ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДІ ІМУННОЇ СИСТЕМИ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ МАСИВНОЇ КРОВОВТРАТИ ТА ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ КІНЦІВКИ

Волотовська Н. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

За різних впливів зовнішнього середовища імунна система організму чутливо реагує. Виконуюючи протекторну функцію вона, однак, може стати також і причиною аутоімунних процесів, які тільки поглиблять основне захворювання, особливо в умовах вже активованої системної відповіді на запалення. Таким чином порушення дисбаланс в імунній системі може стати одним із чинників «хибного кола», яке виникає на тлі крововтрати,а циркулюючі імунні комплекси можуть сприяти розвитку гепато-ренального синдрому. Однак, недостатньо вивченими залишаються ці поняття за умов поєднгання масивної крововтрати з ішемієюреперфузією. Мета дослідження – встановлення динаміки концентрації циркулюючих імунних комплексів, а також закономірності порушень гуморального імунітету внаслідок системного впливу ішемії-реперфузії кінцівки, а також масивної крововтрати. Обєкт і методи дослідження. Робота виконана на білих нелінійних щурах-самцях, а об’єктом вивчення став перебіг масивної крововтрати за умов ішемії-реперфузії кінцівки. У тварин моделювали ішемію-реперфузію кніцівки з допомогою накладання еластичного джгута на верхню третину стегна за встановленою методикою, також моделювали масивну крововтрату зі стегнової вени шляхом пункції стегнової вени, а в третій групі ці два втручання були поєднані. Результати. Модельовані втручання характеризуються вираженими порушеннями гуморального імунітету, які супроводжуються накопиченням у сироватці крові ЦІК та розвитком дизімуноглобулінемії. Вміст Ig A за умов додаткового моделювання ішемії-реперфузії кінцівки (ЕГ-3) характеризувався двома періодами зростання на 1 та 7 доби після втручання і був вищий, порівняно з іншими дослідними групами. Вміст Ig M у ЕГ-3 зростав вже через 1 год після реперфузії (на 53,3 % порівняно з контролем), проте у подальшому залишався на найнижчому рівні. Вміст Ig G збільшувався в усіх досліджуваних групах в основному до 3 доби з подальшим зниженням. У ЕГ-3 показник на 14 добу ставав істотно меншим від контролю (р<0,05). Висновки. На усіх етапах ровитку травматичної хвороби відбувається суттєве зростання титру імуноглобулінів A, M, G з перевагою в першу годину після реінфузії, а також зростанням на 7 добу експерименту, що підтверджує виражене антигенне навантаження з залученням як ланки первинної, так і вторинної імунної відповіді в патогенезі посттравматичних змін. Особливістю стало те, що поєднання ішемії-реперфузії кінцівки з крововтратою здатне пригнічувати утворення іміноглобулінів в більш пізніх термінах дослідження.

масивна крововтрата, механічна травма, ішемія-реперфузія, циркулюючі імунні комплекси, імуноглобуліни.

