КОРЕКЦІЯ ХРОНІЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ НИЗЬКОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ В ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ З ВИКОРИСТАННЯМ КВЕРЦЕТИНУ ТА ЕМПАГЛІФЛОЗИНУ

Нищук-Олійник Н. Б.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень є однаковим в осіб із ЦД і в пацієнтів із СІХС. ЦД умовно відносять до серцево-судинної патології та розглядають як патогенетичну ланку загальніших порушень стану організму. Комплексна корекція клітинного та медіаторного компонентів запального синдрому є основною мішенню терапії, спрямованої на зниження ризику прогресування СІХС у хворих на ЦД 2 типу. Залишається актуальним вивчення можливості і доцільності застосування препаратів з мультимодальною дією, які ефективно могли б впливати на численні патогенетичні компоненти при поєднаній патології. Мета: оцінка ефективності медикаментозної терапії стабільної ішемічної хвороби серця у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу з використанням біофлавоноїду кварцетину та емпагліфлозину з урахуванням впливу на компоненти системної запальної відповіді низької інтенсивності. Об’єкт і методи дослідження. Проведено обстеження 96 пацієнтів із СІХС: ФК ІІ–ІІІ та ЦД, 2 тип. Залежно від отриманого лікування пацієнти були розподілені на групи чотири групи: І група (n=22) – пацієнти, які отримували базову терапію, ІІ група (n=26) – отримували на фоні базової терапії препарат кверцетин, ІІІ група (n=25) – приймали емпагліфлозин, ІV група (n=23) – пацієнти, які на фоні базової терапії приймали кверцетин та емпагліфлозин. Тривалість терапії – 12 тижнів. Результати. Застосування кверцетину вірогідно сприяло зменшенню інтегральних індексів запалення. У пацієнтів, які отримували емпагліфлозин, отримано здатність знижувати концентрацію ТМАО, hs-ST2. Окрім того, емпагліфлозин та кверцетин вірогідно сприяли зниженню ТLR 2, TLR 4 та співвідношенню ТLR 2/TLR 4, що можна вважати ще однією його плейотропною властивістю. Висновки. 1. Перебіг СІХС у поєднанні із ЦД 2 типу супроводжується запальним синдромом низької інтенсивності, який можна діагностувати, визначаючи гемограму та обраховуючи лейкоцитарні індекси. Доречним є визначення рівнів hsСРБ, sSN 2, ТМАО, TLR 2 і TLR 4 та співвідношення TLR 2/TLR 4. 2. Кверцетин доведено ефективно сприяє зниженню hs-СРБ, sSN 2, ТМАО, TLR 2 і TLR 4 та співвідношення TLR 2/TLR 4, володіє протизапальними ефектами, унормовує клітинну ланку імунітету, сприяє зниженню рівнів лейкоцитів та їх субпопуляцій (нейтрофілів, моноцитів), тромбоцитів. 3. Емпагліфлозин, окрім прямого цукрознижуючого впливу, ймовірно володіє численними плейотропними ефектами, в тому числі ймовірно здатний знижувати інтенсивність системної запальної відповіді, унормовувати уроджений імунітет. Шляхи такого ефекту є неоднозначними і потребують подальшого вивчення.

ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, лікування, кверцетин, емпагліфлозин, біологічні маркери запалення.

1. World Health Organiztion. Cardiovascular diseases (CVDs) [Internet]. WHO. 2021 [cited 2022 May 25]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cardiovascular-diseases-(cvds).
2. Pankiv VI. Porushennia vuhlevodnoho obminu v klinichnii praktytsi. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2017;13(1):39–44. [in Ukrainian].
3. Koshlia V, Piskun A. Kohortne prospektyvne doslidzhennia stanu sertsia ta sudyn u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia u poiednanni z tsukrovym diabetom 2 typu. ScienceRise: Medical Science. 2019;4(31):8–14. [in Ukrainian].
4. Mykhailovska NS, Miniailenko LY. The state of vascular endothelium, clinical and metabolic features of patients with coronary heart disease combined with nonalcoholic fatty liver disease. Patolohiia. 2017;14(1):62–7.
5. Khimion LV, Yashchenko OB, Vataha VV, Dubchak OH. Faktory ryzyku ishemichnoi khvoroby sertsia ta rozvytok hostroho koronarnoho syndromu v osib z normalnymy pokaznykamy lipidnoho obminu. Semeinaia medytsyna. 2016;2:95–8. [in Ukrainian].
6. Cosentino F, Grant PJ, Aboyans V, Bailey CJ, Ceriello A, Delgado V, et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). European Heart Journal [Internet]. 2020 Jan;41(2):255–323. Available from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486.
