• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 4 (167), 2022 / МІГРЕНЬ ТА ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

    Дельва І. I.

    МІГРЕНЬ ТА ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

    Про автора:

    Дельва І. I.

    Рубрика:

    ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    В останній час велика увага приділяється мігрені як чиннику, що може впливати на виникнення ішемічних і геморагічних інсультів, транзиторних ішемічних атак, лейкоареозу. Достовірні зв’язки між мігренню та підвищеним ризиком інсультів зафіксовані в осіб жіночої статі, які мають мігрень з аурою, і ці асоціації найбільш виражені у жінок до 45 років, при умові вживання оральних контрацептивів та (або) при тютюнопалінні. Механізми, що пов’язують мігрень з інсультом до кінця не є вивченими і, скоріш за все, є мультифакторіальними. Препарати абортивної терапії мігрені – алкалоїди ерготаміну та триптани мають вазоконстрикторні властивості і можуть збільшувати ризик ішемічного інсульту. Кортикальна депресія, що поширюється – це інтенсивна, хвилеподібна деполяризація мембран нейронів та гліальних клітин з вторинним зниженням церебральної перфузії; зниження мозкового кровотоку в ділянці кортикальної депресії може перевищувати критичний поріг та приводити до мігренозного інфаркту. За результатами полігеномного пошуку виявлена спільна спадкова схильність до мігрені та ішемічного інсульту, особливо виражена при його атеротромботичному та кардіоемболічному підтипах. У пацієнтів з мігренню з аурою достовірно збільшена розповсюдженість відкритого овального отвору; вважається, що при відкритому овальному отворі механічні або хімічні подразники, що циркулюють у венозній системі можуть безпосередньо проникати в артеріальний кровотік і викликати мігренозний напад з аурою. Зафіксовані асоціації між мігренню без аури та ризиком виникнення дисекцій магістральних артерій голови, особливо у представників чоловічої статі та у пацієнтів молодого віку. Виявлені асоціації між нападами мігрені та пароксизмами фибриляції передсердь, особливо виражені при мігрені з аурою та у пацієнтів жіночої статі. Таким чином, мігрень (особливо мігрень з аурою) асоціюється з підвищеним ризиком гострих порушень мозкового кровообігу, переважно ішемічного інсульту та транзиторної ішемічної атаки. Розуміння зв’язків між мігренню та цереброваскулярною патологією є важливим для розробки ефективних засобів первинної профілактики цереброваскулярних захворювань у цієї категорії осіб.

    Ключові слова:

    мігрень,інсульти,фактори ризику,етіопатогенез.

    Список цитованої літератури:

