НУТРІТИВНА ПІДТРИМКА ХВОРИХ НА ПОСТКОВІДНИЙ СИНДРОМ

Палладіна О. Л., Палладін М. О.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Важливе місце в патогенезі короновірусної хвороби займає метаболічний стрес, що характеризується порушенням усіх видів обміну речовин, надмірною мобілізацією енергетичних субстратів що задіяні в процесах глікогеноліза, ліполіза, протеоліза, глюконеогенеза. Це призводить до розвитку інсулінорезистентності, гіпоглікемії та від’ємного азотистого балансу. В організмі хворого спостерігається підвищення потреб у енергії та енергетичних субстратах на фоні толерантності тканин до цих субстратів. Тому для збільшення ефективності реабілітації дуже важливо проводити оцінку харчового статусу та здійснювати нутрітивну підтримку хворого на всіх етапах лікування короновірусної хвороби. Нутрітивна підтримка хворого має обов’язково включати в себе корекцію наявних метаболічних порушень, забезпечення потреб організму в енергії, макронутрієнтах та мікронутрієнтах, підтримку активної білкової маси, підтримку роботи усіх органів та систем організму, особливо імунної системи. Харчовий статус хворого слід визначати за допомогою спеціальної шкали MUST, а у геріатричних пацієнтів із старечою астенією, саркопенією та порушенням харчування слід застосовувати шкалу MNA. Для кожного хворого на постковідний синдром слід індивідуально розраховувати потребу в енергії та основних нутрієнтах, зокрема в білку, з урахуванням статі, віку, антропометричних показників, рівня фізичної активності та етапу медичної реабілітації. У хворих на постковідний синдром досить часто діагностується дефіцит вітаміну Д. Для призначення терапевтично ефективної дози рекомендовано визначати рівень 25-ОН вітаміну Д і в залежності від отриманого результату індивідуально підбирати дозу, яка може бути збільшена від стандартної дози в 2000 МО до 5000-10000 МО. Хворим на постковідний синдром рекомендовано додаткове призначення вітамінів групи В, які відіграють важливу роль у енергетичному обміні, синтезі білків, утилізації глюкози, знижують рівень прозапальних цитокінів, підсилюють клітинний імунітет. До раціону слід обов’язково включати гречку, вівсянку, печінку, дріжджі, горіхи, бобові. Рекомендовано додаткове призначення дієтичних добавок, що містять тіамін, піридоксин, рибофлавін, фолієву кислоту, ціанокобаламін.

постковідний синдром, COVID-19, харчування, вітамін Д.