7. Roy P, Orecchioni M, Ley K. How the immune system shapes atherosclerosis: roles of innate and adaptive immunity. Nature Reviews Immunology. 2022 Apr;22(4):251–265.
8. Pinckard K, Baskin KK, Stanford KI. Effects of exercise to improve cardiovascular health. Front Cardiovasc Med. 2019;6:69.
9. Engelen SE, Robinson AJB, Zurke YX, Monaco C. Therapeutic strategies targeting inflammation and immunity in atherosclerosis: how to proceed? Nature Reviews Cardiology. 2022;1–21.
10. Ostanko VL, Kalacheva TP, Kalyuzhina EV, Livshic IK, SHalovaj AA, CHernogoryuk GE, et al. Biologicheskie markery v stratifikacii riska razvitiya i progressirovaniya serdechno-sosudistoj patologii: nastoyashchee i budushchee. Byulleten’ sibirskoj mediciny. 2018;17(4). [in Russian].
11. Nechyporuk N. Korvityn® – novi mozhlyvosti vidomoho preparatu kriz pryzmu doslidzhen. Zdorovia Ukrainy [Internet]. 2019 Sep [cited 2022 May 24];65(4):37–37. Dostupno: https://health-ua.com/multimedia/4/3/2/1/9/ 1569415673.pdf#page=37. [in Ukrainian].
12. Golubyatnikova GA. IBS pri saharnom diabete. Problemy endokrinologii. 2008;4:48–69. [In Russian]
13. Zinman B, Wanner C, Lachin JM, Fitchett D, Bluhmki E, Hantel S, et al. Empagliflozin, cardiovascular outcomes, and mortality in type 2 diabetes. New England Journal of Medicine. 2015;373(22):2117–28.
14. Fitchett D, Zinman B, Wanner C, Lachin JM, Hantel S, Salsali A, et al. Heart failure outcomes with empagliflozin in patients with type 2 diabetes at high cardiovascular risk: results of the EMPA-REG OUTCOME® trial. Eur Heart J. 2016;37(19):1526–34.
15. Barnett AH, Mithal A, Manassie J, Jones R, Rattunde H, Woerle HJ, et al. Efficacy and safety of empagliflozin added to existing antidiabetes treatment in patients with type 2 diabetes and chronic kidney disease: a randomised, double-blind, placebocontrolled trial. The lancet Diabetes & endocrinology. 2014;2(5):369–84.
16. Scheen AJ. Sodium–glucose cotransporter type 2 inhibitors for the treatment of type 2 diabetes mellitus. Nature reviews endocrinology. 2020;16(10):556–77.
17. Cowie MR, Fisher M. SGLT2 inhibitors: mechanisms of cardiovascular benefit beyond glycaemic control. Nature Reviews Cardiology. 2020;17(12):761–72.
18. Anker SD, Khan MS, Shahid I, Filippatos G, Coats AJS, Butler J. Sodium–glucose co-transporter 2 inhibitors in heart failure with preserved ejection fraction: reasons for optimism. Eur J Heart Fail. 2021;23(8):1250–5.
19. Arutyunov GP, Lopatin YUM, Ametov AS, Ageev FT, Anciferov MB, Villeval’de SV, et al. Empagliflozin i serdechnaya nedostatochnost’: soglasovannoe mnenie ekspertov po rezul’tatam onlajn-soveshchaniya i obsuzhdeniya issledovaniya EMPEROR-Preserved. Terapevticheskij arhiv. 2021;93(12):1491–7. [in Russian].
20. Kaku K, Lee J, Mattheus M, Kaspers S, George J, Woerle HJ, et al. Empagliflozin and cardiovascular outcomes in Asian patients with type 2 diabetes and established cardiovascular disease – results from EMPA-REG OUTCOME®-. Circulation Journal. 2017;81(2):227–34.
21. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy (UKPMD) «Stabilna ishemichna khvoroba sertsia». Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 23.12.2021 № 2857 [Internet]. 2021. Dostupno: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2016_152_ykpmd_ ihs.pdf. [in Ukrainian].
22. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy (UKPMD) «Tsukrovyi diabet II typu». Nakaz MOZ Ukrainy № 1118 vid 21.12.2012 roku [Internet]. 2012. Dostupno: https://www.dec. gov.ua/wp-content/uploads/ 2019/11/2012_1118ykpmd.pdf. [in Ukrainian].
23. Radchenko OM, Kondratiuk MO, Zenin VV, Derkach ZV. Zahalni adaptatsiini reaktsii v zdorovykh osib. Medychna hidrolohiia ta reabilitatsiia. 2010;8(6):67–8. [in Ukrainian].
