КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ У ХВОРИХ НА ФОНІ ПОЛІТРАВМИ

Кравченко С. П., Сухенко Ю. М.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Окремим питанням організації надання медичної допомоги пацієнтам із політравмою присвячено численні наукові дослідження. При цьому у вітчизняній та зарубіжній літературі недостатню увагу приділено вивченню питання, щодо можливості використання прогностичних критеріїв для обґрунтування лікувальної тактики у пацієнтів із політравмою. Під політравмою розуміють одномоментне ушкодження двох і більше анатомічних ділянок, при яких спостерігається порушення життєво важливих функцій організму. Останніми десятиліттями, незважаючи на значні досягнення хірургії, травматології, анестезіології та реанімації, в Україні, як і майже в усьому світі, спостерігається значне підвищення рівня, тяжкості травматичних ушкоджень людини та летальності внаслідок їх. Зростання кількості ушкоджень життєво важливих органів, великі витрати виробничих і матеріальних сил на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію хворих із травматичною хворобою, надають цій проблемі особливої актуальності й величезного соціального та медичного значення. Метою дослідження було провести аналіз критеріїв для прогнозування варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у пацієнтів із політравмою на основі порівняльної оцінки прогностичної цінності шкал ВПХ-П, ISS, ВПХ-СП, RTS, ШЦН, TRISS. Проаналізовано 120 історій хвороб пацієнтів з діагнозом – політравма. Переважну причину травм становили автодорожні (55,1%) та механічні (28,5%) травми. Так тяжка травма двох і більше анатомічних ділянок мала місце у 52,2% пацієнтів, тяжка поєднана черепно-мозкова травма мала місце у 33,8% пацієнтів, тяжка поєднана травма живота мала місце у 8,2% пацієнтів, тяжка поєднана травма грудей мала місце у 2,9% пацієнтів, тяжка множинна травма кінцівок та тазу мала місце у 2,4% пацієнтів, тяжкі комбіновані термомеханічні ураження мали місце у 0,5% пацієнтів. Встановлено, що сприятливий перебіг гострого періоду травматичної хвороби зі стабілізацією стану протягом 48 годин має місце у 55,1% пацієнтів із політравмою; невизначений перебіг зі стабілізацією стану пізніше 48 годин – у 26,1%; несприятливий перебіг із відсутністю стабілізації стану – у 18,8%. Основними факторами несприятливого перебігу гострого періоду травматичної хвороби є: вкрай тяжкі та критичні ушкодження головного мозку, шок III ступеня та глибока кома. При прогнозуванні варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у постраждалих з політравмою максимальну прогностичну цінність мають шкали ВПХ-П (AUC1=0,86; AUC2=0,92) та RTS (AUC1=0,86; AUC2=0,95). Критерії сприятливого прогнозу – тяжкість пошкоджень за шкалою ВПХ-П менше 15 балів та тяжкість стану при надходженні за шкалою RTS більше 4,1 бала. Критерії несприятливого прогнозу – тяжкість пошкоджень за шкалою ВПХ-П 19 балів і більше, тяжкість стану при надходженні за шкалою RTS 2,0 бала та менше. Критерії сумнівного прогнозу – відповідні проміжні значення шкал. Для прогнозування варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у пацієнтів з політравмою можуть бути використані шкали ВПХ-П, ВПХ-СП, RTS та TRISS, медіани значень яких мають достовірні відмінності у групах пацієнтів із сприятливим, невизначеним та несприятливим перебігом гострого періоду травматичної хвороби. Серед шкал оцінки тяжкості пошкоджень більшу прогностичну цінність має шкала ВПХ-П у порівнянні зі шкалою ISS: у шкали ВПХ-П діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – менше 15 балів (AUC=0,86); для несприятливого – 19 балів та більше (AUC=0,92); у шкали ISS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону менше 25 балів (AUC=0,69); для несприятливого – 42 бали і більше = 0,74). Шкали для оцінки тяжкості стану при надходженні ВПХ-СП і RTS мають співставиму прогностичну цінність: у шкали ВПХ-СП діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – менше 37 балів (AUC=0,88); для несприятливого – 57 балів та більше (AUC=0,94); у шкали RTS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону понад 4,1 бала (AUC=0,86); для несприятливого – 2,0 бала та менше = 0,95). Серед комплексних шкал більшу прогностичну цінність має шкала TRISS у порівнянні зі шкалою ШЦН: у шкали TRISS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – понад 0,7 балів (AUC=0,86); для несприятливого – 0,3 бала та менше (AUC=0,94); у шкали ШЦН діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону менше ніж 20 балів (AUC=0,85); для несприятливого – 20 і більше балів = 0,84). Таким чином, при прогнозуванні варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у постраждалих з політравмою максимальну прогностичну цінність мають шкали ВПХ-П (AUC1=0,86; AUC2=0,92) та RTS (AUC1=0,86; AUC2=0,95).

