ДОСВІД ВИКОНАННЯ ДВОНАПРАВЛЕНОГО КАВАПУЛЬМОНАЛЬНОГО АНАСТОМОЗУ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ЄДИНОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ: ТАКТИКА ТА ОПТИМАЛЬНІ ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ

Дзюрий І. В., Труба Я. П., Іманов Е., Плиска О. І., Лазоришинець В. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

. Середня частота народження пацієнтів з ВВС коливається від 7 до 9 випадків на 1000 народжених живими. Майже у 8% пацієнтів з ВВС діагностується анатомічні варіанти, що призводить до функціональної фізіології ЄШ. У 1984 році Anderson et. al. ввів термін одношлуночкове атріовенрикулярне з’єднання для опису сердець, у яких обидва вхідні отвори (відкриті чи ні) спрямовані переважно до одного домінантного шлуночка. Мета роботи – оцінити періопераційні характеристики пацієнтів з єдиним шлуночком серця, безпосередні та віддалені результати після двонаправленого кавапульмонального анастомозу. Об’єкт і методи дослідження. За період з 1996 р. по 2022р. в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» проведено проміжний етап гемодинамічної корекції у 104-х пацієнтів з єдиним шлуночком серця. Пацієнтів чоловічої статі було 62 (60%), жіночої – 42 (40%). Медіана віку пацієнтів на момент операції склала 36 міс. [3; 420]. Всіх пацієнтів поділили на три вікові групи: І-група до 2,5 років 44 пацієнта (42%), ІІ – група від 2,5 до 5-ти років 30 пацієнтів (29%), ІІІ – група старше 5-ти років 30 пацієнтів (29%). Результати. Госпітальна летальність серед усіх прооперованих пацієнтів склала 1,9%. У ранньому післяопераційному періоді відмічався 1 (2,3%) летальний випадок серед пацієнтів І групи, та 1 (3,3%) летальний випадок серед пацієнтів ІІІ групи. Серед пацієнтів ІІ групи летальних випадків не спостерігали. У пацієнтів ІІ групи відмічали найменшу середню тривалість операції з медіаною 230 хв [120; 300], тривалість штучного кровообігу 68 хв [28; 120], та час перетискання аорти 5 хв [2; 45]. Звертає на себе увагу значно нижча, статистично достовірна тривалість ШВЛ 3 год. [1; 42], перебування у ВРІТ 76 год. [42; 192], перебування в стаціонарі 19 діб [10; 99], середня доза симпатоміметичної підтримки 5 мкг/кг/годину [1,5; 15] та її тривалість 48 [5; 120], загальна тривалість ексудації 48 год. [4; 144] у пацієнтів ІІ вікової групи по відношенню до інших груп. Неускладнений перебіг раннього післяопераційного періоду спостерігали у 76 (73%) пацієнтів. Інші 28 (27%) пацієнти всіх груп: І рупа 11 (10%) пацієнтів – 15 ускладнень, ІІ група 5 (5%) пацієнтів – 7 ускладнень, ІІІ група 12 (11%) пацієнтів – 14 ускладнень відповідно по групах. Значно нижчий середній показник системної сатурації при виписці у пацінтів ІІІ групи 82% [74; 92] по відношенню до дітей І групи 84% [75; 97] та ІІ – групи 86% [70; 94] чітко показує зниження внеску потоку ВПВ в системний кровоплин в залежності від віку пацієнта. В середній період спостереження 42 міс. [5; 180], було обстежено та виконано заключний етап гемодинамічної корекції у 85 (82%) пацієнтів. Летальних випадків після заключного етапу гемодинамічної корекції не відмічалось. Висновки. Внесок потоку верхньої порожнистої вени в системний кровоплин напряму залежить від віку пацієнта, тому клінічний ефект виконання ДКПА є значно кращий при виконанні операції в період раннього та першого дитинства, а комплексний лікувальний підхід у пацієнтів з єдиним шлуночком серця дає хороші безпосередні та віддалені результати на всіх етапах лікування.

вроджені вади серця,єдиний шлуночок серця,збіднений легеневий кровоплин,двонаправлений кавапульмональний анастомоз,гемодинамічна корекція

