КОРЕКЦІЯ РОЗЛАДІВ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ХАРАКТЕРА МЕТОДОМ НЕЙРОФІДБЕКУ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТА ПЕРЕНЕСЕНИМ ПРЕНАТАЛЬНИМ СТРЕСОМ

Семененко І. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Лікування психоемоційних порушень у безплідних пацієнток з перенесеним пренатальним стресом (ПС) є важливим компонентом комплексної терапії захворювання. В даному дослідженні визначалася клінічна ефективність немедикаментозного методу біоадаптівного управління – тренінгів на основі біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) в корекції психоемоційних розладів у пацієнток з безпліддям і перенесеним пренатальним стресом. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 41 пацієнтка з безпліддям і ПС віком від 24 до 44 років. Групу І склали 22 жінки, які проходили лікування безпліддя з використанням запропонованого методу лікування та методу біологічного зворотного зв’язку, групу ІІ – 19 жінок, які проходили лікування з використанням запропонованого методу лікування без використання методу біологічного зворотного зв’язку. Всім пацієнткам було проведено оцінювання психоемоційного стану за шкалами депресії Бека (BDI-II), тестів на реактивну тривожність Спілбергера-Ханіна, оцінку особистісної тривожності на 1-у добу спостереження, по закінченню курсу БЗЗ – тренінгів через 10±2 днів в І групі та в групі порівняння. Результати. Встановлено достовірне загальне поліпшення психоемоційного стану пацієнток, які пройшли повний курс БЗЗ-тренінгів, в кінці терапії (р<0,01). Виявлено статистично достовірну різницю між рівнем певних психоемоційних порушень (зокрема, тривожністю, зниженою стресостійкістю) досліджуваних груп (р<0,01). Однак, на відміну від пацієнток групи І, які пройшли курс БЗЗ-тренінгів, статистично достовірного поліпшення показників психоемоційного стану пацієнток групи ІІ за період спостереження не було виявлено. Висновки. БЗЗ-тренінги можна розглядати як доцільну складову в комплексному лікуванні психоемоційних порушень у пацієнток з безпліддям і перенесеним пренатальним стресом.

безпліддя, пренатальний стрес, психоемоційні порушення, біоадаптівне управління, метод нейрофідбеку.

1. Batsyleva OV. Psykholohiia reproduktyvnoho zdorov’ia: medyko-psykholohichni ta sotsialni aspekty. Donetsk: Donbas; 2011. 236 s. [in Ukrainian].
2. Ministerstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny. Shchorichna dopovid pro stan zdorov’ia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorov’ia Ukrainy. 2016 rik. Kyiv; 2017. 519 s. [in Ukrainian].
3. Gluhovets BI, Gluhovets NG, Novikova EI. Іskusstvennoe besplodye sovremennykh zhenshchyn (medytsynskye y sotsyalnye aspekty). Mater. X rehyonalnoho nauch. foruma Mat y dytia; Kazan; 2017. s. 224-225. [in Russian].
4. Ermoshenko BG, Kpytova BA. Rol psihologicheskih faktorov pri besplodii (obzor literaturyi). Uspehi sovremennogo estestvoznaniya. 2005;18:16-25. [in Russian].
5. .Ivaniuta LI. Endoskopiia v diahnostytsi ta likuvannia neplidnosti. Visnyk akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. 2009;2:3-7. [in Ukrainian].
6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny. Tablytsi narodzhuvanosti, smertnosti ta serednoi ochikuvanoi tryvalosti zhyttia u 2017 rotsi: statystychna informatsiia [Internet]. Kyyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny; 2017. Dostupno: http://database.ukrcensus.gov.ua/ PXWEB2007/ ukr/publ_new1/2018/publ2018.asp. [in Ukrainian].
7. Banerjee S, Argáez C. Neurofeedback and biofeedback for mood and anxiety disorders: A review of clinical effectiveness and guidelines. Ottawa (ON): Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health; 2017. 26 p.
8. Chandra A, Copen CE, Stephen EH. Infertility and impaired fecundity in the United States, 1982-2010: Data from the National Survey of Family Growth. Natl Health Stat Report. 2013 Aug 14;67:11-29.
9. Yatsyshyn NH. Dyferentsiiovanyi pidkhid do profilaktyky ta likuvannia nedonoshuvannia vahitnosti u zhinok z bezpliddiam endokrynnoho henezu [dysertetsiia]. Ivano-Frankivsk: Ivano-Frankivskyi derzh. medychnyi un-t; 2006. 172 s. [in Ukrainian].
10. Ryabova MG. Individualno-psihologicheskie osobennosti zhenschin s razlichnyimi tipami narusheniya reproduktivnoy funktsii. Vestnik TGU. 2013;19(125):176-183. [in Russian].
11. Duarte-Moreira R, Castro K, Luz-Santos C, Martins J, Sá K, Baptista A. Electromyographic biofeedback in motor function recovery after peripheral nerve injury: An integrative review of the literature. Appl Psychophysiol Biofeedback. 2018 Dec;43(4):247-57.
12. Goessl V, Curtiss J, Hofmann S. The effect of heart rate variability biofeedback training on stress and anxiety: a meta-analysis. Psychol Med. 2017 Nov;47(15):2578-86.
13. Kropp P, Meyer B, Meyer W, Dresler T. An update on behavioral treatments in migraine – current knowledge and future options. Expert Rev Neurother. 2017 Nov;17(11):1059-68.
14. Simón M, Bueno A, Otero P, Vázquez F, Blanco V. A randomized controlled trial on the effects of electromyographic biofeedback on quality of life and bowel symptoms in elderly women with dyssynergic defecation. Int J Environ Res Public Health. 2019 Sep 4;16(18):3247.
15. McAusland L, Addington J. Biofeedback to treat anxiety in young people at clinical high risk for developing psychosis. Early Interv Psychiatry. 2018 Aug;12(4):694-701.
16. Mascarenhas M, Flaxman S, Boerma T, Vanderpoel S, Stevens G. National, regional, and global trends in infertility prevalence since 1990: A systematic analysis of 277 health surveys. PLoS Med. 2012;9(12):e1001356.
17. Sielski R, Rief W, Glombiewski J. Efficacy of biofeedback in chronic back pain: a meta-analysis. Int J Behav Med. 2017 Feb;24(1):25-41.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 189-193 сторінки, код УДК 616.36 -06:616.45-001.1/.3

10.29254/2077-4214-2021-4-162-189-193