Яковенчук Н. М.

ВПЛИВ ДЕНОСУМАБУ НА МІНЕРАЛЬНУ ЩІЛЬНІСТЬ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ЖІНОК З ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНИМ ОСТЕОПОРОЗОМ


Про автора:

Яковенчук Н. М.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Деносумаб є одним з таргетних препаратів, це моноклональні антитіла людини (IgG2), які специфічно зв’язуються з RANKL і гальмують диференціювання клітин-попередників в остеокласти та їх активність. Мета дослідження: оцінити мінеральну щільність кісткової тканин (МЩКТ) у жінок із постменопаузальним остеопорозом після лікування деносумабом. Об’єкт і методи. Для дослідження ефективності терапії деносумабом на кістковому денситометрі «Explorer QDR», Holodgic» було обстежено 131 жінку з постменопаузальним остеопорозом у віці від 58 до 66 років. 101 жінка отримували лікування деносумабом в поєднанні з препаратом кальцію і вітаміну Д (дослідна група), 30 жінок – кальцій і вітамін Д (контрольна група). Оцінювали МЩКТ в поперековому відділі хребта і проксимальному відділі стегнової кістки. Результати. Виявлено підвищення МЩКТ у жінок, які лікувалися деносумабом, через 6 міс. 1; 1,5; 2 і 3 роки, з кінцевим результатом через 3 роки на 9,1% в поперековому відділі хребта і на 4,18% у проксимальному відділі стегнової кістки. Висновки. За даними кісткової денситометрії доведена ефективність лікування деносумабом жінок з постменопаузальним остеопорозом на терміни дослідження, починаючи з 6-ти місяців і до 3-х років.

Ключові слова:

деносумаб, жінки, мінеральна щільність кісткової тканини, остеопенія, остеопороз

Список цитованої літератури:

  1. Mc Clung. Denosumab for the treatment of osteoporosis. Osteoporosis and Sarcopenia. 2017 Mar;3(1);8-17.
  2. Demontiero O, Vidal C, Duque G. Aging and bone loss: new insights for the clinician. Therapeutic Advances in Musculoskeletal Disease. 2012;4(2):61-76.
  3. Gallagher JC, Tella SH. Prevention and treatment of postmenopausal osteoporosis. The Journal of steroid biochemistry and molecular biology. 2014;142:155-70.
  4. Sujatha V, Revathi M, Rajakumari H, Sadana A, Radhika Rani KC. Bone density and biochemical Mmarkers of bone turnover in premenopausal women and postemnopausal women. J. of Dental and Medical Sciences. 2015 Aug;14(8):48-52.
  5. Takeuchi Y. Innovation of bisphosphonates for improvement of adherence. Clin Calcium. 2017;27(2):197-202.
  6. Nakamura T, Fukunaga M, Nakano T, Kishimoto H, Ito M, Hagino H, et al. Efficacy and safety of once-yearly zoledronic acid in Japanese patients with primary osteoporosis: two-year results from a randomized placebo-controlled double-blind study (Zоledronate treatment in efficacy to osteoporosis; ZONE study). Osteoporos Int. 2017 Jan;28(1):389-98.
  7. Adler RA, El Hajj Fuleihan G, Bauer DC, Camacho PM, Clarke BL, Clines GA, et al. Managing osteoporosis in patients on long-term bisphosphonate treatment: report of a task force of the American Society for Bone and Mineral Research. J Bone Miner. 2016;31:16-35.
  8. Hagino H. Bisphosphonate. Nihon Rinsho. 2015 Oct;73(10):1683-9.
  9. Altman AR, Tseng WJ, de Bakker CMJ, Huh BK, Chandra A, Qin L, et al. A closer look at the immediate trabecula response to combined parathyroid hormone and alendronate treatment. Bone. 2014;61:149-57.
  10. Geusens P. New insights into treatment of osteoporosis in postmenopausal women. RMD Open. 2015;1(1):1-5.
  11. Tet A. Mechanisms of osteoclast-dependent bone formation. International Bone & Mineral Society. Bonekey Rep. 2013;2:449.
  12. Park JH, Lee NK, Lee SY. Current Understanding of RANK Signaling in Osteoclast differentiation and maturation. Mol. Cells. 2017;40(10):70613.
  13. Matsuda Y, Motokawa M, Kaku M, Sumi H, Tanne K, Tanimoto K. RANKL and OPG expression: Jiggling force affects root resorption in rats. The Angle Orthodontist. 2017 Jan;87(1):41-8.
  14. Michałowska M, Znorko B, Oksztulska-Kolanek E, Kamiński T, Pawlak D. A view at monoclonal antibodies in therapy of osteoporosis. Polish annals of medicine. 2015;22:149-54.
  15. Kanis JA. Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis: synopsis of a WHO report. WHO Study Group. Osteoporos Int. 1994 Nov;4(6):368-81.
  16. Sánchez A, Brun LR, Salerni H, Costanzo PR, González D, Bagur A, et.al. Effect of Denosumab on Bone Mineral Density and Markers of Bone Turnover among Postmenopausal Women with Osteoporosis. J Osteoporosis [Internet]. 2016 Aug [cited 2018 June 16];1(1-6). Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4992763
  17. Mc Clung MR, Lewiecki EM, Geller ML, Bolognese MA, Peacock M, Weinstein RL, et al. Effect of denosumab on bone mineral density and biochemical markers of bone turnover: 8-year results of a phase 2 clinical trial. Osteoporos Int. 2013 Jan;24(1):227-35.
  18. Nakamura T, Matsumoto T, Sugimoto T, Hosoi T, Miki T, Gorai I, et al. Clinical trials express: fracture risk reduction with denosumab in Japanese postmenopausal women and men with osteoporosis: denosumab fracture intervention randomized placebo controlled trial (DIRECT). J Clin Endocrinol Metab. 2014;99:2599-607.
  19. Sugimoto T, Matsumoto T, Hosoi T, Miki T, Gorai I, Yoshikawa H, et al. Three-year denosumab treatment in postmenopausal Japanese women and men with osteoporosis: results from a 1-year open-label extension of the denosumab fracture intervention randomized placebo controlled trial (DIRECT). Osteoporos Int. 2015 Feb;26(2):765-74.
  20. Zaheer S, LeBoff M, Lewiecki EM. Denosumab for the Treatment of Osteoporosis. Expert opinion on drug metabolism & toxicology. 2015;11(3):461-70. 

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (145), 2018 рік , 207-210 сторінки, код УДК 615.038-616-08-039.73.71-007.234

DOI: