ЕНДОСКОПІЧНЕ ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ЕКСТРУЗІЙ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

Піонтковський В. К., Златів В. П., Мироник Б. М., Душний М. М.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Нами було проведено аналіз даних, що базувалися на вивченні 125 історій хвороб пацієнтів, з наявною патологією міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта, які перебували на стаціонарному лікуванні в Обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрій Семенюка» з травня 2017 року по серпень 2020 року. За допомогою ендоскопічної трансфорамінальної мікродискектомії через невеликий доступ спеціальними мікроінструментами під ЕОП-контролем виконувалося видалення екструзій міжхребцевих дисків. Суттєвими перевагами оперативного втручання є можливість проведення останнього під місцевим знечуленням, невелика тривалість операції, мінімальна травма м’яких тканин, можливість виконання додаткової форамінотомії, ендоскопічна візуалізація інтраканальних структур та рання вертикалізація пацієнтів. За даними отриманих нами результатів, дана методика асоціюється із суттєвим покращенням якості життя пацієнтів та зниженням больового синдрому у післяопераційному періоді. Проте дане оперативне втручання необхідно застосовувати при ретельному аналізі анатомії попереково-крижового відділу хребта та відсутності протипоказів, оскільки успішне видалення грижі може бути утруднене через високе стояння крил клубових кісток, переломи структур хребця в анамнезі, сколіотичну деформацію хребта або значну міграцію секвестра. Окрім того, під час або після виконання ендоскопічної трансфорамінальної мікродискектомії хірург може стикнутися із певними ускладненнями, такими як пошкодження твердої мозкової оболони, поява рецидиву екструзії або парестезій тощо. Тому дана оперативна техніка не може вважатися єдиним стандартом при оперативному лікуванні екструзій міжхребцевих дисків та застосовуватися рутинно. Проте, при чіткому дотриманні показів та протипоказів при відборі пацієнтів для оперативного втручання, ця малоінвазивна методика дозволяє виконати декомпресію нервових структур без надлишкової травми для організму людини.

екструзія диску,трансфорамінальна ендоскопічна мікродискектомія

1. Mixter W, Barr J. Rupture of the intervertebral disc with involvement of the spinal canal. N Engl J Med. 1934;211:210-5.
2. Kambin P. Arthroscopic microdiskectomy. Mt Sinai J Med. 1991;58(2):159-64.
3. Khandge AV, Sharma SB, Kim JS. The Evolution of Transforaminal Endoscopic Spine Surgery. World Neurosurg. 2021 Jan;145:643-656. 
4. Hoogland T. Transforaminal endoscopic discectomy with foraminoplasty for lumbar disc herniation. Surg Tech Orthop Surg Tech Orthop Traumatol. 2003;40(40):55-120.
5. Hoogland T, Scheckenbach C. Die endoskopische transforminale diskektomie bei lumbalen bandscheibenforfallen. Orthop Prax. 1998;34:352-5.
6. Fiorenza V, Ascanio F. Percutaneous Endoscopic Transforaminal Outside-In Outside Technique for Foraminal and Extraforaminal Lumbar Disc Herniations. Operative Technique, World Neurosurgery. 2019;130:244-53.
7. Wang H, Huang B, Li C, Zhang Z, Wang J, Zheng W, et al. Learning curve for percutaneous endoscopic lumbar discectomy depending on the surgeon’s training level of minimally invasive spine surgery. Clin Neurol Neurosurg. 2013 Oct;115(10):1987-91. DOI: 10.1016/ j.clineuro.2013.06.008. 
8. Hoogland T, Schubert M, Miklitz B, Ramirez A. Transforaminal posterolateral endoscopic discectomy with or without the combination of a low-dose chymopapain: a prospective randomized study in 280 consecutive cases . Spine. 2003;31:890-7. 
9. Ruetten S, Komp M, Merk H, Godolias G. Full-endoscopic interlaminar and transforaminal lumbar discectomy versus conventional microsurgical technique: a prospective, randomized, controlled study. Spine. 2008;33(9):931-9.
10. Huang TJ, Hsu RW, Li YY, Cheng CC. Less systemic cytokine response in patients following microendoscopic versus open lumbar discectomy. J Orthop Res. 2005;23:406-11.
11. Ahn Y, Oh HK, Kim H, Lee HN. Percutaneous endoscopic lumbar foraminotomy: an advanced surgical technique and clinical outcomes. Neurosurgery. 2014;75(2):124-33.
12. Komp M, Hahn P, Ozdemir S, Merk H, Kasch R, Godolias G, et al. Operation of lumbar zygoapophyseal joint cyst using a full – endoscopic inter-laminar and transforaminal approach: prospective 2-year results of 74 patients. Surg Innov. 2014 Dec;21(6):605-14. DOI: 10.1177/15533506145 25668.
13. Haufe SMW, Mork AR, Pyne MA, Baker RA. Endoscopic laminoforaminoplasty success rates for treatment of foraminal spinal stenosis: report on sixty-four cases. Int J Med Sci 2009;6(2):102-5. DOI: 10.7150/ijms.6.102.
14. Kambin P, Casey K, O’Brien E, Zhou L. Transforaminal arthroscopic decompression of lateral recess stenosis. J Neurosurg. 1996;84:462- 467.
15. Mysliwiec LW, Cholewicki J, Winkelpleck MD, Eis GP. MSU Classification for herniated lumbar discs on MRI: toward developing objective criteria for surgical selection. Eur Spine J. 2010 Jul;19(7):1087-1093.
16. Ahn Y, Kim JU, Lee BH, Lee SH, Park JD, Hong DH, et al. Postoperative retroperitoneal hematoma following transforaminal percutaneous endoscopic lumbar discectomy. J Neurosurg Spine. 2009;10(6):595-602.
17. Ho JY, Lee SH, Lee HY. Prevention of development of postoperative dysesthesia in transforaminal percutaneous endoscopic lumbar discectomy for intracanalicular lumbar disc herniation: floating retraction technique. Minim. Invasive Neurosurg. 2011;54(5-6):214-218.
18. Tezuka F, Sakai T, Abe M, Yamashita K, Takata Y, Higashino K, et al. Anatomical considerations of the iliac crest on percutaneous endoscopic discectomy using a transforaminal approach. Spine J. 2017 Dec;17(12):1875-1880.
19. Bai J, Zhang W, Wang Y, An J, Zhang J, Sun Y, et al. Application of transiliac approach to intervertebral endoscopic discectomy in L5/S1 intervertebral disc herniation. Eur J Med Res. 2017;22:14.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 193-203 сторінки, код УДК 616-072.1:616.711-089

10.29254/2077-4214-2022-4-167-193-203