    1. Silberstein SD. Migraine. Lancet. 2004;363:381-91.
    2. Etminan M, Takkouche B, Isorna FC, Samii A. Risk of ischaemic stroke in people with migraine: systematic review and meta-analysis of observational studies. BMJ. 2005 Jan 6;330(7482):63.
    3. Schürks M, Rist PM, Bigal ME, Buring JE, Lipton RB, Kurth T. Migraine and cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2009 Oct 27;339:b3914.
    4. Spector JT, Kahn SR, Jones MR, Jayakumar M, Dalal D, Nazarian S. Migraine headache and ischemic stroke risk: an updated metaanalysis. The American journal of medicine. 2010 Jul 1;123(7):612-24.
    5. Hu X, Zhou Y, Zhao H, Peng C. Migraine and the risk of stroke: an updated meta-analysis of prospective cohort studies. Neurological Sciences. 2017 Jan;38(1):33-40.
    6. Mahmoud AN, Mentias A, Elgendy AY, Qazi A, Barakat AF, Saad M, et al. Migraine and the risk of cardiovascular and cerebrovascular events: a meta-analysis of 16 cohort studies including 1 152 407 subjects. BMJ open. 2018 Mar 1;8(3):e020498.
    7. Kurth T, Gaziano JM, Cook NR, Logroscino G, Diener HC, Buring JE. Migraine and risk of cardiovascular disease in women. Jama. 2006 Jul 19;296(3):283-91.
    8. Kurth T, Schürks M, Logroscino G, Buring JE. Migraine frequency and risk of cardiovascular disease in women. Neurology. 2009 Aug 25;73(8):581-8.
    9. Monteith TS, Gardener H, Rundek T, Elkind MS, Sacco RL. Migraine and risk of stroke in older adults: Northern Manhattan Study. Neurology. 2015 Aug 25;85(8):715-21.
    10. Sacco S, Kurth T. Migraine and the risk for stroke and cardiovascular disease. Current cardiology reports. 2014 Sep;16(9):1-7.
    11. Waters MJ, Cheong E, Jannes J, Kleinig T. Ischaemic stroke may symptomatically manifest as migraine aura. Journal of Clinical Neuroscience. 2018 Sep 1;55:62-4.
    12. Kurth T, Diener HC. Migraine and stroke: perspectives for stroke physicians. Stroke. 2012 Dec;43(12):3421-6.
    13. Scher AI, Gudmundsson LS, Sigurdsson S, Ghambaryan A, Aspelund T, Eiriksdottir G, et al. Migraine headache in middle age and late-life brain infarcts. Jama. 2009 Jun 24;301(24):2563-70.
    14. Kruit MC, Launer LJ, Ferrari MD, van Buchem MA. Infarcts in the posterior circulation territory in migraine. The population-based MRI CAMERA study. Brain. 2005 Sep 1;128(9):2068-77.
    15. Vincent M, Hadjikhani N. The cerebellum and migraine. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2007 Jun;47(6):820-33.
    16. Hamedani AG, Rose KM, Peterlin BL, Mosley TH, Coker LH, Jack CR, et al. Migraine and white matter hyperintensities: the ARIC MRI study. Neurology. 2013 Oct 8;81(15):1308-13.
    17. Monteith T, Gardener H, Rundek T, Dong C, Yoshita M, Elkind MS, et al. Migraine, white matter hyperintensities, and subclinical brain infarction in a diverse community: the northern Manhattan study. Stroke. 2014 Jun;45(6):1830-2.
    18. Cheng CY, Cheng HM, Chen SP, Chung CP, Lin YY, Hu HH, et al. White matter hyperintensities in migraine: clinical significance and central pulsatile hemodynamic correlates. Cephalalgia. 2018 Jun;38(7):1225-36.
    19. Adelborg K, Szépligeti SK, Holland-Bill L, Ehrenstein V, Horváth-Puhó E, Henderson VW, et al. Migraine and risk of cardiovascular diseases: Danish population based matched cohort study. BMJ. 2018 Jan 31;360.
    20. Albieri V, Olsen TS, Andersen KK. Risk of stroke in migraineurs using triptans. associations with age, sex, stroke severity and subtype. EBioMedicine. 2016 Apr 1;6:199-205.
    21. Sacco S, Ornello R, Ripa P, Pistoia F, Carolei A. Migraine and hemorrhagic stroke: a meta-analysis. Stroke. 2013 Nov;44(11):3032-8.
    22. Kurth T, Kase CS, Schürks M, Tzourio C, Buring JE. Migraine and risk of haemorrhagic stroke in women: prospective cohort study. BMJ. 2010 Aug 24;341:c3659.
    23. Kuo CY, Yen MF, Chen LS, Fann CY, Chiu YH, Chen HH, et al. Increased risk of hemorrhagic stroke in patients with migraine: a populationbased cohort study. PloS one. 2013 Jan 25;8(1):e55253.
    24. Lebedeva ER, Gurary NM, Sakovich VP, Olesen J. Migraine before rupture of intracranial aneurysms. The journal of headache and pain. 2013 Dec;14(1):1-8.
    25. Witvoet EH, Pelzer N, Terwindt GM, Rinkel GJ, Vlak MH, Algra A, et al. Migraine prevalence in patients with unruptured intracranial aneurysms: A case–control study. Brain and Behavior. 2017 May;7(5):e00662.
    26. Mawet J, Debette S, Bousser MG, Ducros A. The link between migraine, reversible cerebral vasoconstriction syndrome and cervical artery dissection. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2016 Apr;56(4):645-56.
