• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 1 (163), 2022 / ХРОНОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ І ДИССОМНІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ТА ЇХ ПОШИРЕНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ПАНДЕМІЇ СOVID-19

    Животовська А. І., Ісаков Р. І., Бойко Д. І., Боднар Л. А., Борисенко В. В., Шкідченко О. І.

    ХРОНОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ І ДИССОМНІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ТА ЇХ ПОШИРЕНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ПАНДЕМІЇ СOVID-19

    Про автора:

    Животовська А. І., Ісаков Р. І., Бойко Д. І., Боднар Л. А., Борисенко В. В., Шкідченко О. І.

    Рубрика:

    ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    У ситуації швидко мінливих умов середовища і зростання стресових навантажень різної сили і спрямованості людина дедалі частіше відчуває тривожні стани. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що тривожними розладами протягом життя страждає до 33,7% населення. Згідно з великими популяційними опитуваннями, коморбідність серед осіб з даною патологією висока: троє з чотирьох людей із тривожним розладом протягом життя відчувають принаймні ще одне психічне порушення. Патогенетичні механізми розвитку тривоги та інсомнії мають тісний взаємозв’язок, взаємно обтяжуючи вплив один одного. Складність генерації та регуляції сну робить цей процес дуже вразливим до порушення сну та циркадного ритму, що охоплює проблеми з якістю, часом та кількістю сну. Деякі дослідники припускають, що тривога виступає в ролі ендогенного фактору, який впливає на прояви циклу сон-неспання, і нерегулярність даного циклу сприяє підвищенню стану тривоги. Останні дослідження показують, що хронотип також може бути важливим маркером виникнення хронічного первинного безсоння та фактором ризику тривожних розладів. Пандемія COVID-19 набула статусу великого виклику для психічного здоров’я людей у всьому світі. В численних наукових публікаціях широко висвітлені питання розповсюдженості психічних та поведінкових розладів, серед яких питому вагу мають тривожні та диссомнічні порушення, як в умовах психосоціального стресу, викликаного пандемією COVID-19, так і у пацієнтів з довготривалими наслідками після перенесеної коронавірусної хвороби. Термін «Long COVID» охоплює цілий ряд ознак, які вказують на ураження багатьох органів, та тривають протягом тижнів і місяців після початку захворювання. Аналіз літературних джерел засвідчує, що хоча фізичним симптомам приділяється найбільша увага, вплив COVID-19 на психічне здоров’я є не менш важливим. На даний час синдром довготривалого COVID-19 остаточно не визначений, однак описані провідні ознаки психічних порушень після перенесеної коронавірусної хвороби, що включають проблеми зі сном, тривогу, депресію, втому та когнітивні труднощі.

    Ключові слова:

    тривожні розлади, диссомнічні порушення, циркадний десинхроноз, COVID‑19, постковідний період.

    Список цитованої літератури:

    1. Wittchen HU, Jacobi F. Size and burden of mental disorders in Europe – a critical review and appraisal of 27 studies. Eur Neuropsychopharmacol. 2005;15(4):357-76.
    2. Bandelow B, Michaelis S. Epidemiology of anxiety disorders in 21 century. Dialogues Clin Neurosci. 2015 Sep;17(3):327-35.
    3. Martin EI, Ressler KJ, Binder E, Nemeroff CB. The Neurobiology of Anxiety Disorders: Brain Imaging, Genetics, and Psychoneuroendocrinology. Psychiatr Clin North Am. 2009 Sep;32(3):549-75.
    4. Klumpp H, Roberts J, Kapella MC, Kennedy AE, Kumar A, Phan KL. Subjective and Objective Sleep Quality Modulate Emotion Regulatory Brain Function in Anxiety and Depression. Depress Anxiety. 2017 Jul;34(7):651-60.
    5. Leyva-Vela B, Jesus Llorente-Cantarero F, Henarejos Alarcon S, Martinez-Rodriguez A. Psychosocial and physiological risks of shift work in nurses: a cross-sectional study. Cent Eur J Public Health. 2018 Sep;26(3):183-9.
    6. Nea FM, Pourshahidi LK, Kearney JM, Livingstone MBE, Bassul C, Corish CA. A qualitative exploration of the shift work experience: the perceived effect on eating habits, lifestyle behaviours and psychosocial wellbeing. J Public Health (Oxf). 2018 Mar 13;40(4):e482-e492. DOI: https://doi.org/ 10.1093/pubmed/fdy047.
    7. Mason EC, Harvey AG. Insomnia before and after treatment for anxiety and depression. J. Affect. Disord. 2014;168:415-21.
    8. Robillard R, Hermens D, Naismith S, White D, Rogers NL, Ip TK, et al. Ambulatory sleep-wake patterns and variability in young people with emerging mental disorders. J Psychiatry Neurosci. 2015;40(1):28-37.
    9. Cox RC, Olatunji BO. A systematic review of sleep disturbance in anxiety and related disorders. J Anxiety Disord. 2016 Jan;37:104-29.
    10. Dolsen MR, Asarnow LD, Harvey AG. Insomnia as a transdiagnostic process in psychiatric disorders. Curr Psychiatry Rep. 2014 Sep;16(9):471.
    11. Yur’yeva LM, Lyashchenko YUV. Diahnostyka ta likuvannya dyssomnichnykh porushenʹ u khvorykh na tryvozhno-depresyvni rozlady (ohlyad literatury). Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2020;28.3(104):70-6. [in Ukrainian].
    12. Neubauer DN, Pandi-Perumal SR, Spence DW, Buttoo K, Monti JM. Pharmacotherapy of Insomnia. J Cent Nerv Syst Dis. 2018 Apr;10:1-7.
    13. Schwarz J, Gerhardsson A, van Leeuwen W, Lekander M, Ericson M, Fischer H, et al. Does sleep deprivation increase the vulnerability to acute psychosocial stress in young and older adults? Psychoneuroendocrinology. 2018;96:155-65.
    14. Foster RG. Sleep, circadian rhythms and health. Interface Focus. 2020 Apr;10(3):20190098. DOI: http://doi.org/10.1098/rsfs.2019.0098.
    15. Albrecht U. Timing to perfection: the biology of central and peripheral circadian clocks. Neuron. 2012;74:246-60.
    16. Kim MJ, Lee JH, Duffy JF. Circadian Rhythm Sleep Disorders. J Clin Outcomes Manag. 2013 Nov;20(11):513-28.
    17. Kitamura S, Hida A, Enomoto M, Watanabe M, Katayose Y, Nozaki K, et al. Intrinsic circadian period of sighted patients with circadian rhythm sleep disorder, free-running type. Biol Psychiatry. 2013;73:63-9.
    18. Manchevska S, Pluncevic-Gligoroska J, Bozhinovska L, Tecce J. Attention and Learning in Medical students with different levels of anxiety and depression. Physioacta. 2012;6(2):53-62.
    19. Brandão LEM, Martikainen T, Merikanto I, Holzinger B, Morin CM, Espie CA, et al. Social Jetlag Changes During the COVID-19 Pandemic as a Predictor of Insomnia – A Multi-National Survey Study. Nat Sci Sleep. 2021 Oct 6;13:1711-22.
    20. Silva VM, Magalhaes JEM, Duarte LL. Quality of sleep and anxiety are related to circadian preference in university students. PLoS One. 2020;15(9):e0238514.
    21. Passos GS, Santana MG, Poyares D, D’Aurea CV, Teixeira AA, Tufik S, et al. Chronotype and anxiety are associated in patients with chronic primary insomnia. Rev Bras Psiquiatr. 2017;24(2):15-9.
    22. Rahafar A, Maghsudloo M, Farhangnia S, Vollmer C, Randler C. The role of chronotype, gender, test anxiety, and conscientiousness in academic achievement of high school students. Chronobiol Int. 2016;33(1):1-9.
    23. Pires GN, Bezerra AG, Tufik S, Andersen ML. Effects of experimental sleep deprivation on anxiety-like behavior in animal research: Systematic review and meta-analysis. Neurosci Biobehav Rev. 2016 Sep;68:575-89.
    24. Korabel’nikova EA. Trevozhnyye rasstroystva v usloviyakh pandemii COVID-19. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza. 2021;16(1):79- 85. [in Russian].
    25. Maruta NA, Markova MV, Kozhyna HM, Aliieva TА, Yuryeva LМ, Abdryakhimova TB, et al. Psychological factors and consequences of psychosocial stress during the pandemic. Wiad Lek. 2021;74(9.1):2175-81.
    26. McCracken LM, Badinlou F, Buhrman M, Brocki KC. The role of psychological flexibility in the context of COVID-19: Associations with depression, anxiety, and insomnia. J Contextual Behav Sci. 2021;19:28-35.