равматична хвороба, політравма, лікувальна тактика, прогноз.

1. Baranov AV, Mordovskiy YeA, Samoylov AS. Proyekt federalnogo reyestra mediko-sanitarnykh dorozhno-transportnykh proisshestviy. Ekologiya cheloveka. 2021;1(7):27-34. [in Russian].
2. Krishtafor DA, Kligunenko EN, Krishtafor AA. Sravnitelnaya harakteristika politravmy mirnogo vremeni i boevoj travmy v stacionare III urovnya. Medicina neotlozhnyh sostoyanij. 2019;3(98):127-33. [in Ukrainian].
3. Matolinec NV. Rol monitoringa pokazatelej gemodinamiki i kislorodno-transportnoj funkcii u pacientov s tyazheloj politravmoj v ostrom periode. Medicina neotlozhnyh sostoyanij. 2019;8(103):43-9. [in Ukrainian].
4. Zachepa OA. Dinamіka pokaznikіv citolіzu za umov poєdnanoї travmi zhivota і grudnoї klіtki v perіod rannіh proyavіv travmatichnoї hvorobi ta їh korekcіya tіotriazolіnom. Vіsnik morskoi medicini. 2019;4(85):58-65. DOI: 10.5281/zenodo.3606836. [in Ukrainian].
5. Dunaj OG, Pashkov YA, Guzenko VA, Moroz VS, Dedov AA. Lechenie diafizarnyh perelomov kostej nizhnej konechnosti metodom Bios pri politravme. Travma. 2020;21(2):40-3. [in Russian].
6. Burluka VV, Ankin NL, Denisenko VN, Maksymenko MA, Shepitko KV. Shoice of terms for surgical treatment of unstable pelvic ring in victims with polytrauma based on anatomy-functional assessment of the trauma severity. Svit mediciny i biologii. 2020;16.3(73):21-6. [in Ukrainian].
7. Krіshtafor AA. Struktura sovremennoj grazhdanskoj politravmy na etape okazaniya tretichnoj pomoshchi v otdelenii intensivnoj terapii oblastnoj bol’nicy. Medicina neotlozhnyh sostoyanij. 2019;1(96):96-100. [in Ukrainian].
8. Matolіnec NV, Pіdgіrnij YM, Netlyuh AM. Neіnvazivnij monіtoring gemodinamіki v gostrij perіod polіtravmi yak zasіb kontrolyu ta korekcіi respіratornih і cirkulyatornih porushen. Ukrainska іntervencіjna nejroradіologіya ta hіrurgіya. 2019;2(28):14-23. [in Ukrainian].
9. Butcher N. Update on the definition of’ polytrauma. Eur. J. Trauma. Emerg. 2014;2:107-11.
10. Pape H. The definition of polytrauma revised: an international consensus process and proposal of the new Berlin definition. J Trauma Acute Care Surg. 2014;77(5):780-6.
11. Rau C. Polytrauma defined by the new Berlin definition: a validation test based on propensity-score matching approach. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017;14:1-10.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 130-135 сторінки, код УДК 616-001-06-07

10.29254/2077-4214-2021-4-162-130-135