КОГНИТИВНО-БИХЕВИОРАЛЬНАЯ КОРРЕКЦИЯ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА: ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С НЕВРОТИЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ

Панченко Н. С.

КЛИНИЧЕСКАЯ И ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА

Научная статья.

В исследовании 23 пациентов с острыми невротическими расстройствами (ОНР) и 18 – с невротическими расстройствам с затяжным течением (НРЗТ), коморбидными с повышенным КВР применена КБК. По результатам лечения выявлено, что среди лиц с повышенным КВР и ОНР наиболее эффективным было влияние КБК на повышение уровней настроения и самочувствия; в целом, КБК характеризовалась обобщённым показателем эффективности на уровне (13,7±2,3)%. Среди лиц с повышенным КВР и НРЗТ наиболее эффективным зарегистрировано влияние КБК на возрастание уровня настроения и снижения уровня реактивной тревожности; в целом, КБК характеризовалась обобщённым показателем эффективности на уровне (11,0±2,4)%. Продемонстрировано, что селективно-дифференцированное влияние КБК среди паци-ентов с повышенным КВР, который коморбиден с непсихотическими расстройствами психической сферы, в частности ОНР и НРЗТ, позволяет обеспечивать медико-психологическую составляющую снижения КВР.

медицинская психология, кардиоваскулярный риск, когнитивно-бихевиоральная коррекция

1. Горбась І.М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І.М. Горбась // Здоров’я України. – 2008. – № 11 (1). – С. 40-41.
2. Личко А.Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А.Е. Личко, Н.Я. Иванов // Журн. невропато-логии и психиатрии им. С.С. Корсакова. —1980. – Т. 80, № 8. – С. 1195-1198.
3. Нетяженко В.З. Пацієнт високого кардіоваскулярного ризику: як покращити прогноз / В.З. Нетяженко, О.Г. Пузанова // Внутрішня медицина. – 2008. – № 5-6. – С. 123-129.
4. Панченко М.С. Акцептор-індикатори поведінково-когнітивної корекції кардіоваскулярного ризику у молодому віці / М.С. Панченко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ-Луганськ, 2014. – Вип. 4 (124). – С. 242-250.
5. Панченко М.С. Кардіоваскулярний ризик та непсихотичні порушення психічної сфери: медико-психологічний контент / М.С. Панченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 3, Т. 2 (111). – С. 207-210.
6. Панченко М.С. Кардіоваскулярний ризик у молодому віці: частота та клінічні варіанти соматогенного астенічного симпто-мокомплексу / М.С. Панченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 3, Т. 3 (112). – С. 183-186.
7. Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психологічних факторів в оцінці серцево-судинного ризику / М.С. Панчен-ко // Вісник проблем біології і медицини. – 2013. – Вип. 4, Т. 1 (104). – С. 193-197.
8. Панченко М.С. Психопатологічні симптоми при різних варіантах непсихотичних порушень у пацієнтів з підвищеним кардіоваскулярним ризиком / М.С. Панченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 4, Т. 2 (114). – С. 172-176.
9. Панченко М.С. Реакції психічної дезадаптації в контексті обгрунтування диференційованого медико-психологічного су-проводу пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком / М.С. Панченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 4, Т. 1 (113). – С. 168-171.
10. Приходько В.Ю. Пациент высокого риска – кто он? / В.Ю. Приходько // Здоров’я України. – 2010. – № 3. – С. 18-19.
11. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Заг. ред. В.М. Москаленко, Ю.В. Вороненко. – Підручник, Тернопіль, 2002. – С. 50-75.
12. Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно-сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекоменда-циям по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакоте-рапия. – 2005. – № 3. – С. 54-56.
13. Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D.L. Bhatt, P.G. Steg, E.M. Ohman // JAMA. – 2006. – № 295. – Р. 180-189.

«Вестник проблем биологии и медицины» Выпуск 1 (135), 2017 год, 165-169 страницы, код УДК 616.33-002.44:616.61-002.3