1. Inaba K, Siboni S, Resnick S, Zhu J, Wong MD, Haltmeier T, et al. Tourniquet use for civilian extremity trauma. J Trauma Acute Care Surg. 2015 Aug;79(2):232-237:26218691. DOI: 10.1097/TA.0000000000000747.
2. Kauvar DS, Dubick MA, Walters TJ, Kragh JF Jr. Systematic review of prehospital tourniquet use in civilian limb trauma. J Trauma Acute Care Surg. 2018 May;84(5):819-825:29432381. DOI: 10.1097/TA.000000000 0001826.
3. Yavorska IV. Vplyv hostroi krovovtraty, uskladnenoi ishemiieiu-reperfuziieiu kintsivky na dynamiku pokaznykiv enzymnoi lanky antyoksydantnoho zakhystu v selezintsi ta yoho korektsiia karbatsetamom. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyn. 2021;2:195- 202. DOI: 10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12225. [in Ukrainian].
4. Ardasheva EI. Razumov PS. Dolgova SG. Vliyaniye perftorana na protsessy perekisnogo okisleniya lipidov v golovnom mozge i myagkikh tkanyakh krys pri tyazheloy kompressionnoy travme. Biomeditsinskiy zhurnal. 2004;5:151-153. [in Russian].
5. Henyk SM, Symchych AV. Reperfuziinyi syndrom pislia revaskuliaryzatsii ishemii nyzhnikh kintsivok. Sertse i sudyny. 2016;3:104-108. [in Ukrainian].
6. Burianov OA, Strafun SS, Shlapak IP, Laksha AM, Halushko OA, Yarmoliuk YuO, et al. Vohnepalni poranennia kintsivky. Kyiv; 2015. 46 s. [in Ukrainian].
7. Volotovska NV, Hudyma AA. Osoblyvosti hepatorenalnoi reaktsii na tli eksperymentalnoho ishemichno-reperfuziinoho syndromu. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2020;2(156):86-9. [in Ukrainian].
8. Kozak DV. Dynamika vmistu tsyrkuliuiuchykh imunnykh kompleksiv ta imunohlobuliniv u vidpovid u vidpovid na politravmu v eksperymenti. Klinichna khirurhiia. 2013;12(852):76-78. [in Ukrainian].
9. Kazmirchuk V, Kovalchuk LV. Klinichna imunolohiia i alerholohiia. Vinnytsia: Nova knyha; 2006. 504 s. [in Ukrainian].
10. Nebylitsin YuS, Lazuko SS, Kutko EA. Sindrom ishemii-reperfuzii nizhnikh konechnostey. Vestnik VGMU. 2018;17(6):18-31. Dostupno: https:// cyberleninka.ru/article/n/sindrom-ishemii-reperfuzii-nizhnih-konechnostey. [in Russian]
11.  Wall PL, Duevel DC, Hassan MB, Welander JD, Sahr SM, Buising CM. Tourniquets and oklusion: the pressure of design. Military Medicine. 2013;178(5):578-587.
12. Chernushenko EF, Kogosova LS. Immunologicheskiye metody issledovaniya v klinike. K.: Zdorov’ya; 1978. 160 s. [in Russian].
13. Vytiah z zakonu Ukrainy «Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokoho povodzhennia». Morfolohiia. 2010;IV(2):12-15. [in Ukrainian].
14. Gorlov IV, Slozhenkina MI, Mosolova NI, Belik SN, Levakhin VI. Izmeneniye struktury vnutrennikh organov krys. poluchavshikh kormovuyu dobavku s aktibakterialnymi komponentami. Vestnik Rossiyskoy akademii selskokhozyaystvennykh nauk. 2015:5:38-32. [in Russian].
15. Belik SN, Zhukova TV, Svintukhovskiy OA, Kharagurgiyeva IM, Avetisyan ZI. Sravnitelnyy analiz pokazateley belkovogo obmena u krys pri otsenke kachestva i bezopasnosti produktov zhivotnovodstva. Zdorovye i obrazovaniye v KhKhI veke. 2016;18(6):52-55. [in Russian].
16. Turer AT, Hill JA. Pathogenesis of myocardial ischemia-reperfusion injury and rationale for therapy. Am J Cardiol. 2010 Aug 1;106(3):360- 368. DOI: 10.1016/j.amjcard.2010.03.032.
17. Zhang J, Zhang J, Yu P, Chen M, Peng Q, Wang Z, et al. Remote Ischaemic Preconditioning and Sevoflurane Postconditioning Synergistically Protect Rats from Myocardial Injury Induced by Ischemia and Reperfusion Partly via Inhibition TLR4/MyD88/NF-κB Signaling Pathway. Cell Physiol Biochem. 2017;41(1):22-32.
18. Rodrigues SF, Granger DN. Role of blood cells in ischaemia-reperfusion induced endothelial barrier failure. Cardiovasc Res. 2010 Jul 15;87(2):291-9. DOI: 10.1093/cvr/cvq090.
19. Khatri R, McKinney AM, Swenson B, Janardhan V. Blood-brain barrier, reperfusion injury, and hemorrhagic transformation in acute ischemic stroke. Neurology. 2012;79(13):52-7. DOI: 10.1212/WNL.0b013e3182697e70.
20. McDonagh PF, Hokama JY, Copeland JG, Reynolds JM. The blood contribution to early myocardial reperfusion injury is amplified in diabetes. Diabetes. 1997 Nov;46(11):1859-1867. DOI: 10.2337/diab.46.11.1859.
21. Chatauret N, Badet L, Barrou B, Hauet T. Ischemia-reperfusion: From cell biology to acute kidney injury. Prog Urol. 2014 Jun;24(1):4-12. DOI: 10.1016/S1166-7087(14)70057-0.
22. Uhlmann D, Armann B, Gaebel G, Ludwig S, Hess J, Pietsch UC, et al. Endothelin A receptor blockade reduces hepatic ischemia/reperfusion injury after warm ischemia in a pig model. J Gastrointest Surg. 2003 Mar-Apr;7(3):331-9. DOI: 10.1016/s1091-255x(02)00417-1.
23. Fitridge R, Thompson M, editors. Mechanisms of Vascular Disease: A Reference Book for Vascular Specialists. Adelaide (AU): University of Adelaide Press; 2011. 587 p.
24. Al-Harz W, Babiker F. Acute intravenous infusion of Immunoglobulins protects against myocardial ischemia-reperfusion injury through inhibition of caspase-3. Cell Physiol Biochem. 2017;42:2295-2306. DOI: 10.1159/ 000480002.
25. Festal EI, Nosenko VM, Populiakh OI. Nevidkladna terapiia porushen imunitetu v hostromu periodi opikovoi khvoroby. Medytsyna neotlozhnukh sostoianyi. 2010;5(30):77-82. [in Ukrainian].
26. Nikulin BA. Otsenka i korrektsiya immunnogo statusa. M: GEOTAR-MEDIA; 2007. 367 s. [in Russian].
27. Zhang M, Takanashi K, Alikot AM, Vorup-Jensen T, Kessler B, Thiel S, et al. Activation of the Lectin pathway by natural IgM in a model of ischemia/reperfusion injury. J Immunol. 2006;177:4727-4734. DOI: 10.4049/jimmunol.177.7.4727.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 109-114 сторінки, код УДК 616.718-001.5:616.137/.147-005/1:616.748-005.4]-089.814-092.19

10.29254/2077-4214-2021-4-162-109-114