    27. Stein MB. Mental health participation in the fight against the COVID-19 pandemic. Depress Anxiety. 2020;37(5):404.
    28. Xiang Y, Yang Y, Li W, Zhang L, Zhang Q, Cheung T, et al. Timely mental health care for the 2019 novel coronavirus outbreak is urgentlyneeded. Lancet. 2020;7:228-9.
    29. Huang C, Huang L, Wang Y, Li X, Ren L, Gu X, et al. 6-month consequences of COVID-19 in patients discharged from hospital: a cohort study. Lancet. 2021;397:220-32.
    30. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Perelman C, Sepulveda R, Rebolledo PA, Cuapio A, et al. More than 50 long-term effects of COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Scientific Reports. 2021;11:16144. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-95565-8
    31. Krishnamoorthy Y, Nagarajan R, Saya GK, Menon V. Prevalence of psychological morbidities among general population, healthcare workers and COVID-19 patients amidst the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. Psychiatry Res. 2020 Nov;293:113382.
    32. Pedrozo-Pupo JC, Campo-Arias A. Depression, perceived stress related to COVID, post-traumatic stress, and insomnia among asthma and COPD patients during the COVID-19 pandemic. Chron Respir Dis. 2020 Jan-Dec;17:1479973120962800. DOI: https://doi. org/10.1177/14799731209628 00.
    33. Naidu SB, Shah AJ, Saigal A, Smith C, Brill SE, Goldring J, et al. The high mental health burden of “Long COVID” and its association with on-going physical and respiratory symptoms in all adults discharged from hospital. Eur Respir J. 2021;57(6):2004364. DOI: https://doi. org/10.1183/13993003. 04364 -2020.
    34. Al-Aly Z, Xie Y, Bowe B. High-dimensional characterization of post-acute sequelae of COVID-19. Nature. 2021 Jun;594(7862):259-64.
    35. Nalbandian A, Sehgal K, Gupta A, Madhavan MV, McGroder C, Stevens JS, et al. Post-acute COVID-19 syndrome. Nat Med. 2021;27:601- 15.
    36. Vindegaard N, Benros ME. COVID-19 pandemic and mental health consequences: Systematic review of the current evidence. Brain Behav Immun. 2020 Oct;89:531-42.
    37. Del Rio C, Collins LF, Malani P. Long-term Health Consequences of COVID-19. JAMA. 2020;324(17):1723-4.
    38. Butler M, Pollak TA, Rooney AG, Michael BD, Nicholson TR. Neuropsychiatric complications of covid-19. BMJ. 2020 Oct 13;371:m3871. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m3871.
    39. Greenhalgh T, Knight M, A’Court C, Buxton M, Husain L. Management of post-acute covid-19 in primary care. BMJ. 2020 Aug 11;370:m3026. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m3026.
    40. Gorna R, MacDermott N, Rayner C, O’Hara M, Evans S, Agyen L, et al. Long COVID guidelines need to reflect lived experience. Lancet. 2021 Feb 6;397(10273):455-7.
    41. Morin L, Savale L, Pham T, Colle R, Figueiredo S, Harrois A, et al. Four-Month Clinical Status of a Cohort of Patients After Hospitalization for COVID-19. JAMA. 2021 Apr 20;325(15):1525-34. DOI: https://doi.org/10. 1001/jama.2021.3331.
    42. Sudre CH, Murray B, Varsavsky T, Graham MS, Penfold RS, Bowyer RC, et al. Attributes and predictors of long COVID. Nat Med. 2021 Apr;27(4):626-31.
    43. Davis HE, Assaf GS, McCorkell L, Wei H, Low RJ, Re’em Y, et al. Characterizing Long COVID in an International Cohort: 7 Months of Symptoms and Their Impact. E Clinical Medicine. 2021 Аug;38:1-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101019.
    44. Taquet M, Geddes JR, Husain M, Luciano S, Harrison PJ, et al. 6-month neurological and psychiatric outcomes in 236 379 survivors of COVID-19: a retrospective cohort study using electronic health records. Lancet Psychiatry. 2021;8:416-27.
    45. Rogers JP, Chesney E, Oliver D, Pollak TA, McGuire P, Fusar-Poli P, et al. Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry. 2020 Jul;7(7):611-27.
    46. Taquet M, Dercon Q, Luciano S, Geddes JR, Husain M, Harrison PJ, et al. Incidence, co-occurrence, and evolution of long-COVID features: A 6-month retrospective cohort study of 273,618 survivors of COVID-19. PLoS Med. 2021;18(9):e1003773. DOI: https://doi. org/10.1371/journal.pmed.100 3773.
    47. Mao L, Wang M, Chen S, Hu Y, Chen S, He Q, et al. Neurological Manifestations of Hospitalized Patients with COVID-19 in Wuhan, China: A Retrospective Case Series Study SSRN Journal. 2020 Jun 1;77(6):683-90. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.3544840.
    48. Yur’yeva LN, Shusterman TI. Pandemiya COVID-19: riski dlya psikhologicheskogo blagopoluchiya i psikhicheskogo zdorov’ya. Ukraí̈ns’kiy vísnik psikhonevrologíí̈. 2020;28(2):5-10. [in Russian].

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 33-38 сторінки, код УДК 616.89-008.44+616.8-009.836]:616.98:578.834-036.21

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2022-1-163-33-38