    27. Singh AK, Tantiwongkosi B, Moise AM, Altmeyer WB. Stroke-like migraine attacks after radiation therapy syndrome: case report and review of the literature. The Neuroradiology Journal. 2017 Dec;30(6):568-73.
    28. Goldfinch AI, Kleinig TJ. Stroke-Like migraine attacks after radiation therapy syndrome: a case report and literature review. Radiology Case Reports. 2017 Sep 1;12(3):610-4.
    29. Roberto G, Raschi E, Piccinni C, Conti V, Vignatelli L, D’Alessandro R, et al. Adverse cardiovascular events associated with triptans and ergotamines for treatment of migraine: systematic review of observational studies. Cephalalgia. 2015 Feb;35(2):118-31.
    30. Wammes-Van Der Heijden EA, Rahimtoola H, Leufkens HG, Tijssen CC, Egberts AC. Risk of ischemic complications related to the intensity of triptan and ergotamine use. Neurology. 2006 Oct 10;67(7):1128-34.
    31. Dodick D, Lipton RB, Martin V, Papademetriou V, Rosamond W, Maassen Van Den Brink A, et al. Consensus statement: Cardiovascular safety profile of triptans (5-HT1B/1D agonists) in the acute treatment of migraine. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2004;44(5):414- 425.
    32. Sheikh HU, Pavlovic J, Loder E, Burch R. Risk of stroke associated with use of estrogen containing contraceptives in women with migraine: a systematic review. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2018 Jan;58(1):5-21.
    33. Sacco S, Ricci S, Degan D, Carolei A. Migraine in women: the role of hormones and their impact on vascular diseases. The journal of headache and pain. 2012 Apr;13(3):177-89.
    34. MacClellan LR, Giles W, Cole J, Wozniak M, Stern B, Mitchell BD, et al. Probable migraine with visual aura and risk of ischemic stroke: the stroke prevention in young women study. Stroke. 2007 Sep 1;38(9):2438-45.
    35. Gillum LA, Mamidipudi SK, Johnston SC. Ischemic stroke risk with oral contraceptives: a meta-analysis. JAMA. 2000 Jul 5;284(1):72-8.
    36. Calhoun AH, Batur P. Combined hormonal contraceptives and migraine: An update on the evidence. Cleveland Clinic journal of medicine. 2017 Aug 1;84(8):631-8.
    37. Øie LR, Kurth T, Gulati S, Dodick DW. Migraine and risk of stroke. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. 2020 Jun 1;91(6):593- 604.
    38. Sacco S, Merki-Feld GS, Ægidius KL, Bitzer J, Canonico M, Kurth T, et al. Hormonal contraceptives and risk of ischemic stroke in women with migraine: a consensus statement from the European Headache Federation (EHF) and the European Society of Contraception and Reproductive Health (ESC). The Journal of Headache and Pain. 2017 Dec;18(1):1-20.
    39. Bushnell C, McCullough LD, Awad IA, Chireau MV, Fedder WN, Furie KL, et al. Guidelines for the prevention of stroke in women: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2014 May;45(5):1545-88.
    40. Wabnitz A, Bushnell C. Migraine, cardiovascular disease, and stroke during pregnancy: systematic review of the literature. Cephalalgia. 2015 Feb;35(2):132-9.
    41. Ayata C, Lauritzen M. Spreading depression, spreading depolarizations, and the cerebral vasculature. Physiological reviews. 2015 Jul;95(3):953-93.
    42. Kurth T, Chabriat H, Bousser MG. Migraine and stroke: a complex association with clinical implications. The Lancet Neurology. 2012 Jan 1;11(1):92-100.
    43. Eikermann-Haerter K. Spreading depolarization may link migraine and stroke. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2014 Jul;54(7):1146-57.
    44. Ayata C, Jin H, Kudo C, Dalkara T, Moskowitz MA. Suppression of cortical spreading depression in migraine prophylaxis. Annals of Neurology: Official Journal of the American Neurological Association and the Child Neurology Society. 2006 Apr;59(4):652-61.
    45. Andreou AP, Holland PR, Akerman S, Summ O, Fredrick J, Goadsby PJ. Transcranial magnetic stimulation and potential cortical and trigeminothalamic mechanisms in migraine. Brain. 2016 Jul 1;139(7):2002-14.
    46. Chen SP, Ay I, de Morais AL, Qin T, Zheng Y, Sadhegian H, et al. Vagus nerve stimulation inhibits cortical spreading depression. Pain. 2016 Apr;157(4):797-805.
    47. Butt JH, Franzmann U, Kruuse C. Endothelial function in migraine with aura–a systematic review. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2015 Jan;55(1):35-54.
    48. Sacco S, Ripa P, Grassi D, Pistoia F, Ornello R, Carolei A, et al. Peripheral vascular dysfunction in migraine: a review. The journal of headache and pain. 2013 Dec;14(1):10.
