COVID-АСОЦІЙОВАНІ ПСИХОТИЧНІ РОЗЛАДИ З КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ: СЕРІЯ ВИПАДКІВ

Юр’єва Л. М., Шорніков А.В., Кокашинський В.О., Бридун О.Є., Рачинська Т.В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Пандемія COVID‑19 суттєво змінила систему охорони здоров’я у світі, а також спричинила значну кількість психічних розладів, пов’язаних із COVID‑19. Зазвичай психіатри діагностують непсихотичні (невротичні) психічні розлади, пов’язані з вірусом SARS-CoV‑2, включаючи астенічні, тривожні та депресивні розлади, але психотичні розлади, пов’язані з COVID‑19, вважаються менш поширеними та значно менше дослідженими. Основними механізмами психічних розладів, пов’язаних з COVID‑19, є психологічний вплив (включаючи соціальну ізоляцію, безробіття, розрив стосунків, домашнє насильство), «цитокіновий шторм» (пошкодження ЦНС через вплив рецепторів АПФ‑2), лікарські засоби (особливо глюкокортикоїди), перебування на штучній вентиляції легень. Метою нашої роботи було огляд серії з чотирьох випадків психотичних розладів, асоційованих з COVID‑19, серед чоловіків віком старше 50 років без попередніх психічних та наркологічних розладів та з аносмією у клінічній картині. Усі наші пацієнти під час психозу демонстрували легкі/помірні когнітивні порушення, що не є поширеним синдромом під час COVID‑19. Крім цього, жоден з наших пацієнтів не мав вираженої астенії, тривоги чи депресії. Таким чином, поява психотичних розладів з додатковими когнітивними порушеннями у пацієнтів після COVID‑19 з аносмією в анамнезі формує нову проблему в діагностиці та лікуванні пацієнтів з психічними розладами, пов’язаними з COVID‑19. Розглянута серія випадків свідчить про необхідність комплексного підходу до ведення пацієнтів з COVID‑19 та необхідність тісної співпраці з психіатричною службою під час консультування, спостереження та ведення цієї групи пацієнтів. Крім того, пацієнти з психотичними розладами мають високий ризик суїциду, що свідчить про необхідність ретельного догляду у гострій фазі захворювання та подальшого спостереження.

психоз, психотичні розлади, когнітивні порушення, тривога, депресія, аносмія, COVID‑19.

1. Ferrando SJ, Klepacz L, Lynch S, Tavakkoli M, Dornbush R, Baharani R, et al. COVID‑19 Psychosis: A Potential New Neuropsychiatric Condition Triggered by Novel Coronavirus Infection and the Inflammatory Response? Psychosomatics. 2020 Oct;61(5):551–5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psym. 2020.05.012.
2. Brown E, Gray R, Lo Monaco S, O’Donoghue B, Nelson B, Thompson A, et al. The potential impact of COVID‑19 on psychosis: A rapid review of contemporary epidemic and pandemic research. Schizophr Res. 2020 Aug;222:79–87. DOI: https://doi. org/10.1016/j.schres.2020.05.005.
3. Yuryeva LM, Shornikov AV. Psykhotychni rozlady pry COVID‑19: mekhanizmy rozvytku, osoblyvosti kliniky ta terapiyi. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2020 Jan 29;28(4):13–7. DOI: https://doi.org/10.36927/ 2079–0325-V28-is4–2020–2. [in Ukrainian].
4. Pape K, Tamouza R, Leboyer M, Zipp F. Immunoneuropsychiatry – novel perspectives on brain disorders. Nat Rev Neurol. 2019 Jun;15(6):317–28. DOI: https://doi.org/10.1038/s41582–019–0174–4.
5. Baig AM, Khaleeq A, Ali U, Syeda H. Evidence of the COVID‑19 Virus Targeting the CNS: Tissue Distribution, Host–Virus Interaction, and Proposed Neurotropic Mechanisms. ACS Chem Neurosci. 2020 Apr 1;11(7):995–8. DOI: https://doi.org/10.1021/ acschemneuro.0c00122.
6. Wohleb ES, McKim DB, Sheridan JF, Godbout JP. Monocyte trafficking to the brain with stress and inflammation: a novel axis of immune-to-brain communication that influences mood and behavior. Frontiers in Neuroscience. 2015;8:447. DOI: https://doi. org/10.3389/fnins.2014.00447.
7. Cleret de Langavant L, Petit A, Nguyen QTR, Gendre T, Abdelhedi J, Djellaoui A, et al. Clinical description of the broad range of neurological presentations of COVID‑19: A retrospective case series. Revue Neurologique. 2021 Mar;177(3):275–82. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neurol.2021.01.004.
8. Del Brutto OH, Wu S, Mera RM, Costa AF, Recalde BY, Issa NP. Cognitive decline among individuals with history of mild symptomatic SARS-CoV-2 infection: A longitudinal prospective study nested to a population cohort. Eur J Neurol. 2021;28:3245–3253. DOI: https://doi.org/10.1111/ene.14775.
9. Alemanno F, Houdayer E, Parma A, Spina A, Del Forno A, Scatolini A, et al. COVID‑19 cognitive deficits after respiratory assistance in the subacute phase: A COVID‑rehabilitation unit experience. Di Gennaro F, editor. PLoS ONE. 2021 Feb 8;16(2): e0246590. DOI: https://doi.org/10.1371/journal. pone.0246590.
10. Sasannejad C, Ely EW, Lahiri S. Long-term cognitive impairment after acute respiratory distress syndrome: a review of clinical impact and pathophysiological mechanisms. Crit Care. 2019 Dec;23(1):352. DOI: https://doi.org/10.1186/s13054–019–2626-z.
11. Lu S, Wei N, Jiang J, Wu L, Sheng J, Zhou J, et al. First report of manic-like symptoms in a COVID‑19 patient with no previous history of a psychiatric disorder. Journal of Affective Disorders. 2020 Dec;277:337–40. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.031.
12. Kamal YM, Abdelmajid Y, Al Madani AAR. Cerebrospinal fluid confirmed COVID‑19-associated encephalitis treated successfully. BMJ Case Rep. 2020 Sep;13(9): e237378. DOI: https://doi.org/10.1136/bcr‑2020–237378.
13. Joseph AB, O’Leary DH. Brain atrophy and interhemispheric fissure enlargement in Cotard’s syndrome. J Clin Psychiatry. 1986 Oct;47(10):518–20.
14. Zakharov VV. Neyropsikhologicheskiye testy. Neobkhodimost’ i vozmozhnosti primeneniya. Consilium Medicum. 2011;13(2):82–90. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 Том 1 (164), 2022 рік , 288-292 сторінки, код УДК 616.98:578.834COVID-19–06:616.89–008.45/.48–07–08

10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-288-292