi medytsyny. 2011;34:129-132. [in Ukrainian].
22. Takatalo J, Karppinen J, Niinimäki J, Taimela S, Näyhä S, Järvelin MR, et al. Prevalence of degenerative imaging findings in lumbar magnetic resonance imaging among young adults. Spine (Phila Pa 1976). 2009;34:1716-1721.
23. de Bruin F, Treyvaud MO, Feydy A, de Hooge M, Pialat JB, Dougados M, et al. Prevalence of degenerative changes and overlap with spondyloarthritis-associated lesions in the spine of patients from the DESIR cohort. RMD Open. 2018;4:e000657.
24. Mease PJ. Fibromyalgia, a missed comorbidity in spondyloarthritis: prevalence and impact on assessment and treatment. Curr Opin Rheumatol. 2017;29:304-310.
25. Mansfield JT, Bennett M. Scheuermann disease [Internet]. Treasure Island, FL: StatPearls Publishing; 2020. Available from: https://www. ncbi.nlm.nih. gov/books/NBK499966/.
26. Ogunlade J, Wiginton JG 4th, Elia C, Odell T, Rao SC. Primary spinal astrocytomas: a literature review. Cureus. 2019;11:e5247.
27. Kiss C, O’Neill TW, Mituszova M, Szilágyi M, Poór G. The prevalence of diffuse idiopathic skeletal hyperostosis in a population-based study in Hungary. Scand J Rheumatol. 2002;31:226-229.
28. Merjanah S, Igoe A, Magrey M. Mimics of axial spondyloarthritis. Curr Opin Rheumatol. 2019;31:335-343.
29. Mader R, Verlaan JJ, Eshed I, Bruges-Armas J, Puttini PS, Atzeni F, et al. Diffuse idiopathic skeletal hyperostosis (DISH):wherewe are nowandwhere to go next. RMD Open. 2017;3:e000472.
30. Olivieri I, D’Angelo S, Palazzi C, Padula A, Mader R, Khan MA. Diffuse idiopathic skeletal hyperostosis: differentiation from ankylosing spondylitis. Curr Rheumatol Rep. 2009;11:321-328.
31. Abid H, Chaabouni S, Frikha F, Toumi N, Souissi B, Lahiani D, et al. Contribution of imaging in the diagnosis of infectious sacroiliitis: about 19 cases. Pan Afr Med J. 2014;17:171.
32. Hermet M, Minichiello E, Flipo RM, Dubost JJ, Allanore Y, Ziza JM, et al. Infectious sacroiliitis: a retrospective, multicentre study of 39 adults. BMC Infect Dis. 2012;12:305.
33. Kang Y, Hong SH, Kim JY, Yoo HJ, Choi JY, Yi M, et al. Unilateral sacroiliitis: differential diagnosis between infectious sacroiliitis and spondyloarthritis based on MRI findings. AJR Am J Roentgenol. 2015;205:1048-1055.
34. Moos V, Schneider T. Changing paradigms in Whipple’s disease and infection with Tropheryma whipplei. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2011;30:1151-1158.
35. Marth T, Moos V, Müller C, Biagi F, Schneider T. Tropheryma whipplei infection and Whipple’s disease. Lancet Infect Dis. 2016 Mar;16(3):e13-22.
36. Shariatmaghani S, Salari R, Sahebari M, Tabrizi PS, Salari M. Musculoskeletal manifestations of sarcoidosis: a review article. Curr Rheumatol Rev. 2019;15:83-89.
37. Moshrif A, Laredo JD, Bassiouni H, Abdelkareem M, Richette P, Rigon MR, et al. Spinal involvement with calcium pyrophosphate deposition disease in an academic rheumatology center: a series of 37 patients. Semin Arthritis Rheum. 2019;48:1113-1126.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 49-58 сторінки, код УДК 616.721-002.77-071

10.29254/2077-4214-2022-4-167-49-58