ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ СПЕРМОГРАМИ ПРИ ІДІОПАТИЧНІЙ НЕПЛІДНОСТІ ЧОЛОВІКІВ

Мельник О. В., Воробець М. З., Фафула Р. В., Онуфрович О. К., Воробець З. Д.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

За даними Європейського товариства репродуктології та ембріології в Україні непліддям страждають біля 1 млн подружніх пар, тобто 15-17%. Однак, в дійсності цей показник є вищим оскільки, за результатами соціологічних опитувань кількість випадків непліддя значно перевищує число звернень за медичною допомогою з цього приводу. Згідно зі статистичними даними непліддям у світі страждають 15% подружніх пар, а частка чоловічого фактора у структурі загального непліддя становить близько 50% та має тенденцію до зростання. У безплідних парах, що вдаються до допоміжних репродуктивних технологій, ідіопатичне непліддя представлено близько 30% випадків від усіх причин чоловічого непліддя. Згідно даних Європейської асоціації урологів (2022), ідіопатичне непліддя – це нездатність пари зачати дитину, при якому причини порушення фертильності залишаються нез’ясованими. Метою роботи було порівняти репродуктивну функцію у чоловіків з ідіопатичним непліддям та контрольної групи з нормозооспермією на основі показників спермограми. Діагностика ідіопатичного непліддя чоловіків (n=73) віком 22-45 років, проводилася на амбулаторному етапі згідно зі стандартами ВООЗ (група І). Групу контролю складали особи такого ж віку, які мешкали на території Львівської області (група ІІ, n=56). Дослідження полягало у вивченні показників спермограми у пацієнтів обох груп згідно рекомендацій ВООЗ і порівнянні їх між собою та з референтними значеннями. Порівняння фізико-хімічних показників еякуляту виявило, що об’єм еякуляту у чоловіків із ідіопатичним непліддям та в групі контролю достовірно не відрізнявся між собою, як і показник рН. Достовірно збільшувались показники часу розрідження еякуляту в осіб із ідіопатичним ненпліддям (в 1,4 раза) у порівнянні з чоловіками контрольної групи. Виявлено достовірні порушення якісних показників еякуляту, що характеризуються зменшення рухливості сперматозоїдів в 1,6 раза. Кількість нерухомих сперматозоїдів була в 1,7 раза більшою при ідіопатичному неплідді щодо контрольних значень. Зменшення концентрації фруктози в еякуляті в 1,8 раза корелювало з вираженими процесами порушення рухливості та життєздатності сперматозоїдів. Показник концентрації лимонної кислоти, яка відображає функціональний стан передміхурової залози і ендокринної функції яєчок, був у 1,7 раза у пацієнтів з ідіопатичним непліддям у порівнянні з контрольною групою. Вона виступає фактором розрідження еякуляту, активації гіалуронідази та інших факторів, що сприяють процесам проникнення сперматозоїда до яйцеклітини. Вміст цинку в сім’яній рідині найбільше відрізняється у безплідних чоловіків і чоловіків контрольної групи, у чоловіків з ідіопатичним непліддям він був в 3,4 pаза нижчим. Слід відмітити, цинк є кофактором для більш ніж 300 ензимів, що беруть участь у транскрипції ДНК і синтезі білка. Наявність цього мікроелемента обов’язкова для поділу клітин загалом і зокрема сперматогенезу. Таким чином, отримані дані щодо показників спермограм свідчать, що репродуктивні проблеми у чоловіків з ідіопатичним непліддям полягають у достовірному порушенні якісних показників еякуляту, рухливість є меншою, що корелює із змінами показника часу розрідження, який зростає та біохімічними показниками (зниження концентрації фруктози, цитрату та цинку) порівняно з показниками еякуляту в чоловіків із нормозооспермією.

ідіопатичне непліддя чоловіків,еякулят,сім’яна плазма,спермограма.

1. Tahmasbpour E, Balasubramanian D, Agarwal A. A multi-faceted approach to understanding male infertility: gene mutations,molecular defects and assisted reproductive techniques (ART). J. Assist. Reprod. Genet. 2014;31:1115-1137. DOI: 10.1007/s10815-014-0280-6.
2. Horpynchenko II, Hurzhenko YUM, Spyrydonenko VV, Lytvynetsʹ YEA. Porivnyalʹna kharakterystyka pokaznykiv spermohramy pry idiopatychnykh formakh bezpliddya u cholovikiv z radiatsiyno zabrudnenykh ta umovno chystykh rehioniv Ukrayiny. Problemy radiatsiynoyi medytsyny ta radiobiolohiyi. 2019;24:367-379. [in Ukrainian].
3. Salonia A, Bettocchi C, Carvalho J, Corona G, Jones TH, Kadioglu A, et al. EAU Guidelines on sexual and reproductive health. European Association of Urology; 2022. 251 p.
4. Gorpinchenko II, Stus’ VP, Malyshkin DI, Polion NYU. Muzhskoye besplodiye: Etiologiya, patogenez, klassifikatsiya, diagnostika i metody lecheniya. Dnepr: OOO «Aktsent PP»; 2016. 344 s.
5. Agarwal A, Parekh N, Kumar M, Selvam P, Henkel R, Shan R, et al. Male oxidative stress infertility (MOSI): proposed terminology and clinical practice guidelines for management of idiopathic male infertility. World J. Mens. Health. 2019;37:296-312. DOI: 10.5534/wjmh.190055.
6. Tan J, Taskin O, Albert A, Bedaiwy MA. Association between sperm DNA fragmentation and idiopathic recurrent pregnancy loss: a systematic review and meta-analysis. Reprod. Biomed. Online. 2019;3896):951-960. DOI: 10.1016/j.rbmo.2018.12.029. 
7. Vaughan DA, Tirado E, Garcia D, Datta V, Sakkas D. DNA fragmentation of sperm: a radical examination of the contribution of oxidative stress and age in 16945 semen samples. Human Reprod. 2020;35(10):2188-2196. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deaa159.
8. Cooper TG, Noonan E, von Eckardstein S, Auger J, Baker HW, Behre HM, et al. World Health Organization reference values for human semen characteristics. Hum. Reprod. Update. 2010;16(3):231-245. DOI: 10.1093/ humupd/dmp048.
9. Campbell MJ, Lotti F, Baldi E, Stefan Schlatt S, Festin MPR, Bjorndahl L, et al. Distribution of semen examination results 2020 – A follow up of data collated for the WHO semen analysis manual 2010. Andrology. 2021;9:817-822. DOI: https://doi.org/10.1111/andr.12983.
10. WHO. WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen. 6th ed. Geneva: WHO; 2021. 276 p. 
11. Colagar AH, Marzony ET, Chaichi MJ. Zinc levels in seminal plasma are associated with sperm quality in fertile and infertile men. Nutrition Research. 2009;29(2):82-88. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nutres.2008.11.007.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 187-192 сторінки, код УДК 612.616:612.015.11:612.014.484

10.29254/2077-4214-2022-4-167-187-192