ОСОБЛИВОСТІ ДИСБАЛАНСУ ОРГАНІЧНИХ І НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН МАТКОВО-ВАГІНАЛЬНОГО СЛИЗУ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ

Максимюк Г. В., Максим’юк В. М., Седіло Г. М., Стадницька О. I., Першин О. І., Воробець З. Д.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

. Відомо, що виділений під час естрального циклу кількісний і якісний склад матково-вагінального слизу (МВС) створює в каналах і протоках статевих органів самки оптимальні умови середовища, компоненти якого сприяють активному переміщенню сперміїв для їх ефективної зустрічі з яйцеклітиною. Однак, практично відсутні відомості щодо особливостей дисбалансу змінених параметрів вмісту, розподілу і співвідношень складових матково-вагінального слизу за дії ендогенних факторів шкодочинного впливу запальних процесів на організм самок, зокрема корів. Мета дослідження – експериментально з’ясувати особливості дисбалансу параметрів маси органічних і неорганічних складових у біологічній системі типу “середовище-речовина” при запальних процесах органів сечостатевої системи. Експериментальні дослідження проводили на матково-вагінальному слизі корів під час естрального циклу за умов фізіологічної норми та запальних процесів органів сечостатевої системи. Визначення особливостей динаміки маси (г, мг, %) складових МВС здійснено методами кількісного (гравіметричний) і якісного хімічного аналізу. Оцінку виявлених змін здійснено комп’ютерною програмою Microsoft Excel біометричного методу аналізу статистичних показників (М±m, Cv, р, lim). Особливості змін параметрів маси складових Н2 О та сумарного вмісту органічних (ОР) і неорганічних (НР) речовин МВС здійснювали висушуванням в термостаті за 105о С після чого проводили реєстрацію показників. Виявлено, що середній показник маси випаруваної Н2 О контрольної та дослідної груп відповідно становить 20 і 13 г, а маса складових отриманого сухого залишку – 334 І 325 мг. Коефіцієнт варіації показників маси Н2 О (m1 ) і сухого залишку (СЗ) (m2 ) обох груп корів – неоднаковий, а саме: якщо межа (min – max) їх варіабельності для зразків контрольної групи є широкою (48–61%), що в середньому становить ±13%, то для зразків дослідної – не лише вузька (38–39%), але і на 10–22% менша. Якщо особливості розподілу маси складових біологічної системи типу «середовище (відсоток Н2 О МВС)–речовина (відсоток суми складових СЗ)» проаналізувати відносними показниками, то виявиться, що коефіцієнт варіації частин маси випаруваної Н2 О контрольних (0,3%) і дослідних (5%) зразків МВС не виходить за межу 5%, але суми мас речовин СЗ зразків контрольної (16%) групи – в 2,7 разу більший, ніж дослідної (6%). За таких обставин ймовірність різниці між параметрами маси Н2 О і СЗ – більша, ніж 99,9%. Встановлено, що одна частина сумарної маси складових СЗ МВС контрольної групи корів зв’язує в 1,5 рази більшу кількість частин маси Н2 О, ніж дослідної. З цього приводу доцільно наголосити на такому: висока ймовірність (р<0,001) шкодочинного впливу ендогенних факторів на здатність складових СЗ зв’язувати воду дуже сильно залежить від складу фракції ОР1 (<2,7 раза). Ймовірність шкодочинного впливу фракції ОР2 (<1,9 раза) дослідної групи дещо менша (р<0,05), але невірогідність змін параметрів маси складових фракції НР (р<0,05) виражено в 1,02 раза більшим показником. Отже, отримані нами дані статистичного аналізу результатів досліджень свідчать про те, що мінімальні (min) й максимальні (max) показники коефіцієнту варіації (Cv) зразків контрольної групи в 2–4 рази більші, ніж дослідної. Отримані дані свідчать, що синтезовані продукти запальних процесів сечостатевої системи призводять до дисбалансу параметрів гомеостазу (зміни співвідношень) речовин в системі «Н2 О–складові сухого залишку».

матково-вагінальний слиз,система “середовище-речовина”,параметри маси органічних і неорганічних речовин.

1. Maksymyuk HV, Vorobets ZD. Vmist i spivvidnoshennya makroelementiv v orhanakh i tkanynakh cholovichoyi reproduktyvnoyi systemy. Svit Medytsyny i Biolohiyi. 2013;1:133-136. [in Ukrainian]
2. Maksymyuk HV, Vorobetsʹ ZD, Maksymyuk VM. Etapy upravlinnya vektorom zmin homeostazu komponentiv systemy «seredovyshche – klityna (rechovyna)»: metod. rek. Lʹviv; 2019. 27 s. [in Ukrainian].
3. Maksymyuk VM, Maksymyuk HV, Vorobetsʹ ZD. Klityna, seredovyshche, homeostaz: monohr. Lʹviv: Spolom; 2021. 315 s. [in Ukrainian].
4. Buhrov AD. Identyfikatsiya ta vidbir prob koriv i telytsʹ v okhoti: metod. rek. Kharkiv; 2013. 115 s.
5. Denysenko SV, Dariy AS, Kononenko MI, Zerova-lyubymova TYE. Henetyka rozmnozhennya. Kyiv; 2008. 650 s.
6. Kartashov II, Sharapa HS. Akusherstvo, hinekolohiya ta shtuchne osimeninnya silʹsʹkohospodarsʹkykh tvaryn: navch. posibnyk. Kyiv: Vyshcha shkola; 319 s.
7. Kropp J, Penagaricano F, Slih SM, Rhatib H. Invited review: genetic contributions underlying the development of preimplantotion bovine embryos. J. Dairy Sci. 2014;97(3):1187-2001. DOI: 10.3168/jds.2013-7244.
8. Pradip K, Sarkar A. Quick assay for Na+-K+-atpase specific activity. Z. Naturforsch. 2002;57:562-564.
9. Vigodner M. Roles of smaii ubiquitin-related modifiers in male reproductive function. international rewiew of cell and molecular biology. 2011;288:227-259. DOI: https: doi.org/10.1016/b978-0-12-386041-5.00006-6.
10. Aleksyeyev VN. Kilʹkisnyy analiz. pid red. d-ra khim. nauk ahasyan pk. 4-e vydannya, pereroblene. M: Khimiya; 1972. 504 s. 
11. Avtandylov HH. Medychna morfometriya. kerivnytstvo. M: Medytsyna; 1990. 384 s.
12. Rokytsʹkyy PF. Biolohichna statystyka. red. 2-y. Minsʹk; 1986. 328 s.
13. Sharaf MA, Illman DL, Kovalʹsʹkyy BR. Khemometriya. Leninhrad: Khimiya; 1989. 272 s.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 104-113 сторінки, код УДК 534.05:616-008.842/.848

10.29254/2077-4214-2022-4-167-104-113