ЧАСТОТА ТА КЛІНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕВРОПАТИЧНОГО БОЛЮ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ

Дельва М.Ю., Скорик К.С.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Нейропатичний біль (НБ) при розсіяному склерозі (РС) є поширеним явищем, що обмежує соціальну активність пацієнтів, істотно впливає на рівень їх інвалідизації та якість життя. Мета дослідження – визначити розповсюдженість та клінічні характеристики НБ у пацієнтів з РС. Об’єкт і методи дослідження. Протягом 2-х років в дослідження залучений 321 пацієнт з РС – 110 чоловіків (34,3 %) та 211 жінок (65,7 %), віком від 21 до 55 років. У 247 випадках (76,9 %) спостерігався рецидивноремітучий, у 2 (0,6 %) – первинно прогресуючий та у 72 (22,5 %) – вторинно прогресуючий тип перебігу. В якості контролю залучено 83 практично здорових осіб (ПЗО) – 39 чоловіків (47 %) та 44 жінок (53 %) віком від 19 до 58 років. Обстеження пацієнтів проводили за структурованою схемою: з’ясовували, чи відмічали пацієнти будь-які болі протягом останнього місяця, а при наявності больових відчуттів деталізували їх характер. В аналіз не включали болі, як прояв вісцеральної патології. НБ визначали при одночасній наявності наступних показників шкал болю: шкала DN 4 ≥4 бали, шкала LANSS >12 балів, шкала PainDETECT >18 балів. В усіх інших випадках біль розглядався як ноцицептивний або змішаний. При заповненні шкали PainDETECT визначалася інтенсивність болю протягом останніх 4-х тижнів, локалізація болю та тип перебігу больового синдрому. Кількісні значення були представлені у вигляді медіани (Me) та інтерквартильного розмаху (Q1-Q3) (25 %-75 %). Достовірність відмінностей між кількісними ознаками проводили за допомогою парного U‑критерію Манна-Уітні. Якісні показники представлені у вигляді відсотків з вказанням 95 % довірчого інтервалу. Порівняння частот в окремих групах пацієнтів проводили за допомогою точного двобічного критерію Фішера. Кількісний аналіз частоти розвитку певної події в окремих групах проводили за допомогою показника «відношення шансів» з довірчим інтервалом 95 %. В усіх випадках достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Протягом останнього місяця, серед пацієнтів з РС у 75,7 % (70,7 %-80,1 %) спостерігалися больові відчуття, що є достовірно більшим показником, ніж в групі ПЗО – 42,2 % (32,1 %-51,9 %). У пацієнтів з РС, порівняно з ПЗО, ймовірність виявлення больових відчуттів протягом останнього місяця виявилася збільшеною в 4,27 разів (2,58–7,08; p<0,0001), НБ загалом – в 4,43 разів (1,73–11,36; р=0,002), дизестезій – в 3,30 разів (1,28–8,52; р=0,01), не НБ загалом – в 3,81 разів (2,08–6,95; р<0,001). У пацієнтів з РС центральний НБ представлений дизестезіями – у 11,8 % (8,8 %-15,8 %), феноменом Лермітта – у 4,1 % (2,4 %-6,8 %) та тригемінальною невралгією – у 0,6 % (0,2 %-2,2 %) пацієнтів. У пацієнтів з центральними дизестезіями виявлено наступні паттерни болю: «постійний біль однакової інтенсивності» – 18,4 % (9,2 %-33,4 %), «постійний біль з періодами посиленої інтенсивності» – 42,1 % (27,9 %-57,8 %), «періодичний біль з безбольовими періодами» – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). За якісними порівняннями пацієнти описували центральні дизестезії як печіння – 81,6 % (66,6 %-90,8 %), морозіння – 76,3 % (60,1 %-87,0 %), поколювання – 68,4 % (52,5 %-80,9 %), болюче затерпання – 65,8 % (49,9 %-78,8 %), стягування – 60,5 % (44,7 %-74,4 %), стискання – 47,4 % (32,5 %-62,7 %), простріли – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). Центральні дизестезії у вигляді тільки одного відчуття були у 7,9 % (2,7 %-20,8 %), у вигляді 2-х відчуттів – у 26,3 % (15,0 %-42,0 %), у вигляді 3-х відчуттів – у 42,1 % (27,9 %-57,8 %), у вигляді 