ДИНАМІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МАКРОФАГАЛЬНОГО КОЛОНІЄСТИМУЛЮЮЧОГО ФАКТОРУ (CSF–1) ПРИ ЕНДОМЕТРІОЇДНІЙ ХВОРОБІ У МЕНСТРУАЛЬНІЙ КРОВІ НА ДООПЕРАТИВНОМУ ЕТАПІ ТА ПІСЛЯ ПОСЛІДУЮЧОГО КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ

Орлова Ю. А., Громова А. М., Шликова О. А.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Вступ. Ендометріоїдна хвороба (ЕХ) займає лідируючі позиції в структурі звернення пацієнтів до гінекологічних відділень, а поширеність даної хвороби становить 10% серед жіночого прошарку населення. Сьогодні немає єдиної точки зору стосовно етіологічних та патогенетичних ланок ЕХ, що призводить до обмеження як в діагностиці, так і в лікуванні цієї патології. Мета дослідження. Визначити рівень макрофагального колонієстимулюючого фактору (CSF–1) у менструальній крові в динаміці до оперативного лікування ЕХ та після оперативного лікування з послідуючою консервативною терапією. Оцінити ефективність консервативного лікування ЕХ. Основну групу (ОГ) представляли 50 жінок з ЕХ. В контрольну групу (КГ) увійшли 30 жінок без ознак ЕХ. Усі представлені жінки були прооперовані з приводу доброякісної гінекологічної патології. Менструальна кров жінок досліджуваних груп збиралась у менструальні чаші на 2-3 день менструальної кровотечі до оперативного лікування (в ОГ n=43 та КГ n=19), у жінок з ОГ після лише оперативного лікування – підгрупа Б (n=8) та після оперативного з послідуючим консервативним лікуванням – підгрупа А (n=11). Консервативне лікування включало загальноприйняті протокольні схеми. Визначення концентрації CSF–1 у менструальній крові проводилось імуноферментним аналізом. Результати та їх обговорення. Середні значення CSF–1 становили 9431,6±2866,22 пг/мл в ОГ та 6637,12±954,05 пг/мл в КГ. Дані показники достовірно статистично відрізнялись, а саме у 1,4 рази більше (р=0,00004) при наявності ЕХ. Середній показник рівня CSF–1 у жінок підгрупи Б, становив 12290,85±2294,35 пг/мл, а у жінок підгрупи А – 8761,02± 2816,4 пг/мл. Виявлено, що рівень CSF–1 у жінок підгрупи Б був у 1,4 рази більше (р=0,02). Встановлено, що жінки підгрупи Б мали рівень CSF–1 у 1,3 рази більше, ніж жінки ОГ до оперативного лікування. Між рівнем CSF–1 у жінок ОГ до оперативного лікування та жінок підгрупи А достовірної різниці не виявлено (9431,6±2866,22 пг/мл проти 8761,02± 2816,4 пг/мл відповідно; р=0,54), однак є тенденція до зменшення концентрації CSF–1 у жінок підгрупи А. Висновки. CSF–1 в 1,4 рази вищий у менструальній крові жінок з ЕХ. Використання комплексного лікування ЕХ має включати не тільки оперативну,а й консервативну підтримуючу терапію. Гормональна терапія не виліковує ЕХ, однак призводить до її стабілізації. Пріоритет у виборі препаратів гормональної терапії слід віддавати препаратам з вмістом дієногесту. Визначення CSF–1 у менструальній крові можливо використовувати у якості неінвазивної методики контролю за перебігом ЕХ.

eндометріоїдна хвороба, менструальна кров, гормональна терапія.

1. Zaporozhan VM, Tatarchuk TF, Kaminskyi VV, Boichuk AV, Bulavenko OV, Vdovychenko YuP, et al. Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsiientok iz endometriozom. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2015 Ver;4(24):7-12. DOI: 10.18370/2309–4117.2015.24.7–12. [in Ukrainian].
2. Kononov AV, Mozgovoy SI, Mozgovaya EI, Novikov DG. Endometrioz: teorii proiskhozhdeniya. Omsk nauch vestnik. 2008;1(65):32-36. Dostupno: https://cyberleninka.ru/article/n/endometrioz-teorii-proishozhdeniya. [in Russian].
3. Wang Y, Nicholes K, Shih IM. The Origin and Pathogenesis of Endometriosis. Annu Rev Pathol. 2020;15:71-95. DOI: 10.1146/annurev– pathmechdis–012419–032654.
4. Hwang H, Chung YJ, Lee SR, Park HT, Song JY, Kim H, et al. Clinical evaluation and management of endometriosis: guideline for Korean patients from Korean Society of Endometriosis. Obstet Gynecol Sci. 2018 Sep;61(5):553-564. DOI: 10.5468/ogs.2018.61.5.553.
5. Novikova EI, Barinov SV, Mozgovoy SI, Vasilenko LN. Novye podkhody k diagnostike genital’nogo endometrioza. Omskiy nauchnyy vestnik. 2012;1(108):46-48. Dostupno: https://cyberleninka.ru/article/n/novye-podhody-k-diagnostike-genitalnogo-endometrioza. [in Russian].
6. Ulrich U, Buchweitz O, Greb R, Keckstein J, Ivon L, Oppelt P, at al. National German Guideline (S2K). Guideline for Diagnosis and Treatment of Endometriosis, AWMF Registry No 015–045. Geburtsh Frauenheilk. 2014;74:1104-1118. DOI: 10.1055/s–0034–1383187.
7. Wee-Stekly WW, Kew CCY, Chern BSM. Endometriosis:Areview of the diagnosis and pain management. Gynecology and Minimally Invasive Therapy. 2015;5(4):106-109 DOI: 10.1016/j.gmit.2015.06.005.
8. Burns KA, Thomas SY, Hamilton KJ, Young SL, Cook DN, Korach KS. Early Endometriosis in Females Is Directed by Immune –Mediated Estrogen Receptor α and IL-6 Cross-Talk. Endocrinology. 2018;159(1):103-118. DOI: 10.1210/en.2017–00562.
9. Orlova YA, Hromova AM, Kaidashev IP, Shlykova OA, Izmailova OV, Martynenko VB. Pathogenetic role of macrophage colony–stimulating factor (csf–1) in predicting endometrioid disease. Wiad Lek. 2021;74(8):1939-1944. DOI: 10.36740/WLek202108128.
10. Nakaz MOZ Ukrainy № 319 vid 06.04.2016 roky. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy: «Taktyka vedennia patsiientok z henitalnym endometriozom». Dostupno: https://www. dec.gov. ua/mtd/genitalnyj-endometrioz/. [in Ukrainian]
11. Orlova YuA. Porivnialna kharakterystyka (vypadok–kontrol) zhinok z ta bez endometrioidnoi khvoroby. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2021;21(3):93-99. DOI: 10.31718/2077–1096.21.3.93. [in Ukrainian]
12. Barinov SV, Novikova EI, Vasilenko LN. Znachenie klinicheskikh faktorov riska retsidiva naruzhnogo genital’nogo endometrioza. Mat’ i ditya v Kuzbasse. 2013;4(55):45-48. Dostupno: https://cyberleninka.ru/article/n/ znachenie-klinicheskih-faktorov-riska-retsidiva-naruzhnogogenitalnogo-endometrioza. [in Russian]

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 155-158 сторінки, код УДК 618.14-002-089.8-085

10.29254/2077-4214-2021-4-162-155-158