1. Hoffman JI, Kaplan S. The incidence of congenital heart disease. J Am Coll Cardiol. 2002 Jun 19;39(12):1890-900. DOI: 10.1016/s0735- 1097(02)01886-7.
2. O’Leary PW. Prevalence, clinical presentation, and natural history of patients with single ventricle. Prog Pediatr Cardiol. 2002;16:31-38.
3. Harvey W. Exercitatio anatomica de motu cordis et sanguinis in animalibus. Thomas; 1970. 126 p.
4. Florencia-Heredia M. Ventrículo único. Cirugía de Glenn y Fontan. Rev Latinoam Tecnol Extracorp. 2007;14:7-25.
5. Anderson RH, Shirali G. Sequential segmental analysis. Ann Pediatr Cardiol. 2009;2:24-35. DOI: 10.4103/0974-2069.52803.
6. Jacobs ML, Anderson RH. Nomenclature of the functionally univentricular heart. Cardiol Young. 2006;16(1):3-8. DOI: 10.1017/ S104795110500226X.
7. Sharma R. The bidirectional Glenn shunt for univentricular hearts. Indian J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;34(4):453-456. DOI: https://doi. org/ 10.1007/ s12055-018-0653-z.
8. Edelson JB, Ravishankar C, Griffis H, Zhang X, Faerber J, Gardner MM, et al. A Comparison of Bidirectional Glenn vs. Hemi-Fontan Procedure: An Analysis of the Single Ventricle Reconstruction Trial Public Use Dataset. Pediatr Cardiol. 2020;41(6):1166-72. DOI: https:// doi.org/10.1007/s00246-020-02371-6.
9. Talwar S, Siddharth B, Choudhary SK, Airan B. One and half ventricle repair: rationale, indications, and results. Indian J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;34(3):370-80. DOI: https://doi.org/10.1007/s12055-017-0628-5.
10. Chen LJ, Zhang YQ, Tong ZR, Sun AM. Evaluation of the anatomic and hemodynamic abnormalities in tricuspid atresia before and after surgery using computational fluid dynamics. Medicine. 2018;97:2e9510.
11. Carlon C, Mondini P, de Marchi R. Surgical treatment of some cardiovascular diseases. J Int Coll Surg. 1951;16(1):1-11.
12. Haller J, Adkins J, Worthington M, Rauenhorst J. Experimental studies on permanent bypass of the right heart. Surgery. 1966;59(6):1128- 1132.
13. Fontan F, Baudet E. Surgical repair of tricuspid atresia. Thorax. 1971;26: 240-8., 99.
14. Salim MA, DiSessa TG, Arheart KL, Alpert BS. Contribution of superior vena caval flow to total cardiac output in children. A Doppler echocardiographic study. Circulation. 1995;92(7):1860-1865. DOI: https://doi.org /10.1161/01. cir.92.7.1860.
15. Martin BJ, De Villiers Jonker I, Joffe AR, Bond GY, Acton BV, Ross DB, et al. Hypoplastic left heart syndrome is not associated with worse clinical or neurodevelopmental outcomes than other cardiac pathologies after the Norwood-Sano operation. Pediatr Cardiol. 2017;38:922- 931.
16. Liu MY, Zielonka B, Snarr BS, Zhang X, Gaynor JW, Rychik J. Longitudinal assessment of outcome from prenatal diagnosis through Fontan operation for over 500 fetuses with single ventricle-type congenital heart disease: The Philadelphia Fetus-to-Fontan Cohort Study. J Am Heart Assoc. 2018;7:e009145.
17. Spector LG, Menk JS, Knight JH, McCracken C, Thomas AS, Vinocur JM, et al. Trends in long-term mortality after congenital heart surgery. J Am Coll Cardiol. 2018;71:2434-2446.
18. Minocha P, Phoon C. Tricuspid atresia [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022. Available from: https://www.ncbi.nlm. nih. gov/books/NBK554495/#article-30595.s3.
19. King G, Ayer J, Celermajer D, Zentner D, Justo R, Disney P, et al. Atrioventricular valve failure in Fontan palliation. J Am Coll Cardiol. 2019;73:810-822.
20. Holst KA, Dearani JA, Said S, Pike RB, Connolly HM, Cannon BC, et al. Improving Results of Surgery for Ebstein Anomaly: Where Are We After 235 Cone Repairs? Ann Thorac Surg. 2018 Jan;105(1):160-8. DOI: https://doi. org/10.1016/j.athoracsur.2017.09.058.
21. Mat Bah MN, Sapian MH, Jamil MT, Abdullah N, Alias EY, Zahari N. The birth prevalence, severity, and temporal trends of congenital heart disease in the middle-income country: a population-based study. Congenit Heart Dis. 2018;13(6):1012-1027. ‘
22. Liu Y, Chen S, Zühlke L, Black GC, Choy MK, Li N, et al. Global birth prevalence of congenital heart defects 1970–2017: updated systematic review and meta-analysis of 260 studies. Int J Epidemiol. 2019;48(2):455-463.
23. Rao PS. Pediatric tricuspid atresia clinical presentation: history, physical examination [Internet]. 2017. Available from: https://emedicine. medscape. com/article/900832-clinical#b2.
24. Nozari A, Aghaei-Moghadam E, Zeinaloo A, Alavi A, Ghasemi Firouzabdi S, Minaee S, et al. A Pathogenic Homozygous Mutation in The Pleckstrin Homology Domain of RASA1 Is Responsible for Familial Tricuspid Atresia in An Iranian Consanguineous Family. Cell J. 2019;21(1):70-7. DOI: https://doi.org/10.22074/cellj.2019.5734.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 138-150 сторінки, код УДК 616.124-007.2-053.2-089.841

10.29254/2077-4214-2022-4-167-138-150