4-х відчуттів – у 18,4 % (9,2 %-33,4 %), у вигляді 5-ти відчуттів – у 5,3 % (1,5 %-17,3 %) пацієнтів. При феномені Лермітта достовірно частіше біль локалізувався в шиї та в спині, а при дизестезіях – в нижніх кінцівках. При аналізі топічних характеристик виявлено, що 23,7 % (13,0 %-39,2 %) пацієнтів мали центральні дизестезії в 1-й ділянці, 31,6 % (19,1 %-47,5 %) – в 2-х ділянках, 26,3 % (15,0 %-42,0 %) – в 3-х ділянках, 13,2 % (5,8 %-27,3 %) – в 4-х ділянках, 5,2 % (1,5 %-17,3 %) – в 5-ти ділянках тіла; при феномені Лермітта 7,7 % (1,4 %-33,3 %) пацієнтів відмічали болі в одній ділянці тіла, 46,2 % (23,2 %-70,9 %) – одночасно в 2-х ділянках, 30,8 % (12,7 %-57,6 %) – в 3-х ділянках та 15,3 % (4,3 %-42,2 %) – в 5-ти ділянках тіла. Інтенсивність дизестезій становила 6,0 (5,0–7,0) балів за візуальною аналоговою шкалою та достовірно не відрізнялася від інтенсивності болю при феномені Лермітта – 6,0 (6,0–7,0) балів.60,5 % (44,7 %-74,4 %) пацієнтів з центральними дизестезіями отримували протибольову терапію: нестероїдні протибольові препарати – 13,2 % (5,8 %-27,3 %), габапентиноїди – 13,2 % (5,8 %-27,3 %), трициклічні антидепресанти – 5,3 % (1,5 %-17,3 %), селективні інгібітори зворотнmого захоплення серотоніну – 7,9 % (2,7 %-20,8 %), одночасний прийом препаратів декількох груп – 21,1 % (11,1 %-36,3 %). При феномені Лермітта 84,6 % (57,8 %-95,7 %) пацієнтів отримували протибольову терапію, серед них: габапентиноїди – 38,5 % (17,7 %-64,5 %), трициклічні антидепресанти – 15,4 % (4,3 %-42,2 %), нестероїдні протибольові препарати – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), карбамазепін – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), одночасний прийом препаратів декількох груп – 15,4 % (4,3 %-42,2 %). Висновки. 1. Пацієнти з РС є групою підвищеного ризику виникнення як НБ, так і інших типів болю (ноцицептивного та змішаного). 2. У пацієнтів з РС центральний НБ представлений центральними дизестезіями, феноменом Лермітта та тригемінальною невралгією. 3. Центральний НБ у пацієнтів з РС в більшості випадків розповсюджується на декілька ділянок тіла з найчастішою локалізацією при феномені Лермітта – в шиї та спині, при центральних дизестезіях – в нижніх кінцівках.

розсіяний склероз, нейропатичний біль, феномен Лермітта, дизестезія, тригемінальна невралгія.

1. Kobelt G, Thompson A, Berg J, Gannedahl M, Eriksson J, MSCOI Study Group, et al New insights into the burden and costs of multiple sclerosis in Europe. Mult Scler. 2017;23:1123–36.
2. White CP, White MB, Russell CS. Invisible and visible symptoms of multiple sclerosis: which are more predictive of health distress? J Neurosci Nurs. 2008;40(2):85–95.
3. Parker LS, Topcu G, De Boos D, Nair R. The notion of «invisibility» in people’s experiences of the symptoms of multiple sclerosis: a systematic meta-synthesis. Disabil Rehabil. 2021 Nov;43(23):3276–3290. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2020.1741698.
4. Foley PL, Vesterinen HM, Laird BJ, Sena ES, Colvin LA, Chandran S, et al. Prevalence and natural history of pain in adults with multiple sclerosis: systematic review and meta-analysis. Pain. 2013;154(5):632–42.
5. Ehde DM, Jensen MP, Engel JM, Turner JA, Hoffman AJ, Cardenas DD. Chronic pain secondary to disability: a review. Clin J Pain. 2003;19:3–17. DOI: 10.1097/00002508–200301000–00002.
6. Hadjimichael O, Kerns RD, Rizzo MA, Cutter G, Vollmer T. Persistent pain and uncomfortable sensations in persons with multiple sclerosis. Pain. 2007;127:35–41. DOI: 10.1016/j.pain.2006.07.015.
7. O’Connor AB, Schwid SR, Herrmann DN, Markman JD, Dworkin RH. Pain associated with multiple sclerosis: systematic review and proposed classification. Pain. 2008;137:96–111.DOI: 10.1016/j.pain.2007.08.024.
8. Osterberg A, Boivie J. Central pain in multiple sclerosis-sensory abnormalities. Eur J Pain. 2010;14:104–10.
9. Murphey KL, Bethea JR, Fischer R, Zagon IS, McLaughlin PJ. Neuropathic pain in multiplesclerosis – current therapeutic intervention and future treatment perspectives.Mult Scler Perspect Treat Pathog. Codon Publications 2017;4:53–69. DOI: https://doi.org/10.15586/codon.multiplesclerosis.2017. ch4.
10. Truini A, Barbanti P, Pozzilli C, Cruccu G. A mechanism based classification of pain in multiple sclerosis. J Neurol. 2013;260:351–67.
11. Nurmikko TJ, Gupta S, Maclver K. Multiple sclerosis-related central pain disorders. Curr Pain Headache Rep. 2010;14(3):189–95. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s11916–010–0108–8 46.
12. Martinelli Boneschi F, Colombo B, Annovazzi P, Martinelli V, Bernasconi L, Solaro C, et al. Lifetime and actual prevalence of pain and headache in multiple sclerosis. Mult Scler. 2008;14:514–21.
13. Mazhari A. Multiple Sclerosis-Related Pain Syndromes: An Imaging Update. Curr Pain Headache Rep. 2016;20:63. DOI: https://doi. org/10.1007/ s11916–016–0594–4.
14. Heitmann H, Biberacher V, Tiemann L, Buck D, Loleit V, Selter RC, et al. Prevalence of neuropathic pain in early multiple sclerosis. Multiple Sclerosis Journal. 2016;22(9):1224–30.
15. Solaro C, Brichetto G, Amato MP, Cocco E, Colombo B, D’Aleo G, et al. The prevalence of pain in multiple sclerosis: a multicenter cross-sectional study. Neurology. 2004;63:919–21.
16. Truini A, Galeotti F, Cruccu G. Treating pain in multiple sclerosis. Expert Opin Pharmacother. 2011;12(15):2355–68. DOI: http://dx.doi. org/10.1517/ 14656566.2011.607162.
17. Drulovic, J, Basic-Kes V, Grgic S, Vojinovic S, Dincic E, Toncev G, et al. The prevalence of pain in adults with multiple sclerosis: a multicenter cross-sectional survey. Pain medicine. 2015;16(8):1597–1602.
18. Akpınar Z, Tokgöz OS, Gümüş H. The Relationship Between Pain and Clinical Features in Multiple Sclerosis. Turkish Journal of Neurology 2014;20:79–83.
19. Al-Araji AH, Oger J. Reappraisal of Lhermitte’s sign in multiple sclerosis. Mult Scler. 2005;11(4):398–402. DOI: http://dx.doi.org/10.1191/1352458505ms1177.
20. Feketová S, Waczulíková I, Valkovic P, Mares J. Central pain in patients with multiple sclerosis. Journal of Multiple Sclerosis. 2017;4(3):1–6.
21. Rivel M, Achiron A, Dolev M, Stern Y, Zeilig G, Defrin R. Unique features of central neuropathic pain in multiple sclerosis: Results of a cluster analysis. European Journal of Pain. 2022 May;26(5):1107–1122. DOI: https://doi.org/10.1002/ejp.1934.
22. Svendsen KB, Jensen TS, Hansen HJ, Bach FW. Sensory function and quality of life in patients with multiple sclerosis and pain. Pain. 2005;114:473–81.
23. Osterberg A, Boivie J, Thuomas KA. Central pain in multiple sclerosis – prevalence and clinical characteristics. Eur J Pain 2005;9:531–42.
24. Morales Y, Parisi JE, Lucchinetti CF. The pathology of multiple sclerosis: evidence for heterogeneity. Advances in neurology. 2006;98:27–45.
25. Lalkhen AG, Bedford JP, Dwyer AD. Pain associated with multiple sclerosis: epidemiology, classification and management. British Journal of Neuroscience Nursing. 2012;8(5):267–74.
26. Kanchandani R, Howe JG. Lhermitte’s sign in multiple sclerosis: A clinical survey and review of the literature. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1982;45(4):308–12. DOI: http://dx.doi.org/10.1136/ jnnp.45.4.308.
27. Delva M, Delva I. Analysis of primary headaches management in Poltava regions. Wiad Lek. 2021;74(1):118–21.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 145-157 сторінки, код УДК 616.832–004.2–071

10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-145-157