ПОШУК НОВИХ СПОЛУК - ПОХІДНИХ ТІАЗОЛІДИНУ З ПРОТИМІКРОБНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ТА ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ДІЇ

Корнійчук О. П., Мельник О. В., Воробець З. Д.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

З’ясовано, що у розвитку реактивного артриту, найважливішими мікробними тригерами є Chlamydia trachomatis (36%), Streptococcus haemolyticus (pyogenes) (19%), віруси гепатитів В і С (10%). Досліджено протимікробну активність новосинтезованої сполуки N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тіазоло[4,5-b]піридин-3-іл)-ацетил]-гідразид ацетатної кислоти. Найбільш виражену її антибактеріальну дію виявлено щодо грам позитивних мікроорганізмів – Streptococcus pyogenes і Staphylococcus aureus – важливих тригерних чинників реактивного артриту.

протимікробні властивості, реактивний артрит, амоксицилін, тіазолідини

• 1. Агабабова Э.Р. Критерии урогенных и энтерогенных реактивных артритов (проект) / Э.Р. Агабабова, Н.В. Бунчук, С.В. Шубин // Научно-практическая ревматология. – 2003. – № 3. – С. 82-83.
• 2. Джус М.Б. Реактивний артрит / М.Б. Джус // Укр. мед. вісник. – 2010. –№ 12. – С. 29-35.
• 3. Ершова И.Б. Реактивные артриты у детей / И.Б. Ершова // Внутрішня медицина. – 2007. – Т. 3, № 3. – С. 84-85.
• 4. Жолобова Е.С. Реактивные артриты у детей – диагностика и лечение / Е.С. Жолобова, Е.Г. Чистякова, Д.В. Дагбаева // Лечащий врач. – 2007. – № 3. – С. 34-38.
• 5. Казмірчук В.Є. Роль цитокінів у виявленні функціональних порушень іммунітету / В.Є. Казмірчук, Д.С. Мальцев // Ліки України. – 2004. – Т. 2. – С. 15-18.
• 6. Перетятко Ю. Особливості аргіназного та NO-синтазного шляхів метаболізму L-аргініну в лейкоцитах периферичної крові щурів за хронічного рентгенівського опромінення / Ю. Перетятко, Н.О. Сибірна // Укр. біохім. журн. – 2009. – Т. 81, № 2. – С. 40-48.
• 7. Савво В.М. Суглобовий синдром у дітей в практиці сімейного лікаря / В.М. Савво, Т.А. Филонова, И.З. Коренева // В помощь семейному врачу. –2006. – Т. 4, № 3 – С. 28-33.
• 8. Шипулін В.П. Клинические особености течения реактивного артрита больных с хроническим вирусным гепатитом / В.П. Шипулін // Здоров’я України. – 2007. – № 7/1 . – С. 49.
• 9. Babaoglu K. Novel Inhibitors of an Emerging Target in Mycobacterium tuberculosis; Substituted Thiazolidinones as Inhibitors of dTDP-rhamnose Synthesis / K. Babaoglu, M.A. Page, V.C. Jones [et al.] // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2003. – V. 13. – P. 3227-3230.
• 10. Boyum A. Isolation of mononuclear cells and granulocytes from human blood / A. Boyum // Scand. J. Clin. Lab. Invest. – 1968. – V. 21 (Supp. 97). – P. 77-89.
• 11. Hitzelhammer J. Reactive arthritis / J. Hitzelhammer, J. Smolen // Hautarzt. – 1996. – V. 47, № 6. – P. 479-487.
• 12. Hughes R.A. Reiter’s syndrome and reactive arthritis in current view / R.A. Hughes, A.C. Keat // Semin. Arthritis. Rheum. – 1994. – V. 24, № 3. – P. 190-210.
• 13. Karlson E. Chemical Probes of UDP-Galactopyranose Mutase / E. Karlson, J. May, L. Kiessling // Chem. Biol. – 2006. – V. 13. – P. 825-837.
• 14. Nordstrom D.C. Reactive arthritis, diagnosis and treatment: a review / D.C. Nordstrom // Acta Orthop. Scand. – 1996. – V. 87, № 2. – P. 196-201.
• 15. Schumacher H.R. Chlamidial arthritis / H.R. Schumacher // Proc. Meat. Eur. Soc. Chlam. Res. – 2002. –V. 3. – P. 36-39.
• 16. Sim M.M. Benzylidene rhodanines as novel inhibitors of UDP-N-acetylmuramate/L-alanine ligase / M.M. Sim, S.B. Ng, A.D. Buss [et al.] // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2002. – V. 12, № 4. – P. 697-699.
• 17. Yu D. Role of bacteria and HLA-B27 in the pathogenesis of reactive arthritis / D. Yu, J.G. Kuipers // Rhaum. Dis. Clin. Norh. Am. – 2003. – V. 29. – P. 21-36.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 2 (127), 2016 рік , 86-90 сторінки, код УДК 577.151.042.:616.72-002.772:616.72-007.274