Кріштафор А. А., Йовенко І. А., Кріштафор Д. А., Оленюк Д. В.

КОГНІТИВНИЙ ПРОФІЛЬ ПОСТРАЖДАЛИХ ПРИ КРИТИЧНИХ СТАНАХ, ПОВ’ЯЗАНИХ З БОЙОВОЮ І НЕБОЙОВОЮ ТРАВМОЮ


Про автора:

Кріштафор А. А., Йовенко І. А., Кріштафор Д. А., Оленюк Д. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Мета дослідження: визначити особливості когнітивних порушень при критичних станах, пов’язаних з бойовою і небойовою травмою. Обстежено 56 постраждалих: 19 з бойової травмою і 37 з небойовою травмою. Тяжкість травми оцінювалася за шкалою ISS, тяжкість при надходженні – за шкалами SAPS II і EmTraS. Стан когнітивних функцій до травми оцінювався ретроспективно з використанням опитувальника CFQ. Когнітивні функції після травми оцінювалися на другу добу, перед переведенням з відділення інтенсивної терапії та перед випискою з лікарні. Для оцінки когнітивних функцій використовували шкали MoCA і MMSE. Результати: У хворих з небойовою травмою відповідно до шкали MoCA зниження найбільше торкнулося уваги і мови, а у хворих з бойовою – уваги, зорово-конструктивних навичок і відстроченого відтворення. Згідно з даними шкали MMSE у хворих з небойовою травмою зниження відзначалося переважно за субшкалах уваги і рахунку, відтворення і малювання. У хворих з бойовою травмою картина зниження когнітивних функцій була схожою. Висновки: Застосування шкал MoCA і MMSE є важливим елементом моніторингу стану ЦНС при інтенсивній терапії постраждалих з бойовою та небойовою травмою; постраждалі з бойовою травмою мають деякі відмінності в когнітивному профілі від хворих з небойовою травмою.

Ключові слова:

когнітивні порушення, травма, MoCA, MMSE

Список цитованої літератури:

  • Krishtafor A. Kognitivnye narushenija, obuslovlennye kriticheskimi sostojanijami, kak projavlenie cerebralnoj nedostatochnosti. Med. neotl.sost. 2015;2(65):32-5. [in Russian].
  • Bakhadova EM. Otdalennye posledstvija minno-vzryvnoj travmy na nejrofziologicheskoe sostojanie golovnogo mozga. Fundam. issled. 2014;2:28-33. [in Russian].
  • Waldemar G, Dubois B, Emre M, Georges J, McKeith IG, Rossor M, et al. Recommendatons for the diagnosis and management of Alzheimer’s disease and other disorders associated with dementa: EFNS guideline. Eur. J. Neurol. 2007;14:1-26.
  • Usenko LV, Rizk ShE, Krishtafor AA. Posleoperacionnaja kognitvyvnaja disfunkcija kak anesteziologicheskaja problema i put eje reshenija. Bil, znebol. i intens. ter. 2008;4:14-20. [in Russian].
  • Likhvantsev VV, Kulikov VA, Bolshedvorov RV, Kichin VV, Fedorov SA. Vozmozhnye prichiny i put proflaktki korotkih posleoperacionnyh psihiceskih narushenij pri regionarnoj i obshchej anestezii. Anest. i reanim. 2008;6:71-4. [in Russian].
  • Poinchuk IS. Optmizacija vidnovlennja psyhofziologichnyh funkcij pislja riznyh vydiv zagalnoji anesteziji v umovah stacionaru odnogo dnja. Med. neotl. staniv. 2009;6(22). Dostupno: htp://www.mif-ua.com/archive/artcle/11218 [in Ukrainian].
  • Kozhemiaka NV, Nalapko YuI. Posleoperatsionnaja kognitvnaja disfunkcija: novye vozmozhnost proflaktki i lechenija. Mezhdunar. nevrol. zh. 2010;2:38-42. [in Russian].
  • Volkov AO, Kligunenko EN, Vetoshka IA. Kak ocenit’ kognitvnye funkcii pered kesarevym secheniem? 2014;3. Dostupno: htps://scienceeducaton.ru/ru/artcle/view?id=13474 [in Russian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 2 (143), 2018 рік , 141-145 сторінки, код УДК 616.89-008.44

DOI: