АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М’ЯКОТКАНИННИХ СТРУКТУР ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ДІАФІЗАРНОЇ ДІЛЯНКИ ПЛЕЧА ЗА ДАНИМИ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ

Кононенко С.В., Пелипенко О.В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Анатомічні особливості м’якотканинних структур проксимального відділу діафізарної ділянки плеча за даними магнітно-резонансної томографії. Лікування переломів діафізу плечової кістки глибоких знань варіантної анатомії м’язового компоненту та інших м’якотканинних структур. Дослідження за допомогою аналізу результатів магнітно-резонансних томографій дозволяє дослідити анатомічні особливості без використання кадавер-матеріалу. Метою дослідження є визначення анатомічних особливостей м’якотканинних структур проксимального відділу діафізарної ділянки плеча на основі результатів магнітно-резонансної томографії. Об’єкт і методи дослідження. Було проаналізовано 73 послідовних стандартних МРТ‑скани ділянки плеча пацієнтів віком від 17 до 72 років. Середній вік пацієнтів складав 48 років, середній вік жінок – 49 років, чоловіків – 47 років. При обробці даних використовувалися методи непараметричної статистики. Результати. Після вивчення та обробки даних виділено три групи пацієнтів в залежності від віку та статі. Було визначено індивідуальні антропометричні параметри дельтоподібного, великого грудного, великого круглого м’язів та найширшого м’язу спини, а саме – ширину, товщину та відстань від верхівки великого горбика до верхньої межі місця інсерції на діафізі плечової кістки. Диференційовано вікову та гендерну розбіжність антропометричних даних. Під час дослідження великого грудного м’язу виявлено чітку ламінарність м’язових порцій та ретроградність точок їх прикріплення до діафізу плечової кістки відносно місць їхнього початку. Великий круглий м’яз у всіх досліджуваних випадках мав одновекторну волоконну структуру. Місце інсерції великого круглого м’язу у всіх випадках було нижче місця прикріплення найширшого м’язу спини до ділянки плечової кістки. Висновки. У жінок похилого віку, у порівнянні з чоловіками даної вікової категорії та жінками молодого, та середнього віку, спостерігається різке зменшення антропометричних біофункціональних показників дельтоподібного, великого грудного, великого круглого м’язів та найширшого м’язу спини. Це пояснює чіткий віковий та гендерний розподіл зміщення кісткових відламків при переломах діафізу плечової кістки.

магнітно-резонансна томографія, м’язовий компонент, діафіз плечової кістки, м’якотканинні структури.

1. Hohenberger GM, Lipnik G, Schwarz AM, Grechenig P, Holter M, Weiglein AH. Minimally invasive plate osteosynthesis of the humeral shaft with regard to adjacent anatomical characteristics. Sci Rep. 2022;12(1):279. DOI: 10.1038/s41598–021–04041-w.
2. Cañada-Oya H, Cañada-Oya S, Zarzuela-Jiménez C, Delgado-Martinez AD. New, minimally invasive, anteromedial-distal approach for plate osteosynthesis of distal-third humeral shaft fractures: An anatomical study: An anatomical study. JB JS Open Access. 2020;5(1): e0056. DOI: 10.2106/JBJS.OA.19.00056.
3. Shon H-C, Yang JY, Lee Y, Cho J-W, Oh J-K, Lim EJ. Iatrogenic radial nerve palsy in the surgical treatment of humerus shaft fracture -anterolateral versus posterior approach: A systematic review and meta-analysis. J Orthop Sci. 2021. DOI: 10.1016/j. jos.2021.09.015.
4. Hendrickx LAM, Hilgersom NFJ, Alkaduhimi H, Doornberg JN, van den Bekerom MPJ. Radial nerve palsy associated with closed humeral shaft fractures: a systematic review of 1758 patients. Arch Orthop Trauma Surg. 2021;141(4):561–8. DOI: 10.1007/s00402–020–03446-y.
5. Latef TJ, Bilal M, Vetter M, Iwanaga J, Oskouian RJ, Tubbs RS. Injury of the radial nerve in the arm: A review. Cureus. 2018 Feb 16;10(2): e2199. DOI: 10.7759/cureus.2199.
6. Da Silva T, Rummel F, Knop C, Merkle T. Comparing iatrogenic radial nerve lesions in humeral shaft fractures treated with helical or straight PHILOS plates: a 10-year retrospective cohort study of 62 cases. Arch Orthop Trauma Surg. 2020;140(12):1931–7. DOI: 10.1007/s00402–020–03438-y.
7. Kononenko SV, Pelypenko OV. Biomehanichni osoblivosti skalkovih perelomiv diafisu plechovoi kistki. Act Probl Suchasnoi Medecini. 2021;21(1):26–9. DOI: 10.31718/2077–1096.21.1.26. [in Ukrainian].
8. Haładaj R, Wysiadecki G, Clarke E, Polguj M, Topol M. Anatomical variations of the pectoralis major muscle: Notes on their impact on pectoral nerve innervation patterns and discussion on their clinical relevance. Biomed Res Int. 2019;2019:6212039. DOI: 10.1155/2019/6212039.
9. Larionov A, Yotovski P, Link K, Filgueira L. Innervation of the clavicular part of the deltoid muscle by the lateral pectoral nerve. Clin Anat. 2020;33(8):1152–8. DOI: 10.1002/ca.23555.
10. Jagiasi JD, Valavi AS, Ubale TV, Sahu D. Insertion anatomy of the pectoralis major tendon. J Clin Orthop Trauma. 2019;10(3):541–3. DOI: 10.1016/j.jcot.2019.01.005.
11. Colak C, Bullen JA, Entezari V, Forney M, Ilaslan H. Magnetic resonance imaging of deltoid muscle/tendon tears: a descriptive study. Skeletal Radiol. 2021;50(10):1995–2003. DOI: 10.1007/s00256–021–03727–6.
12. Henninger HB, Christensen GV, Taylor CE, Kawakami J, Hillyard BS, Tashjian RZ, et al. The muscle cross-sectional area on MRI of the shoulder can predict muscle volume: An MRI study in cadavers. Clin Orthop Relat Res. 2020;478(4):871–83. DOI: 10.1097/CORR.0000000000001044.
13. Kälin PS, Crawford RJ, Marcon M, Manoliu A, Bouaicha S, Fischer MA, et al. Shoulder muscle volume and fat content in healthy adult volunteers: quantification with DIXON MRI to determine the influence of demographics and handedness. Skeletal Radiol. 2018;47(10):1393–402. DOI: 10.1007/s00256–018–2945–1.
14. Arnet U, de Vries WH, Eriks-Hoogland I, Wisianowsky C, van der Woude LHV, Veeger DHEJ, et al. MRI evaluation of shoulder pathologies in wheelchair users with spinal cord injury and the relation to shoulder pain. J Spinal Cord Med. 2021. DOI: 10.1080/10790268.2021.1881238.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 184-189 сторінки, код УДК 611.97–071–072

10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-184-189