    49. Kurth T. Migraine a marker of vascular health?. Cephalalgia. 2013 Mar;33(4):226-7.
    50. Winsvold BS, Bettella F, Witoelar A, Anttila V, Gormley P, Kurth T, et al. Shared genetic risk between migraine and coronary artery disease: a genome-wide analysis of common variants. PloS one. 2017 Sep 28;12(9):e0185663.
    51. Malik R, Freilinger T, Winsvold BS, Anttila V, Vander Heiden J, Traylor M, et al. Shared genetic basis for migraine and ischemic stroke: a genome-wide analysis of common variants. Neurology. 2015 May 26;84(21):2132-45.
    52. Arnold M. Headache classification committee of the international headache society (IHS) the international classification of headache disorders. Cephalalgia. 2018;38(1):1-211.
    53. Laurell K, Artto V, Bendtsen L, Hagen K, Kallela M, Meyer EL, et al. Migrainous infarction: a Nordic multicenter study. European journal of neurology. 2011 Oct;18(10):1220-6.
    54. Wolf ME, Szabo K, Griebe M, Förster A, Gass A, Hennerici MG, et al. Clinical and MRI characteristics of acute migrainous infarction. Neurology. 2011 May 31;76(22):1911-7.
    55. Santos E, Sánchez-Porras R, Dohmen C, Hertle D, Unterberg AW, Sakowitz OW. Spreading depolarizations in a case of migraine-related stroke. Cephalalgia. 2012 Apr;32(5):433-6.
    56. Nikiforova OS, Sanyk OV, Delʹva MYU. Klinichnyy vypadok mozhlyvoyi mihreni z auroyu, uskladnenoyu mihrenoznym infarktom. Problemy ekolohiyi i medytsyny. 2021;25(5-6):28-31. [in Ukrainian].
    57. Schwedt TJ, Demaerschalk BM, Dodick DW. Patent foramen ovale and migraine: a quantitative systematic review. Cephalalgia. 2008 May;28(5):531-40.
    58. West BH, Noureddin N, Mamzhi Y, Low CG, Coluzzi AC, Shih EJ, et al. Frequency of patent foramen ovale and migraine in patients with cryptogenic stroke. Stroke. 2018 May;49(5):1123-8.
    59. Kimmelstiel C, Gange C, Thaler D. Is patent foramen ovale closure effective in reducing migraine symptoms? A controlled study. Catheterization and Cardiovascular Interventions. 2007 Apr 1;69(5):740-6.
    60. Biasco L, Infantino V, Orzan F, Vicentini S, Rovera C, Longo G, et al. Impact of transcatheter closure of patent foramen ovale in the evolution of migraine and role of residual shunt. Journal of cardiology. 2014 Nov 1;64(5):390-4.
    61. Anzola GP, Frisoni GB, Morandi E, Casilli F, Onorato E. Shunt-associated migraine responds favorably to atrial septal repair: a case-control study. Stroke. 2006 Feb 1;37(2):430-4.
    62. Vigna C, Marchese N, Inchingolo V, Giannatempo GM, Pacilli MA, Di Viesti P, et al. Improvement of migraine after patent foramen ovale percutaneous closure in patients with subclinical brain lesions: a case-control study. JACC: Cardiovascular Interventions. 2009 Feb;2(2):107-13.
    63. Wahl A, Praz F, Tai T, Findling O, Walpoth N, Nedeltchev K, et al. Improvement of migraine headaches after percutaneous closure of patent foramen ovale for secondary prevention of paradoxical embolism. Heart. 2010 Jun 1;96(12):967-73.
    64. De Giuli V, Grassi M, Lodigiani C, Patella R, Zedde M, Gandolfo C, et al. Association between migraine and cervical artery dissection: the Italian project on stroke in young adults. JAMA neurology. 2017 May 1;74(5):512-8.
    65. Rist PM, Diener HC, Kurth T, Schürks M. Migraine, migraine aura, and cervical artery dissection: a systematic review and meta-analysis. Cephalalgia. 2011 Jun;31(8):886-96.
    66. Sen S, Androulakis XM, Duda V, Alonso A, Chen LY, Soliman EZ, et al. Migraine with visual aura is a risk factor for incident atrial fibrillation: a cohort study. Neurology. 2018 Dec 11;91(24):e2202-10.
    67. Chen J, Wasmund SL, Hamdan MH. Back to the future: the role of the autonomic nervous system in atrial fibrillation. Pacing and clinical electrophysiology. 2006 Apr;29(4):413-21.
    68. Melek IM, Seyfeli E, Duru M, Duman T, Akgu F, Yalcin F. Autonomic dysfunction and cardiac repolarization abnormalities in patients with migraine attacks. Med Sci Monit. 2007;13(3):49.
    69. Verma A, Saliba WI, Lakkireddy D, Burkhardt JD, Cummings JE, Wazni OM, et al. Vagal responses induced by endocardial left atrial autonomic ganglion stimulation before and after pulmonary vein antrum isolation for atrial fibrillation. Heart Rhythm. 2007 Sep 1;4(9):1177-82.

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 44-48 сторінки, код УДК 616.857:616.831-005.1

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2022-4-167-44-48