ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ВМІСТУ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ У КІСТКАХ КОЛІННОГО СУГЛОБА ПРИ ЙОГО ДІАБЕТИЧНОМУ УШКОДЖЕННІ

Татарчук Л. В., Гнатюк М. С., Монастирська Н. Я., Вадзюк Н. С.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Пошкодження суглобів у хворих на цукровий діабет є досить частим ускладненням. Особливості змін макроелементів у стегновій та великогомілковій кістках і структура колінного суглоба при цукровому діабеті вивчені недостатньо. Мета дослідження – визначити особливості макроелементного складу стегнової та великогомілкової кісток при діабетичній артропатії колінного суглоба. Об’єкт і методи дослідження. Атомно-абсорбційним спектральним аналізом досліджено вміст макроелементів (кальцію, фосфору, магнію, натрію), відношення вмісту кальцію до фосфору у стегновій та великогомілковій кістках 45 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 15 щурів з місячною діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-я – 15 тварин з двомісячною вказаною патологією. Із суглоба, стегнової та великогомілкової кісток виготовляли також гістологічні мікропрепарати, на яких визначали відносні об’єми ушкоджених хондроцитів, синовіоцитів, у кістковій тканині – відносні об’єми остеобластів та остеокластів. Проводили кореляційний аналіз між досліджуваними морфометричними показниками та вмістом макроелементів. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Кількісні показники обробляли статистично. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що при діабетичній артропатії колінного суглоба диспропорційно та нерівномірно зменшується вміст фосфору, кальцію, магнію, вміст натрію зростає у кістковій тканині стегнової та великогомілковій кістках. Виявлено, що вміст кальцію у стегновій кістці при місячній діабетичній артропатії зменшився на 7,0%, а у великогомілковій – на 9,0%, при двомісячній артропатії досліджувані показники відповідно змінилися на 10,8% та 13,7% (р<0,001), фосфору – відповідно на 10,5%, 16,4%, 14,7% і 20,1%. Вміст магнію при місячній діабетичній артропатії колінного суглоба у стегновій кістці зменшився на 8,4%, у великогомілковій – на 12,6%, при двохмісячному перебігу змодельованої патології – відповідно на 16,8% та 22,9% (р<0,001). Вміст натрію у стегновій кістці та великогомілковій у досліджуваних експериментальних умовах збільшувався. При змодельованій гіперглікемії суттєво змінювалося відношення Са/Р і залежало від тривалості діабетичної артропатії та домінувало у великогомілковій кістці. Змодельована діабетична артропатія колінного суглоба призводить до нерівномірного, диспропорційного зниження вмісту кальцію, фосфору, магнію та збільшення натрію у стегновій та великогомілковій кістках. Найвираженіший дисбаланс між вмістом досліджуваних макроелементів виявлений при двохмісячній діабетичній артропатії колінного суглоба та у великогомілковій кістці, який впливає на порушення процесів хондрогенезу, мінералізації та остеогенезу.

колінний суглоб, діабетична артропатія, макроелементи, стегнова, великогомілкова кістки.

1. Orlenko VL. Hormonalni kharakterystyky diabet-asotsiyovanykh osteoartrytiv. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2020;2(159):138- 143. [in Ukrainian].
2. .Kryzyna OV. Trofichni porushennya tkanyn nyzhnikh kintsivok pry tsukrovomu diabeti 2 typu. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiya. 2018;1(6):15-24. [in Ukrainian].
3. Lukyantseva GV. Osobennosti khimicheskogo sostava kostey belykh krys posle dvukhmesyachnogo upotrebleniya natriya benzola i vozmozhnosti yego korrektsii. Ukraínskiy morfologíchniy almanakh. 2014;12(4):61-66. [in Russian].
4. Berenbaum F. Diabetes induced osteoarthritis from a new paradigm to a new phenotype. Ann.Rheum.Dis. 2011;70(8):1354-1356.
5. Britske EM. Atomno-absorbtsionnyy spektralnyy analiz. Moskva: Khimiya; 1982. 244 s. [in Russian].
6. Horalskyy LP, Khomych VP, Konopskyy OI. Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhennya v normi i pry patolohiyi. Zhytomyr: Polissia; 2011. 288 s. [in Ukrainian].
7. Avtandylov GG. Osnovy kolychestvennoy patolohycheskoy anatomii. Moskva: Medytsyna; 2002. 240 s. [in Russian].
8. Gzhibovskiy AI, Ivanov OI, Gorbatova MA. Sravneniye kolichestvennykh dannykh dvukh parnykh vyborok s ispol’zovaniyem programmnogo obespecheniya Statistika i SPSS: parametricheskiye i neparametricheskiye kriterii. Nauka i zdravookhraneniye.2016;3:5-25. [in Russian].
9. Zaporozhan VM, Ariaiev ML. Bioetyka i biobezpeka. Kyiv: Zdorov҆ ia; 2013. 456 s. [in Ukrainian].
10. Husak YeV, Pohorelov MV, Tkach HF, Danylchenko SM. Mikroelementnyy sklad dovhykh ta mishanykh kistok skeleta v normi. Ukraíns’kiy morfologíchniy al’manakh. 2010;8(4):51-55. [in Ukrainian].
11. Luk’yantseva HV, Pastukhova VA, Kovalchuk OH, Dutchak UM. Zminy khimichnoho skladu kistok shchuriv pid vplyvom zhovtoho barvnyka tartrazynu. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2019;4(70):203-208. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 271-275 сторінки, код УДК 616.36-089.87-06.616-91]-092.9

10.29254/2077-4214-2022-1-163-271-275