ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ ЗАЛІЗА У ЩУРІВ З ПРИГНІЧЕНИМ ЕРИТРОПОЕЗОМ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ СИРОВАТКИ КРОВІ ЕРИТРОПОЕТИНСТИМУЛЬОВАНИХ ТВАРИН

Бурега І. Ю.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Метою роботи було встановити та вивчити особливості метаболізму заліза у щурів з пригніченим еритропоезом після введення сироваткі крові еритропоетинстимульованих тварин. Введення щурам 80% еритроцитарної маси сприяє пригніченню еритропоезу, що призводить до зниження потреби червоного кісткового мозку в залізі і, як наслідок, до гальмування механізму транспорту заліза. Відомо, що неідентифікований сигнал передає стан кістковомозкового еритропоезу в кишку. Цей процес відбувається, навіть коли є системне перевантаження залізом. На підставі цих даних, тваринам, з пригніченим еритропоезом була введена сироватка крові, відібрана на 3-ю добу у щурів після попередньої стимуляції еритропоезу, яка не містить еритропоетину. Введення сироватки крові еритропоетинстимульованих тварин щурам з експериментально змодельованою поліцитемією на 5-ту добу експерименту на фоні максимального пригнічення еритропоезу призвело до підвищення активності механізмів транспорту заліза, на що вказує вірогідний приріст загальної залізозв’язуючої здатності сироватки крові, ненасиченої залізозв’язуючої здатності сироватки крові та збільшується відсоток насичення трансферину. Отримані результати дозволяють розширити сучасне уявлення про системне регулювання заліза в організмі, а також припустити наявність проміжного гуморального регулятора, що впливає на механізм транспорту заліза в організмі.

поліцитемія, ерітропоез, кров, залізо, щури

• 1. Живова Ю. Е. Анализ применения эритроцитсодержащих сред у больных хирургического профиля / Ю. Е. Живова // Сибирский медицинский журнал. — 2010. — № 3, Т. 25. — С. 47-50.
• 2. Павлов А. Д. Эритропоэз, эритропоэтин, железо. Молекулярные и клинические аспекты / А. Д. Павлов, Е. Ф. Морщакова, А. Г. Румянцев. — Москва: Изд-во ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 304 с.
• 3. Румянцев А. Г. Гемотрансфузионная терапия в педиатрии и неонатологии / А. Г. Румянцев, В. А. Аграненко. — Москва: Изд-во МАКС Пресс, 2002. — 644 с.
• 4. Филимонов В. И. Спленизм – функция селезенки как органа, осуществляющего взаимосвязь систем кровообращения и кроветворения / В. И. Филимонов, Н. В. Степанова, И. Е. Сухомлинова [и др.] // Патологiя. — 2013. — № 2, Т. 28. — С. 92-96.
• 5. McLean E. Worldwide prevalence of anaemia, WHO Vitamin and Mineral Nutrition Information System, 1993-2005 / E. McLean, M. Cogswell, I. Egli [et al.] // Public Health Nutr. — 2009. — № 12, Vol. 4. — P. 444-454. doi: 10.1017/S1368980008002401.
• 6. Steinbicker A. Out of balance-systemic iron homeostasis in iron-related disorders / A. Steinbicker, M. Muckenthaler // Nutrients. — 2013. — № 5, Vol. 8. — Р. 3034-3061. doi: 10.3390/nu5083034.
• 7. Wieczorek L. Molecular biology of Erythropoietin / L. Wieczorek, P. Hirth, K. B. Schope // Prod. Develop. Pharmac. — 1991. — № 2. — P. 13-16.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 1 (126), 2016 рік , 136-140 сторінки, код УДК 612.392.4.015.3:599.323.4