ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ MCP-1 У ХВОРИХ НА ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ ВИКЛИКАНИЙ ВІРУСОМ ЕПШТЕЙНА-БАРР

Павлікова К. В., Лядова Т. І., Попов М. М., Волобуєва О. В., Дорош Д.М., Саніна К.С.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

В роботі досліджено рівні моноцит-специфічного хемоаттрактанту-1 у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр при середньо-тяжкому перебігу хвороби. Мета роботи: оцінити рівні МСР-1 та наявність кореляційних залежностей між лабораторними та імунними показниками у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр. Об’єкт і методи дослідження. Для виконання поставленої мети було обстежено 80 пацієнтів на ІМ, серед них 38 жінок (47,5%), чоловіків – 42 (52,5%). Середній вік пацієнтів складав 24,3±5,3 роки. Матеріалом для дослідження була сироватка хворих на ВЕБ-інфекцію, яка була отримана в динаміці захворювання. Фенотип лімфоцитів крові визначали за допомогою проточної лазерної цитометрії на апараті FACS-Calibur (США) з використанням моноклональних антитіл. Визначення рівнів MCP-1 проводилося з використанням комерційного набору Elabscience (USA) імуноферментним методом (ELISA) на аналізаторі Chem Well 2900 (виробник Awareness Technology inc., USA). Обговорення результатів дослідження. У хворих на інфекційний мононуклеоз відзначено вірогідне збільшення вмісту СD3+ , СD4+ , СD8+ , CD16+ , CD20+ , CD25+ , (p<0,05) порівняно з аналогічними показниками контрольної групи. Аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що у хворих на ІМ виявлено зміни у системі продукції MCP-1. Так, мінімальні рівні МСР-1 складали – 7,5 пкг/мл, а максимальні – 161,4 пкг/ мл. Медіана розподілу складала 39,75 пкг/мл. Середні показники складали 45,5±3,88 пкг/мл, що вірогідно перевищувало показники контрольної групи хворих. В ході статистичного аналізу було показано наявність кореляційних залежностей між МСР-1 та CD3+ , CD20+ та СD25+ -клітинами та рівнем АлАТ. Так, між рівнями МСР-1 встановлена наявність помірних кореляційних залежностей між CD3+ (r=+0,53; р˂0,05); CD20+ (r=+0,48; р˂0,05); СD25+ (r=+0,51; р˂0,05) та АлАТ (r=+0,46; р˂0,05). Між іншими показниками статистично вірогідної різниці виявлено не було. Результати дослідження довели, що МСP-1-опосередкований механізм залучення у інфекційний процес моноцитів і макрофагів асоційований з перебігом хвороби та її наслідками. Прогресуючий характер змін імунних показників при ІМ вказує на формування вторинного клітинного імунного дисбалансу, зміну рівноваги імунорегуляторних медіаторів у бік Th2 клітин. У гострому періоді ІМ встановлені вірогідні порушення з боку клітинної ланки імунітету, що характеризувалося збільшенням кількості клітин з кіллерною активністю: зрілих Т-лімфоцитів (СD3+ ), цитотоксичних Т-супресорних клітин (СD8+ ), клітин, що експресують активаційний маркер CD25+ (рецептор ІЛ-2) та підвищенням рівнів МСР-1. Висновки. У хворих на ІМ викликаний вірусом Епштейна-Барр у періоді розпалу хвороби встановлено підвищення рівнів МСР-1 порівняно з показниками контрольної групи. Виявлена наявність помірних кореляційних залежностей між показниками CD3+ , CD20+ та СD25+ -клітинами та рівнем АлАТ, що свідчить про порушення клітинної ланки імунітету та наявності МСР-1 опосередкованого механізму залучення моноцитів.

інфекційний мононуклеоз, вірус Епштейна-Барр, моноцит-специфічний хемоатрактант, імунна відповідь.

