ВИВЧЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ У ЖІНОК З НАДМІРНИМ БЛЮВАННЯМ ВАГІТНИХ

Остафійчук С. О., ПерхулинО. М., Куса О. М., Макарчук О. М.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Надмірне блювання вагітних – це стан, який характеризується тяжкою нудотою та блювотою в першій половині вагітності. Етіологічними чинниками вважаються гормональні, метаболічні, імунологічні, генетичні та психоемоційні зрушення під час вагітності. Мета: оцінити стан тривожності та депресії у взаємозв’язку з рівнем кортизолу та дегідроепіандростерону сульфату (ДГЕА-С) у жінок з надмірним блюванням вагітних. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 163 вагітних: основна група – 109 пацієнток з надмірним блюванням вагітних, контрольна група – 54 вагітних без явища блювоти. Рівень тривожності оцінювали на основі шкали реактивної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна, стан депресії встановлювали за допомогою шкали депресії Бека, кількісну оцінку рівнів кортизолу і ДГЕА-С у плазмі крові проводили методом імуноферментного аналізу. Результати. У пацієнток основної групи відмічено високий рівень як ситуативної у 55,0% жінок, так і особистісної тривожності у 60,6% (відповідно в 2,9 та в 2,5 рази більше порівняно з групою осіб без блювання (у обох випадках р<0,001)), а також стан помірної/вираженої депресії у більшості вагітних (88,1%), проти 3,7% жінок контролю (р<0,001). У основній групі виявлено перевищення рівнів кортизолу у 1,5 разів (р<0,02) та ДГЕА-С у 1,6 разів (р<0,05) порівняно з контролем. Показано прямий кореляційний зв’язок між концентрацією кортизолу і рівнями стресової і особистісної тривожності (відповідно r=0,68, р=0,000 і r=0,66, р=0,000), кортизолу і рівнем депресії (r=0,32, р=0,001), ДГЕА-С і рівнями стресової і особистісної тривожності (відповідно r=0,62, р=0,000 і r=0,56, р=0,000), ДГЕА-С і рівнем депресії (r=0,22, р=0,002). Встановлено пряму асоціацію між рівнями кортизолу і ДГЕА-С (r=0,53, р=0,000) у основній групі. Висновки. У вагітних з надмірним блювання психоемоційний статус порушений за рахунок високого рівня ситуативної і особистісної тривожності, вираженого рівня депресії у прямому зв’язку з підвищеними концентраціями стресових гормонів (кортизолу і ДГЕА-С).

надмірне блювання вагітних, депресія, тривожність, кортизол, дегідроепіандростерон сульфат.

1. Fejzo MS, Trovik J, Grooten IJ, Sridharan K, Roseboom TJ, Vikanes Å, et al. Nausea and vomiting of pregnancy and hyperemesis gravidarum. Nat Rev Dis Primers. 2019;5(1):62. DOI: 10.1038/s41572-019-0110-3.
2. Ostafiіchuk SO. Dynamika rivnya leptynu v syrovattsi krovi zhinok pid chas vahitnosti, uskladnenoyi nadmirnym blyuvannyam. Art of medicine. 2021;3(19):52-7. DOI: 10.21802/artm.2021.3.19.52 .[in Ukrainian].
3. London V, Grube S, Sherer DM, Abulafia O. Hyperemesis gravidarum: a review of recent literature. Pharmacology. 2017;100:161-71. DOI: 10.1159/000477853.
4. Yıldırım E, Demir E. The relationship of hyperemesis gravidarum with sleep disorders, anxiety and depression. J Obstet Gynaecol. 2019;39(6):793-8. DOI: 10.1080/01443615.2019.1572725.
5. Elmas B, Vatansever M, Civan Kahve A, Salman Özgü B, Asut G, Çakmak IB, et al. Psychological resilience and anxiety in hyperemesis gravidarum. Turk J Obstet Gynecol. 2021;18:115-23. DOI: 10.4274/tjod.galenos.2021. 05994.
6.  Aksoy H, Aksoy Ü, Karadağ Öİ, Hacimusalar Y, Açmaz G, Aykut G, et al. Depression levels in patients with hyperemesis gravidarum: a prospective case–control study. Springer Plus. 2015;4:34-40. DOI: 10.1186/s40064-015-0820-2.
7. Yakymchuk NV. Poshyrenistʹ riznykh typiv psykholohichnoyi dominanty ta osoblyvosti psykhoemotsiynoho stanu u zhinok z platsentarnoyu dysfunktsiyeyu. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalʹna praktyka. 2019;4(2):e0402162. [in Ukrainian].
8. Khudaverdyan DN, Saroyan MYU, Khudaverdyan AD, Arutyunyan AA. Vliyaniye psikhoemotsional’nogo stressa na soderzhaniye adrenokortikotropnogo gormona i kortizola v krovi beremennykh krys i ikh potomstva. Meditsinskaya nauka Armenii NAN RA. 2014;3:39-46. [in Russian].
9. Nath A, Murthy GVS, Babu GR, Renzo GCD. Effect of prenatal exposure to maternal cortisol and psychological distress on infant development in Bengaluru, southern India: a prospective cohort study. BMC Psychiatry. 2017;17:255. DOI: 10.1186/s12888-017-1424-x.
10. Zhuk SI, Shchurevsʹka OD. Hestoz z tochky zoru perynatalʹnoyi psykholohiyi. Zdorovʹe zhenshchyny. 2017;5(121):35-7. [in Ukrainian].
11. Heitmann K, Nordeng H, Hownen GC, Solheimsnes A, Holst L. The burden of nause and vomiting during pregnancy severe impacts on quality of life, daily life functioning and willingness to become pregnant again- result from a cross-sectional study. BMC Pregnancy Childbirth. 2017;17:75.
12. Bozzo P, Einarson TR, Koren G, Einarson A. Nausea and vomiting of pregnancy and depression: cause or effect? Clin Invest Med. 2011;34:245.
13. Walsh K, McCormack CA, Webster R, Pinto A, Lee S, Feng T, et al. Maternal prenatal stress phenotypes associate with fetal neurodevelopment and birth outcomes. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2019;116(48):23996-24005. DOI: 10.1073/pnas.1905890116.
14. Syusyuka VH, Komarova OV, Peycheva OV, Averchenko YEH, Kochetova IM. Rivenʹ hormoniv stres-limituyuchoyi systemy u vahitnykh iz psykhoemotsiynymy porushennyamy, zumovlenymy tryvozhnistyu. Aktualʹni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi. 2018;1:112- 7. [in Ukrainian].
15. Bronson SL, Bale TL. The placenta as a mediator of stress effects on neurodevelopmental reprogramming. Neuropsychopharmacology. 2016;41:207-8.
16. Kasap E, Aksu EE, Gur EB, Genc M, Eskicioğlu F, Gökduman A, et al. Investigation of the relationship between salivary cortisol, dehydroepiandrosterone sulfate, anxiety, and depression in patients with hyperemesis gravidarum J Matern Fetal Neonatal Med. 2016;29(22):3686-9. DOI: 10.3109/14767058.2016.1140741.
17. Topalahmetoğlu Y, Altay MM, Cırık DA, Tohma YA, Çolak E, Coskun B, et al. Depression and anxiety disorder in hyperemesis gravidarum: A prospective case-control study. Turk J Obstet Gynecol. 2017;14:214-9. DOI: 10.4274/tjod.78477.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 151-156 сторінки, код УДК 618.3-06:159.9.072

10.29254/2077-4214-2022-1-163-151-156