КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД НЕЗАМІННИХ L-АМІНОКИСЛОТ У ХАРЧОВІЙ ЛІКУВАЛЬНІЙ СУМІШІ ДЛЯ ОСІБ, ХВОРИХ НА ФЕНІЛКЕТОНУРІЮ

Колінько Л. М., Міщенко І. В., Коковська О. В.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Фенілкетонурія є одним із найбільш поширених генетичних захворювань серед країн європейської раси, що проявляється підвищеними рівнями фенілаланіну в крові. Доведено, що дієтотерапія за рахунок обмеження та/або відсутності фенілаланіну життєво необхідна для такої категорії осіб. Досі в Україні не розглядалося питання необхідного кількісного складу незамінних амінокислот у лікувальній амінокислотній суміші. Тому, метою нашого дослідження стало визначення кількісного складу незамінних L-амінокислот у харчовій лікувальній суміші для осіб, хворих на фенілкетонурію. Мутація в гені фенілаланін гідроксилази (PAH) та порушення метаболізму кофактора тетрагідробіоптерину (BH4 ) призводять до появи фенілаланінемії та розвитку фенілкетонурії різної форми. Контроль за рівнем фенілаланіну (Phe) в крові можливий тільки за умов дотримання дієтотерапії, яка має три ключових елемента: природне обмеження білка, споживання сумішей, що містять L-амінокислоти без Phe та споживання їжі з низьким вмістом білка. До складу харчового продукту для спеціальних медичних цілей (амінокислотна суміш) для осіб, хворих на фенілкетонурію входять речовини, в основі яких є L-амінокислоти, мікро- та макроелементи, вітаміни, інколи вуглеводи, жири та ін. речовини. Кількісний та якісний склад спеціального продукту повинен мати значну частку незамінних амінокислот, як складників азотного балансу організму та обміну речовин. За літературними джерелами, з урахуванням особливостей розщеплення та всмоктування незамінних амінокислот, результатів Phe в крові, склад їх у суміші повинен складати не менше 100%, а за рекомендаціями Європейських країн – на 40% більше від рекомендованого амінокислотного складу ВООЗ/FAO/UNU (2007). Зазначена кількість незамінних амінокислот оптимізує рівень Phe в крові осіб, хворих на фенілкетонурію. Тому, кількість амінокислотного складу та необхідна частка незамінних амінокислот в амінокислотній суміші повинні бути збалансованими та співставимі з віковими потребами при харчуванні осіб з різними формами фенілкетонурії.

фенілкетонурія, фенілаланін, дієтотерапія, незамінні амінокислоти.

1. MOZ Ukrainy. Nakaz MOZ Ukrainy № 760 Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Fenilketonuriia ta inshi hiperfenilalaninemii vid 19.11.2015 [Internet]. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2015. Dostupno: https://cutt.ly/6UHXK5n. [in Ukrainian].
2. Stone WL, Basit H, Los E. Phenylketonuria [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021. Available from: https://cutt. ly/7UHX5zy.
3. Williams RA, Mamotte CD, Burnett JR. Phenylketonuria: an inborn error of phenylalanine metabolism. Clin Biochem Rev. 2008 Feb;29(1):31-41.
4. Jaffe EK. New protein structures provide an updated understanding of phenylketonuria. Mol Genet Metab. 2017 Aug;121(4):289-296. DOI: 10.1016/j.ymgme.2017.06.005.
5. van Spronsen FJ, Blau N, Harding C, Burlina A, Longo N, Bosch AM. Phenylketonuria. Nat Rev Dis Primers. 2021 May 20;7(1):36. DOI: 10.1038/s41572-021-00267-0.
6. Blau N. Genetics of Phenylketonuria: Then and Now. Hum Mutat. 2016 Jun;37(6):508-15. DOI: 10.1002/humu.22980.
7. Sarkissian CN, Scriver CR, Mamer OA. Measurement of phenyllactate, phenylacetate, and phenylpyruvate by negative ion chemical ionization-gas chromatography/mass spectrometry in brain of mouse genetic models of phenylketonuria and non-phenylketonuria hyperphenylalaninemia. Anal Biochem. 2000 May 1;280(2):242-9. DOI: 10.1006/abio.2000.4542.
8. Sumaily KM, Mujamammi AH. Phenylketonuria: A new look at an old topic, advances in laboratory diagnosis, and therapeutic strategies. Int J Health Sci (Qassim). 2017 Nov-Dec;11(5):63-70.
9. Waisbren SE, Noel K, Fahrbach K, Cella C, Frame D, Dorenbaum A, et al. Phenylalanine blood levels and clinical outcomes in phenylketonuria: a systematic literature review and meta-analysis. Mol Genet Metab. 2007 Sep-Oct;92(1-2):63-70. DOI:
10. 1016/j. ymgme.2007.05.006.10.The American College of Medical Genetics and Genomics Therapeutic Committee. Phenylalanine hydroxylase deficiency: diagnosis and management guideline. Genet Med. 2014;16:188-200. DOI: https://doi.org/ 10.1038/gim.2013.157.
11.  van Spronsen FJ, van Wegberg AM, Ahring K, Bélanger-Quintana A, Blau N, Bosch AM, et al. Key European guidelines for the diagnosis and management of patients with phenylketonuria. Lancet Diabetes Endocrinol. 2017 Sep;5(9):743-756. DOI: 10.1016/S2213-8587(16)30320- 5.
12. van Wegberg AMJ, MacDonald A, Ahring K, Bélanger-Quintana A, Blau N, Bosch AM, et al. The complete European guidelines on phenylketonuria: diagnosis and treatment. Orphanet J Rare Dis. 2017 Oct 12;12(1):162. DOI: 10.1186/s13023-017-0685-2.
13. Rocha JC, MacDonald A. Dietary intervention in the management of phenylketonuria: current perspectives. Pediatric Health Med Ther. 2016;7:155-163. DOI: doi.org/10.2147/PHMT.S49329.
14. Lee PJ, Amos A, Robertson L, Fitzgerald B, Hoskin R, Lilburn M, et al. Adults with late diagnosed PKU and severe challenging behaviour: a randomised placebo-controlled trial of a phenylalanine-restricted diet. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2009 Jun;80(6):631-5. DOI: 10.1136/ jnnp. 2008.151175.
15. MacDonald A, van Wegberg AMJ, Ahring K, Beblo S, Bélanger-Quintana A, Burlina A, et al. PKU dietary handbook to accompany PKU guidelines. Orphanet J Rare Dis. 2020 Jun 30;15(1):171. DOI: 10.1186/s13023-020-01391-y.
16. MOZ Ukrainy. 2/3 usikh khvorob Ukrainy ye naslidkom nepravylnoho kharchuvannia [Internet]. MOZ Ukrainy: Zdorove kharchuvannia; 2017 Trav 30. Dostupno: https://moz.gov.ua/article/news/23-usih-hvorob-v-ukraini-e-naslidkom-nepravilnogo-harchuvannja. [in Ukrainian].
17. Cockburn F, Clark BJ. Recommendations for protein and amino acid intake in phenylketonuric patients. Eur J Pediatr. 1996 Jul;155(1):125- 9. DOI: 10.1007/pl00014228.
18. Joint WHO/FAO/UNU Expert Consultation. Protein and amino acid requirements in human nutrition. World Health Organ Tech Rep Ser. 2007;935:1-265.
19. National Research Council (US) Subcommittee on the Tenth Edition of the Recommended Dietary Allowances. Recommended Dietary Allowances. 10th Edition. Washington (DC): National Academies Press (US); 1989. 302 p. DOI: 10.17226/1349.
20. Kriengsinyos W, Wykes LJ, Ball RO, Pencharz PB. Oral and intravenous tracer protocols of the indicator amino acid oxidation method provide the same estimate of the lysine requirement in healthy men. J Nutr. 2002 Aug;132(8):2251-7. DOI: 10.1093/jn/132.8.2251.
21. Borovik TE, Ladodo KS, Bushueva TV, Timofeeva AG, Kon’ IY, Kruglik VI, et al. Diyetoterapiya pri klassicheskoy fenilketonurii: kriterii vybora spetsializirovannykh produktov bez fenilalanina. Voprosy sovremennoy pediatrii. 2013;12(5):40-48. [in Russian].
22. Zello GA, Pencharz PB, Ball RO. Dietary lysine requirement of young adult males determined by oxidation of L-[1-13C] phenylalanine. Am J Physiol. 1993 Apr;264(4):677-85. DOI: 10.1152/ajpendo.1993.264.4.E677.
23. Bross R, Ball RO, Clarke JT, Pencharz PB. Tyrosine requirements in children with classical PKU determined by indicator amino acid oxidation. Am J Physiol Endocrinol Metab. 2000 Feb;278(2): 195-201. DOI: 10.1152/ajpendo.2000.278.2.E195.
24. Leverton RM, Johnson N, Ellison J, Geschwender D, Schmidt F. The quantitative amino acid requirements of young women.IV. Phenylalanine, with and without tyrosine. Journal of Nutrition. 1956;58:341-353
25. Berry HK, Brunner RL, Hunt MM, White PP. Valine, isoleucine, and leucine. A new treatment for phenylketonuria. Am J Dis Child. 1990 May;144(5):539-43. DOI: 10.1001/archpedi.1990.02150290033020.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 44-49 сторінки, код УДК 616.899-002:577.112.3

10.29254/2077-4214-2022-1-163-44-49