ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ПРОГРАМНОМУ ТА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ З УРАХУВАННЯМ НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2-ГО ТИПУ

Рустамян С. Т., Катеренчук І. П.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Нирково-замісна терапія (НЗТ) накладає значний вплив на якість життя пацієнта, негативно впливаючи на його соціальне, психологічне та фінансове благополуччя. Життя хворих з хронічною хворобою нирок реорганізується та пристосовується до змін, що випливають із характеру захворювання та методів йоголікування. Більше того, пацієнти залежать від діалізного апарату та медичного персоналу. НЗТ також передбачає обмеження у фізичних навантаженнях, способі харчування та режимі прийому рідини. Метою дослідження було порівняти показники якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізу, та визначити прихильність до лікування даних пацієнтів з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу. Дослідження проведене на базі центру нефрології та діалізу Комунального Підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 114 хворих, з яких 44 пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі, 21 – перитонеальному та 49, які склали контрольну групу – пацієнти з ХХН І-ІІ стадій. Гемодіалізним хворим проводився стандартний бікарбонатний гемодіаліз три рази на тиждень по 4 години. У свою чергу дослідна група (пацієнти діалізної терапії) була розподілена на дві підгрупи: 20 хворих (ГД1) з ЦД 2-го типу, 24 – без ЦД (ГД2). Група перитонеального діалізу також була розподілена на дві підгрупи: 6 хворих – ПД1, 15 – ПД2. Контрольну групу також було розподілено на дві підгрупи: 26 хворих з ЦД (КГ1), та 23 – без ЦД (КГ2). Для визначення показників якості життя використовували шкалу SF-36. За даними проведених нами досліджень, середні показники фізичного функціонування, рольового функціонування дещо вищі у пацієнтів ГД1 та ГД2 по відношенню до пацієнтів груп ПД1 та ПД2, хоча показники інтенсивності болю та загального здоров’я вищі у пацієнтів на ПД. Фізичне функціонування відображає ступінь фізичної активності, що обмежує виконання фізичних навантажень. Між ГД2 та КГ2 р<0,001, тоді як ГД1 та КГ1 р≥0,05 відповідно. ПД1 та КГ1 р≤0,005, ПД2 та КГ2 р<0,001. Рольове фізичне функціонування вказує на вплив фізичного стану на повсякденну рольову діяльність. У ГД1 та КГ1, ГД2 та КГ2, ГД1 та ПД1 статистично значимої різниці не виявлено, р<0,05. Достовірно значима різниця у ПД2 та КГ2 (р>0,05). Фізичне та рольове фізичне функціонування у хворих на ПД частково зниженні внаслідок кількості сеансів на день, які відбуваються кожні 6 годин. По шкалі інтенсивності болю у ГД1 та КГ1 простежується статистично достовірна різниця р<0,01. Достовірно значима різниця у ПД1 та КГ1 (р<0,05). У ГД2 та КГ2 також є статистично достовірна різниця, що складає р<0,05, ПД2 та КГ2 р<0,05. Шкала «загальне здоров’я» характеризує стан хворих на даний момент та подальшу перспективу. Виявлено достовірно значиму різницю як і в ГД1 з КГ1 так і ПД1 з КГ1 р≤0,005 та р<0,005, ГД2 та КГ2, а також ПГ2 і КГ2 р<0,001. Цікаво те, що показники наступних 4 шкал, що відображають психологічне здоров’я вищі у пацієнтів ПД, аніж у ГД. По шкалі «життєва активність» простежується статистично достовірна різниця між ГД1 та ПД1, р<0,05, ГД2 та ПД2, р<0,05, ГД1 та КГ1, ПД1 та КГ1 р<0,001 та ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2 р<0,01. По шкалі «соціальне функціонування» статистично значима різниця у ГД1 та КГ1 та ПД1 та КГ1 р<0,05. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. За шкалою «рольове емоційне функціонування» не виявлено достовірності, р>0,05 у групах ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. Шкала «психологічне здоров’я» характеризує наявність ознак тривоги та/чи депресії, ознаки позитивних емоцій. Простежується статистично значима різниця як і ГД1 з КГ1 так і ГД2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно. У хворих з ПД1 та КГ1 р<0,001, ПД2 та КГ2 також р<0,001. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05, але середні показники у хворих, що перебувають на ПД вищі, аніж у хворих на ГД. Подальше дослідження показників ЯЖ при первинному обстеженні хворих, яких переводять на нирковозамісну терапію, оцінка ступеню прихильності до лікування, а також ознаки тривожно-депресивних розладів дасть змогу лікарям та медичному персоналу попередити або зменшити негативні наслідки, які можуть виникнути при проведенні нирково-замісної терапії.