1. Del Rio C, Collins LF, Malani P. Long-term Health Consequences of COVID-19 [Internet]. JAMA. 2020 Nov 3;324(17):1723-1724. Available from: https://jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/2771581. DOI: 10. 1001/jama.2020.19719.
2. Greenhalgh T, Knight M, A’Court C, Buxton M, Husain L. Management of post-acute covid-19 in primary care [Internet]. BMJ. 2020 Aug 11;370:m3026. Available from: https://www.bmj.com/content/370/bmj.m30 26.long. DOI: 10.1136/bmj.m3026.
3. World Health Organization. COVID-19 weekly epidemiological update [Internet]. WHO; 2021 [updated 2021 July 11]. Available from: https: //www.who.int/publications/m/item/weekly-epidemiological-update-on-covid-19---13-july-2021.
4. Moreno-Pérez O, Merino E, Leon-Ramirez JM, Andres M, Ramos JM, Arenas-Jiménez J, et al. Post-acute COVID-19 Syndrome. Incidence and risk factors: a Mediterranean cohort study. J. Infect. 2021;82(3):378-383. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.01.004.
5. Halpin SJ, McIvor C, Whyatt G, Adams A, Harvey O, McLean L, et al. Postdischarge symptoms and rehabilitation needs in survivors of COVID-19 infection: a cross-sectional evaluation. J. Med. Virol. 2021;93(2):1013-1022. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.26368.
6. Carfì A, Bernabei R, Landi F, Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19. JAMA. 2020;324:603-605. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2020.12603.
7. Carvalho-Schneider C, Laurent E, Lemaignen A, Beaufils E, Bourbao-Tournois C, Laribi S, et al. Follow-up of adults with non-critical COVID-19 two months after symptoms’ onset. Clin. Microbiol. Infect. 2021;27(2):258-263. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.09.052.
8. Wang X, Xu H, Jiang H, Wang L, Lu C, Wei X, et al. Clinical features and outcomes of discharged coronavirus disease 2019 patients: a prospective cohort study. QJM Mon. J. Assoc. Physicians. 2020;113:657-665. DOI: https://doi.org/10.1093/qjmed/hcaa178.
9. Kurakh AV, Chubirko KI, Chopei IV, Bychko MV, Debretseni KO, Hechko MM. Postkovidnyi syndrom: klinichni proiavy ta yich osoblyvosti. Zdobutky klinichnoi i eksperementalnoi medytsyny. 2021;1:6-11. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1. [in Ukrainian].
10. Normatyvno-dyrektyvni dokumenty MOZ Ukrayiny [Internet]. Protokol nadannia reabilitatsiinoi dopomoho patsiientam z koronovirusnoiu khvoroboiu (COVID-19) ta rekonvalestsentam. 2021. Dostupno: https:// moz.gov.ua/uploads/6/30153-dn_771_20_04_2021_dod_1. [in Ukrainian].
11. National Institute for Health and Care Excellence. COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. [Internet]. London: National Institute for Health and Care Excellence; 2020 Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK567264/.
12. Tenforde MW, Kim SS, Lindsell CJ, Rose EB, Shapiro NI, Files DC, et al. Symptom duration and risk factors for delayed return to usual health among outpatients with COVID-19 in a multistate health care systems network. United States, March–June 2020. MMWR. 2020;69(30):993-998. DOI: http: //dx.doi.org/10.15585/mmwr.mm6930e1.
13. Calder PC. Nutrition, immunity and COVID-19. BMJ Nutr. Prev. Health. 2020;3(1):74-92. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjnph-2020-000085.
14. Calder PC, Carr AC, Gombart AF, Eggersdorfer M, Reply to «Overstated Claims of Efficacy and Safety. Comment On: Optimal Nutritional Status for a Well-Functioning Immune System Is an Important Factor to Protect against Viral Infections. Nutrients 2020, 12, 1181». Nutrients. 2020;12(9):2696. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12092696.
15. Im JH, Je YS, Baek J, Chung MH, Kwon HY, Lee JS. Nutritional status of patients with COVID-19. Int. J. Infect. Dis. 2020;100:390-393. DOI: https: //doi.org/10.1016/j.ijid.2020.08.018.
16. Barazzoni R, Bischoff SC, Breda J, Wickramasinghe K, Krznaric Z, Nitzan D, et al. ESPEN expert statements and practical guidance for nutritional management of individuals with SARS-CoV-2 infection. Clin. Nutr. 2020;39(6):1631-1638. DOI: https://doi.org/10.1016/j. clnu.2020.03.022.
17. Fernández-Quintela A, Milton-Laskibar I, Trepiana J, Gómez-Zorita S, Kajarabille N, Léniz A, et al. Key aspects in nutritional management of COVID-19 patients. J. Clin. Med. 2020;9(8):2589. DOI: https://doi.org/10. 3390/jcm9082589.
18. Laviano A, Koverech A, Zanetti M. Nutrition support in the time of SARS-CoV-2 (COVID-19). Nutrition. 2020;74:110834. DOI: https://doi. org/10. 1016/j.nut.2020.110834.
19. Grechko AV, Evdokimov EA, Kotenko ON, Krylov KYU, Kryukov EV, Luft VM, et al. Nutritivnaya podderzhka pacientov s koronavirusnoj infekciej COVID-19. Klinicheskoe pitanie i metabolizm. 2020;1(2):56-91. DOI: https://doi.org/10.36425/clinnutrit42278. [in Russiаn].
20. Aman F, Masood S. How Nutrition can help to fight against COVID-19 pandemic. Pak. J. Med. Sci. 2020;36:121-123. DOI: https://doi. org/10. 12669/pjms.36.COVID19-S4.2776.
21. Beigmohammadi MT, Bitarafan S, Hoseindokht A, et al. Impact of vitamins A, B, C, D, and E supplementation on improvement and mortality rate in ICU patients with coronavirus-19: a structured summary of a study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2020;21:614. DOI: https://doi. org/10.1186/s13063-020-04547-0.
22. Bae M, Kim H. Mini-Review on the Roles of Vitamin C, Vitamin D, and Selenium in the Immune System against COVID-19. Molecules. 2020;25(22):5346. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules25225346.
23. Marchenkova LA, Makarova EV, Yurova OV. Rol’ mikronutrientov v kompleksnoj reabilitacii pacientov s novoj koronavirusnoj infekciej COVID-19. Voprosy pitaniya. 2021;90(2):40-49. DOI: https://doi.org/10.33029/0042 -8833-2021-90-2-40-49. [in Russiаn].
24. Jovic TH, Ali SR, Ibrahim N, Jessop ZM, Tarassoli SP, Dobbs TD, et al. Could Vitamins Help in the Fight Against COVID-19? Nutrients. 2020;12(9):2550. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12092550.
25. Shakoor H, Feehan J, Al Dhaheri SA, Ali IH, Platat C, Ismail CL, et al. Immune boosting role of vitamins D, C, E, zinc, selenium and omega-3 fatty acids: could they help against COVID-19? Maturitas. 2021;143:1-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2020.08.003.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (161), 2021 рік , 76-80 сторінки, код УДК 616.98:578.834.1-036.1

10.29254/2077-4214-2021-3-161-76-80