Reaction of Psychological Maladjustment in Context of Grounding the Differentiated Medical and Psychological Support of Patients with Cardiovascular Risk

Panchenko M. S.

CLINICAL AND EXPERIMENTAL MEDICINE

Scentific article

The aim of the research was to study the frequency and kind of different forms of psychological maladjustment reactions among patients, stratified by the level of CVR. Materials and methods. The primary information base for the implementation of research was the result of complex clinical and anamnestic survey of 450 young patients, 400 of them had NPPS and who were previously stratified by the level of cardiovascular risk (CVR), defined by the «SCORE» method [1, 16]. The usage of this method involved taking into account: age, gender, presence of smoking, blood pressure levels and other, and provided the possibility of extrapolation of possible risk to the older age [1, 4]. 99 patients were assigned to the group of minimum (low) CVR (nLOW = 99), 102 patients – medium (nMED = 102), 97 patients – high CVR (nHIGH = 97) and 102 persons were assigned to a group with realized CVR (nX = 104). Results and their discussion. Clinical psychopathology research let us to determine the structure of psychological maladjustment reactions and general patterns of their allocation, depending on the level of CVR. However, we discovered certain differences that each risk group had its quantitative and qualitative features of the clinical psychological maladjustment reaction`s structure. Thereby, it was found, that among the 99 patients with a minimum CVR (59,6 ± 4,9) % of surveyed had RPM: the most common – asthenic form of RPM, the least common – affective form. Thus, at the second rank in frequency – there is a dysthymic form of RPM – (17,2 ± 3,8) %, somatoform and affective forms were not significantly different in their frequency. Among 102 patients with a medium CVR was found, that RPM occurred significantly (p 0,05) less than at the minimum CVR – in (44,1 ± 4,9) % of surveyed: the most prevalent (p 0,05) was a dysthymic form of RPM least common – an affective (respectively (22,5 ± 4,1) % and (4,9 ± 2,1) %, p 0,05). Among the 97 patients with high CVR it was discovered, that RPM occurred significantly (p 0,05) less than at the minimum CVR – in (48,5 ± 5,1) % of surveys: the affective form was the most common. Among 102 patients with realized CVR it was found, that RPM occurred significantly (p 0,05) more frequently, than in CVR – in (69,6 ± 4,6) % of surveyed: the most common was an asthenic form of RPM (p 0,05) and most rarely diagnosed – somatoform variant of RPM – in (3,9 ± 1,9) % of patients. Conclusions. The frequency and kind of clinical forms of RPM in patients with different levels of CVR were defined, and the highest frequency of asthenic (in patients with realized CVR) and affective (in a group of patients with high CVR) clinical forms in the structure of these disorders (p < 0. 05) was proved. It was proved, that asthenic type of RPM is the most inherent to patients with realized CVR and, at least, to patients with a minimum CVR (accordingly (45,1 ± 4,9) % and (27,3 ± 4,5) %), whereas the dysthymic version of RPM is the most inherent in patients with medium CVR (found among the (22,5 ± 4,1) % of patients) and affective – in patients with the high level of CVR – in (28,9 ± 4,6) % of surveyed with high CVR. Patients with high CVR are characterized by significantly (p 0,01) lower incidence of RPM, compared with patients with CVD, and affective type of RPM is significantly predominant in the structure of this reactions. The frequency and kind of RPM, especially in patients with high CVR, determine the need for more detailed study from the standpoint of effective use of behavioral adjustment as a component of medical and psychological support for patients with CVR.

cardiovascular risk, nonpsychotic disorders, medical and psychological support

• Горбась І. М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І. М. Горбась // Здоров’я України. – 2008. – №11(1). – С. 40-41.
• Личко А. Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А. Е. Личко, Н. Я. Иванов // Журн. невро- патологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. -1980. – Т. 80, № 8. – С. 1195-1198.
• Лищук В. А. Информатизация клинической медицине / В. А. Лищук // Клин. информатика и телемедицина. – 2004. – № 1. – С. 7-13.
• Нетяженко В. З. Пацієнт високого кардіоваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. З. Нетяженко, О. Г. Пузанова // Внутрішня медицина. – 2008. – № 5-6. – С. 123-129.
• Органов Р. Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно – сосудистого суммарного риска для населения Рос- сии / Р. Г. Органов, С. А. Шальнова, А. М. Калинина // Кардиология. – 2008. – № 5. – С. 85-89.
• Панченко М. С. Медико-психологічні, санологічні та генеалогічні передумови формування підвищеного серцево-судин- ного ризику у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М. С. Панченко // Проблеми еколо- гічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – 2013. – Вип. 4 (118). – С. 280-287.
• Панченко М. С. Прогностичне значення медико-психологічних факторів в оцінці серцево-судинного ризику / М. С. Пан- ченко // Вісник проблем медицини та біології. – 2013. – Вип. 4, Т. 1. – С. 193-197.
• Панченко М. С. Психологічні особливості хворих з соматичною патологією та кардіоваскулярний ризик / М. С. Панченко // Вісник проблем медицини та біології. – 2013. – Вип. 4, Т. 2. – С. 149-153.
• Панченко М. С. Санологія та клінічна медицина: методологія та досвід популяційного аналізу психосоматичних роз- ладів у молодому віці / М. С. Панченко, С. П. Шкляр, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 6 (108). – С. 457-467.
• Приходько В. Ю. Пациент высокого риска – кто он ? / В. Ю. Приходько // Здоров’я України. – 2010. – № 3. – С. 18-19.
• Сіренко Ю. М. Ефективність профілактичних заходів для попередження розвитку серцево – судинних захворювань / Ю. М. Сіренко // Сімейна медицина. – 2006. – № 1. – С. 52-60.
• Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Заг. ред. Москаленко В. М., Вороненко Ю. В. / Підручник. – Тернопіль, 2002. – С. 50-75.
• Соціометрична оцінка якості медичної допомоги в амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини / Методичні рекомендації МОЗ України; укладачі: С. П. Шкляр, І. М. Кравченко, Л. В. Черкашина, О. І. Сердюк, М. С. Панченко // Затверджено ЦМК МОЗ України. – Київ, 2013. – 20 с.
• Шальнова С. А. Оценка суммарного риска сердечно – сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским реко- мендациям по профилактике сердечно – сосудистых заболеваний / С. А. Шальнова, О. В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия. – 2005. – № 3. – С. 54-56.
• Шкляр С. П. Санологія та клінічна медицина: методичні аспекти вивчення факторів ризику психосоматичних розладів / С. П. Шкляр, М. С. Панченко, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наукових праць. – 2011. -Вип. 6 (108). – С. 495-505.
• Bhatt D. L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrom- bosis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA. – 2006. – № 295. – Р. 180–189.

«Bulletin of problems biology and medicine» Issue 4 part 1 (113), 2014 year, 168-171 pages, index UDK 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3