якість життя, гемодіаліз, перитонеальний діаліз, нирково-замісна терапія.

1. Chuasuwan A, Pooripussarakul S, Thakkinstian A, Ingsathit A, Pattanaprateep O. Comparisons of quality of life between patients underwent peritoneal dialysis and hemodialysis: a systematic review and meta-analysis. Health and Quality of Life Outcomes. 2020;18(1):191- 192. DOI: https://doi.org/10.1186/s12955-020-01449-2.
2. Dąbrowska-Bender M, Dykowska G, Żuk W, Milewska M, Staniszewska A. The impact on quality of life of dialysis patients with renal insufficiency. Patient Prefer Adherence. 2018;12:577-583. DOI: 10.2147/PPA.S156356.
3. Gonçalves FA, Dalosso IF, Camargo-Borba JM. Quality of life in chronic renal patients on hemodialysis or peritoneal dialysis: a comparative study in a referral service of Curitiba – PR. J Bras Nefrol. 2015;37(4):467-474. DOI: 10.5935/0101-2800.20150074.
4. Homaie Rad E, Mostafavi H, Delavaris S, Mostafavi S. Health-related quality of life in patients on hemodialysis and peritoneal dialysis: a meta-analysis of Iranian studies. Iran J Kidney Dis. 2015;9(5):386-393.
5. Ishiwatari A, Yamamoto S, Fukuma S, Hasegawa T, Wakai S, Nangaku M. Changes in Quality of Life in Older Hemodialysis Patients: A Cohort Study on Dialysis Outcomes and Practice Patterns. Am J Nephrol 2020;51:650-658. DOI: https://doi.org/10.1159/000509309.
6. Perl J, Karaboyas A, Morgenstern H, Sen A, Rayner HC, Vanholder RC, et al. Association between changes in quality of life and mortality in hemodialysis patients: results from the DOPPS. Nephrol Dial Transplant. 2017 Mar 1;32(3):521-7. DOI: https://doi.org/10.1093/ndt/gfw233.
7. Tran PQ, Nguyen NTY, Nguyen B, Bui QTH. Quality of life assessment in patients on chronic dialysis: Comparison between haemodialysis and peritoneal dialysis at a national hospital in Vietnam. Trop Med Int Health. 2021;27(2):199-206. DOI: https://doi.org/10.1111/tmi.13709.
8. Yazawa M, Kido R, Ohira S, Hasegawa T, Hanafusa N, Iseki K, et al. Early mortality was highly and strongly associated with functional status in incident Japanese hemodialysis patients: a cohort study of the large national dialysis registry. PLoS One. 2016 Jun 7;11(6):e0156951. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0156951.
9. Warsame F, Ying H, Haugen CE, Thomas AG, Crews DC, Shafi T, et al. Intradialytic activities and health-related quality of life among hemodialysis patients. Am J Nephrol. 2018;48(3):181-189. DOI: https://doi.org/10.1159/ 000492623.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 157-161 сторінки, код УДК 616.61-008.6:616.379-071 0992856755

10.29254/2077-4214-2022-1-163-157-161