АДАПТИВНІ ТА УШКОДЖУЮЧІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СТРЕСУ

Треумова С. І., Бурмак Ю. Г., Петров Є. Є., Трибрат Т. А., Шуть С. В.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Вчення про стрес – один з провідних розділів сучасної медицини. Основоположником цього напрямку, є канадський вчений – фізіолог Г. Сельє, який у 1936 році узагальнивши результати своїх дослі- джень, висунув концепцію стресу. У перекладі з англійської мови слово «стрес» означає «натиск, тиск, на- пруження». Стрес – складова частина життя, у помірних дозах він надає життю смак і аромат, як писав Г. Сельє. Залежно від подразника, який діє на людину, розрізняють два види стресу: дистрес – дія негативних емоцій (горе, нещастя, хвороба), що знижує опір організму до несприятливих чинників середовища, висна- жує людину, заважає їй мобілізуватися; еустрес – дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, ко- хання, коли за плечима ніби крила виростають. Всі різновиди стрес-реакцій можна розділити на адаптивні і патогенні . При адаптивній стрес-реакції, активація функцій органів і систем в умовах дії стресорного агента запобігає відхиленню параметрів гомеостазу за межі нормального діапазону, а надзвичайний фактор харак- теризується помірною силою і тривалістю впливу. Формується стан підвищеної резистентності організму до стресу. Патогенна стрес-реакція – надмірно тривалий або частий повторний вплив сильного стресорного агента на організм, не здатний попередити порушення гомеостазу. Це може привести до значних розладів його життєдіяльності, розвитку захворювань, навіть смерті.

стрес, дистрес, еустрес, адаптивна патогенна стрес-реакція, стресорний агент

1. Abramov V.V. ntegratsiya immunnoy i nervnoy sistem / V.V. Abramov. – Nоvosibirsk: Nauka, Sib.otd-niye, 1991. – 166 s.
2. Akmayev I.G. Sovrepennyye predstavleniya o vzaimodeystviyakh reguliruyushchikh sistem: nervnoy,endokrinnoy i imunnoy /
I.G. Akmayev // Uspekhi fiziol. nauk. – 1996. – № 1. – S. 3-20.
3. Bendzhamin Kolodzin Kak vyzhit’ posle psikhicheskoy travmy. Perevod s ang. Savel’yevoy / Kolodzin Bendzhamin. – M., 1994. –
240 s.
4. Bodrov V.A. Informatsionnyy stress / V.A. Bodrov. – M., 2000. – 352 s.
5. Vasilyuk F.Ye. Psikhologiya perezhivaniya / F.Ye. Vasilyuk. – M., 1984. – 158 s.
6. Vedyayev F.P. Limbicheskaya sistema mozga, emotsional’nyy stress i yego endokrinno-vegetativnyye proyavleniya / F.P. Vedyayev
// Vest. Akad. med. nauk SSSR. – 1998. – № 8. – S. 57-65.
7. Gregor O.A. Kak protivostoyat’ stresu / O.A. Gregor. – Spb. TOO Leyla, 1994. – 384 s.
8. Grínberg Upravlínnya stresom / Grínberg. – SPB.: Píter, 2002. – 494 s.
9. Grimak L.P. Rezervy chelovecheskoy psikhiki: Vvedeniye v psikhologiyu aktivnosti / L.P. Grimak. – M.: Politizdat, 1989. –
S. 180-195.
10. Golikov P.P. Retsepropnyye mekhanizmy glyukokortikoidnogo effekta / P.P Golikov. – M.: Meditsina, 1988. – 288 s.
11. Yeyler A.K. Stress / A.K. Yeyler // Byul. Eksperemental’noy biologii i meditsiny. – 1976. – T. 82, № 12. – S. 1436-1439.
12. Kizhayev-Smyk L.A. Psikhologiya stressa / L.A. Kizhayev-Smyk. – Izd. Nauka, Moskva, 1983. – S. 114-272.
13. Klevaka L.P. Teksty lektsiy z kursu «Pedahohichna psykholohiya» / L.P. Klevaka. – Poltava, 2013. – S. 83-85.
14. Kogan B.M. Stress i adaptatsiya / B.M. Kogan. – M.: Znaniye, 1980. – № 10. – 45 s.
15. Kolyada T.I. Adaptatsionnyy sindrom i immunitet / T.I. Kolyada, Yu.L. Volyanskiy. – Khar’kov.: Osnova, 1995. – 368 s.
16. Lazarus R. Teoríya stresu í psikhofízíologíchní doslídzhennya / R. Lazarus. – L.: Nauka, 1970. – 178 s.
17. Sel’ye G. Stres bez distresu / G. Sel’ye. – M.: Progres, 1979. – 123 s.
18. Trigranyan R.A. Stress i yego znacheniyedlya organzma / R.A. Trigranyan. – M.: Nauka, 1988. – S. 3-140.
19. Ottawa Charter for Health Promotion First International Conference on Health Promotion. – Ottawa, Canada, 17-21 November. –
1986.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (139), 2017 рік , 74-78 сторінки, код УДК 159.944.4