24. Radchenko OM, Kondratiuk MO. Prognostychne znachennia deiakykh klinichnykh ta laboratorno-instrumentalnykh parametriv dlia vyzhyvannia patsiientiv z khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu. Acta medica Leopoliensia. 2013;19(3):21–8. [in Ukrainian].
25. Yang Y, Wu C, Hsu P, Chen S, Huang S, Chan WL, et al. Systemic immune-inflammation index (SII) predicted clinical outcome in patients with coronary artery disease. European Journal of Clinical Investigation. 2020;50(5): e13230.
26. Shumakov OV, Dovhan OV, Parkhomenko OM, Talaieva TV, Tretiak IV, Kushnir SP. Efektyvnist suchasnoi imunomoduliuiuchoi i kardiometabolichnoi terapii u korektsii ryzyku rozvytku hospitalnykh uskladnen u khvorykh na hostryi infarkt miokarda iz revaskuliaryzatsiieiu miokarda: rezultaty bahatofaktornoho analizu. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2022 Feb;147–148(1–2):86– 92. [in Ukrainian].
27. Ostanina YuO, Yahontov DA, Zvonkova AV, Zhuravleva II, Dunicheva OV, YAhontova PK. Sistemnoe vospalenie u bol’nyh arterial’noj gipertoniej i ishemicheskoj bolezn’yu serdca razlichnyh vozrastnyh grupp. Sibirskij zhurnal klinicheskoj i eksperimental’noj mediciny. 2019;34(3). [in Russian].
28. Hashimov ShKh, Hajbullina ZR, Mahmudov UM, Kosnikova IV, Sadykov NS, Kabulov TM, et al. Vospalenie pri morbidnom ozhirenii– effektivnost’ hirurgicheskogo lecheniya. Mezhdunarodnyj zhurnal prikladnyh i fundamental’nyh issledovanij. 2016;11(3):468–72. [in Russian].
29. Hanmurzaeva NB. Citokiny, kak faktor kontrolya v techenii essencial’noj arterial’noj gipertonii. Nauchnoe obozrenie Medicinskie nauki. 2016;(2):109–12. [in Russian].
30. Barbaro NR, Harrison DG. Markers or makers: inflammatory cytokines in treatment-resistant hypertension. Hypertension. 2019;73:767–9.
31. Drapkina OM, Koncevaya AV, Kravchenko AYa, Budnevskij AV, Tokmachev RE, CHernik TA. Biomarkery ST2 i interlejkin 33 v ocenke kardial’nogo vospaleniya, fibroza i prognoza pacientov s hronicheskoj serdechnoj nedostatochnost’yu. Rossijskij kardiologicheskij zhurnal. 2021;3:79–85. [in Russian].
32. Kop’eva KV, Teplyakov AT, Grakova E v, Soldatenko M v, Ogurkova ON, Ahmedov SD. Role of ST2 biomarker for the evaluation of myocardial remodeling in patients with ischemic heart failure with preserved ejection fraction. Kardiologiia. 2018;10:33–43. [in Russian].
33. Memon AA, Sundquist K, PirouziFard M, Elf JL, Strandberg K, Svensson PJ, et al. Identification of novel diagnostic biomarkers for deep venous thrombosis. Br J Haematol. 2018;181(3):378–85.
34. 3Moliner P, Lupón J, Barallat J, de Antonio M, Domingo M, Núñez J, et al. Bio-profiling and bio-prognostication of chronic heart failure with mid-range ejection fraction. Int J Cardiol. 2018;257:188–92.
35. Lupón J, Gaggin HK, de Antonio M, Domingo M, Galán A, Zamora E, et al. Biomarker-assist score for reverse remodeling prediction in heart failure: The ST2-R 2 score. Int J Cardiol. 2015;184:337–43.
36. Karetnikova VN, Kashtalap VV, Kosareva SN, Barbarash OL. Fibroz miokarda: sovremennye aspekty problemy. Terapevticheskij arhiv. 2017;89(1):88–93. [in Russian].
37. Senthong V, Li XS, Hudec T, Coughlin J, Wu Y, Levison B, et al. Plasma trimethylamine N-oxide, a gut microbe–generated phosphatidylcholine metabolite, is associated with atherosclerotic burden. J Am Coll Cardiol. 2016;67(22):2620–8.
38. Vasil’eva LE, Drapkina OM. Vliyanie kishechnoj mikrobioty na risk razvitiya kardiometabolicheskih zabolevanij. Racional’naya farmakoterapiya v kardiologii. 2021;17(5):743–51. [in Russian].
39. Li B, Xia Y, HuB. Infection and atherosclerosis: TLR-dependent pathways. Cellular and Molecular Life Sciences. 2020;77(14):2751–69.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 208-225 сторінки, код УДК 616.12–008.1+616.43+616–092.19:616–08–031.81

10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-208-225