1. Luzuriaga К, Sullivan JL. Infectious mononucleosis. NEJM. 2010;362(21):1993-2000. DOI: 10.1056/NEJMcp1001116.
2. Odumade OA, Hogquist KA, Balfour HH. Progress and problems in understanding and managing primary Epstein-Barr virus infections. Clin. Microbiol Rev. 2011;24(1):193-209. DOI: 10.1128/CMR.00044-10.
3. Drozdova NF, Fazulov VKh. Ynfektsyonnyi mononukleoz, obuslovlennyi vyrusom Эpshteina–Barr: klynykopatohenetycheskye aspekty (obzor lyteratury). Vestnyk sovremennoi klynycheskoi medytsyny. 2018;11(3):59-61. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/ infektsionnyy-mononukleoz-obuslovlennyy-virusom-epshteyna-barr-kliniko-patogeneticheskie-aspekty-obzor-literatury. [in Russian].
4. Balfour HHJr, Dunmire SK, Hogquist KA. Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunol. 2015;4(2):e33. DOI: 10.1038/cti.2015.1.
5. Demyna OY, Chebotareva TA, Mazankova LN, Tetova VB, Uchaeva ON. Klynycheskye proiavlenyia ynfektsyonnoho mononukleoza pry pervychnoi yly reaktyvyrovannoi herpesvyrusnoi ynfektsyy. Rossyiskyi vestnyk perynatolohyy y pedyatryy. 2020;65(1):37-44. DOI: 10.21508/1027-4065-2020-65-1-37-44. [in Russian].
6. Solomai TV, Semenenko TA, Fylatov NN, Kolbutova KB, Oleinykova DIu, Karazhas NV. Rol detei y vzroslykh kak rezervuara vozbudytelei v peryod sezonnoho podiema zabolevaemosty ynfektsyiamy verkhnykh dykhatelnykh putei. Detskye ynfektsyy. 2020;19(3):5-11. DOI: 10.22627/2072-8107-2020-19-3-5-11. [in Russian].
7. Ysakov VA, Arkhypova EY, Ysakov DV. Herpesvyrusnye ynfektsyy cheloveka. SPb.: SpetsLyt; 2013. 13 s. [in Russian].
8. Balfour HH, Odumade OA, Schmeling DO, Mullan BD, Ed JA, Knight JA, et al. Behavioral, virologic, and immunologic factors associated with acquisition and severity of primary Epstein-Barr virus infection in university students. J. Infect. Dis. 2013;207:80-88. DOI: 10.1093/ infdis/jis646.
9. Vozianova ZH, Hley AII. Infektsiyniy mononukleoz yak polietiolohichne zakhvoryuvannya. Suchasni infektsiyi. 2004;2:37-41. [in Ukrainian].
10. Thorley-Lawson DA, Hawkins JB, Tracy SI, Shapiro M. The pathogenesis of Epstein-Barr virus persistent infection. Current opinion in virology. 2013;3(3):227-32. DOI: 10.1016/j.coviro.2013.04.005.
11. Popov М, Lyadova Т, Volobuyeva О, Shepileva N, Kozlov А, Sorokina О. Cytokine production peculiarities in different forms of Epstein-Barr virus infection. Georgian Med News. 2017 Feb;263:55-59.
12. Liadova T, Volobueva O, Pavlikova K, Sorokina O, Gololobova O, Kozlov O. Doslіdzhennya dinamіki pokaznikіv іmunnoї vіdpovіdі u khvorikh na іnfektsіinii mononukleoz, viklikanii vіrusom Epshteina-Barr. J. V. N. Karazin Khark. Nat. Univ. 2019;38:39-48. DOI: 10.26565/2313-6693- 2019-38-05. [in Ukrainian].
13. Lyadova TI, Volobueva OV, Shepileva NV, Gololobova OV. Tipy immunnogo otveta pri razlichnykh formakh Ehpshteina-Barr virusnol infektsii. Mezhdunarodnyi meditsinskii zhurnal. 2017;1(23):70-76. Available from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/ 125655/15-Liadova.pdf?sequence=1. [in Russian]. 
14. Panee J. Monocyte Chemoattractant Protein 1 (MCP-1) in obesity and diabetes. Cytokine. 2012 Oct;60(1):1-12. DOI: 10.1016/j. cyto.2012.06.018.
15. Bianconi V, Sahebkar A, Atkin SL, Pirro M. The regulation and importance of monocyte chemoattractant protein-1. Curr Opin Hematol. 2018 Jan;25(1):44-51. DOI: 10.1097/MOH.0000000000000389.
16. Fuchs S, Lavi I, Tzang O, Bessler H, Brosh D, Bental T, et al. Intracoronary monocyte chemoattractant protein 1 and vascular endothelial growth factor levels are associated with necrotic core, calcium and fibrous tissue atherosclerotic plaque components: an intracoronary ultrasound radiofrequency study. Cardiology. 2012;123(2):125-32. DOI: 10.1159/ 000342050.
17. Gel’sіns’ka deklaratsіya Vsesvіtn’oi medichnoi asotsіatsіi Etichnі printsipi medichnikh doslіdzhen’ za uchastyu lyudini u yakostі ob’єkta doslіdzhennya [Internet]. 2008 [cited 2017 May 16]. Available from: .

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 159-164 сторінки, код УДК 616.4-022.7:578.825.13]-076:612.017

10.29254/2077-4214-2021-4-162-159-164