ВИКОРИСТАННЯ ХЛОРОВМІСНОГО АНТИСЕПТИКА ВИЛУЧЕНОГО З ТРОКЛОЗЕНА НАТРІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТА

Ляшенко Л. І., Гаркун А. Д., Назаренко З. Ю., Ткаченко І. М., Хміль О. В.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Генералізований пародонтит (ГП) являє собою актуальну медико‑соціальну проблему. Її важливість визначається тим, що число осіб з ГП неухильно зростає, і дана патологія втрачає свої вікові обме‑ ження. За даними ВООЗ, 15‑18‑річні підлітки в 55‑89 % випадків потерпають від гінгівітів або початкової стадії генералізованого пародонтиту. Поширеність генералізованих форм захворювань тканин пародонту серед до‑ рослого населення України за даними різних авторів складає 85‑96%. Захворювання пародонту – соціально значима проблема, обумовлена широкою поширеністю і інтенсивністю поразки усіх вікових груп населення. Мікробна флора при пародонтиті різного ступеня тяжкості різноманітна і залежить від ступеня важкості і фази захворювання. На сьогоднішній день перспективним напрямком розробки засобів по догляду за ротовою порожниною є розробки направлені на зниження адгезії мікроорганізмів до поверхні емалі. Метою нашого дослідження було вивчення динаміки змін у мікробіоцинозних асоціаціях при комплекс‑ ному лікуванні генералізованого пародонтиту при використанні антисептичного препарату «Oral Blue» на основі антисептику «Troklosene». Було досліджено 29 пацієнтів віком від 45 до 55 років, в яких було діагностовано ХГП ІІ та ІІІ ступеню тяжкості. Всі пацієнти відмічали прояви захворювання протягом 3‑15 років. Серед них – 16 жінок та 13 чоловіків. До схеми комплексного лікування ХГП ІІ та ІІІ ступеню тяжкості було включено препарат «Oral Blue» у вигляді пігулок, які містять прихований вільний хлор, вилучений з троклозена натрія, на шипучій основі. Пацієнти були поділені на 2 групи. Пацієнти першої дослідної групи методом простої рандомізації були розділені на дві підгрупи в залежності від проведеного лікування із додатковим застосуванням препарату «Oral Blue» (група 2, n=17) та без нього ( група 3, n=12). Також було визначено стоматологічний статус 7 практично здорових людей того ж самого віку, які склали контрольну групу. Пацієнтам усіх груп використовували клінічні та лабораторні методи дослідження. Для оцінки стану тка‑ нин пародонта визначали колір, конфігурацію, набряк, болючість, кровоточивість ясен, перевіряли глиби‑ ну зубо‑ясеневої борозни. В якості додаткових методів дослідження визначали гігієнічні індекси за Гріном‑ Вермільоном, індекс ПМА в модифікації Парма та видову специфічність мікрофлори. Дослідження біоценозу порожнини рота проводили методом мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції з використанням на‑ бору реагентів. Комплексне обстеження хворих було проведено до та після завершення курсу лікування. Пацієнти 2‑ої та 3‑ої підгруп отримували стандартну базову терапію, яка була проведена відповідно до протоколу лікування даної патології та включала професійну гігієну порожнини рота, місцеву протизапальну терапію, усунення травматичної оклюзії. Для місцевої протизапальної терапії використовували 0,06% розчин хлоргексидину та гель «Метрогіл Дента». Усім хворим проводили загальне лікування та фізіотерапевтичні процедури (вакуум‑масаж ясен). Хворим 2‑ої групи, окрім стандартної базової терапії, призначали пігулки «Oral Blue» (по 1 таблетці розчиненій у воді 3 рази на день). Про ефективність проведеного лікування судили на підставі об’єктивних пародонтальних індексів та лабораторних показників. Аналізуючи отримані результати, можна зазначити, що зміни в клінічному статусі мають взаємозв’язок із лабораторними даними, зокрема із загальною бактеріальною масою та видовою кількістю патогенної мікрофлори пародонтальних кишень. Ми рекомендуємо використовувати даний препарат у пацієнтів з ХГП ІІ та ІІІ ступеня тяжкості з одночасним видаленням над‑ та під ясеневих зубних відкладень.

препарат «Oral Blue», «Troklosene», хронічний генералізований пародонтит, бактеріальна маса

1. Halit PA, Ibragimov OP. Neobhodimost’ ocenki parodontal’nogo statusa pri kompleksnom lechenii bol’nyh s zabolevaniyami parodonta. Dental‑Yug. 2007;43:26‑7. [in Russiаn].
2. Dmitrieva LA, Krajnova AG. Sovremennye predstavleniya o roli mikroflory v patogeneze zabolevanij parodonta. Parodontologiya. 2004;1:8‑15. [in Russiаn].
3. Kuznecov VE, Carev VN, Dmitrieva LA, redaktory. Mikrobnaya flora polosti rta i ee rol’ v razvitii patologicheskih processov. Terapevticheskaya stomatologiya. Ucheb. posobie. Moskva: MEDpress‑inform; 2003. s. 178‑212. [in Russiаn].
4. Carev VN, Chuvilkin VI, Megrelishvili NA. Osobennosti vliyaniya hlorgeksidin‑soderzhashchih preparatov na sostoyanie mikrobiocenoza polosti rta u bol’nyh parodontitom. Parodontologiya. 2003;27:10‑6. [in Russiаn].
5. Gmur R, Wyss C, Xue Y. Gingival crevice microbiota from Chinese patients with gingivitis or necrotizing ulcerative gingivitis. Eur. J. Oral. Scl. 2004;l:33‑41.
6. Listgarten MA. The role of dental plaque in gingivitis and periodontitis. J. Clin. Periodontol. 2004;8:485‑7.
7. Romanova YG, Tsushko IA. The role microbiocenosis oral health in young people of alimentary‑constitutional obesity. Journal of Health Sciences. 2014;7:83‑92.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (146), 2018 рік , 290‑293 сторінки, код УДК 616.31‑002‑085:615.28:546.13‑03

10.29254/2077‑4214‑2018‑4‑1‑146‑290‑293