Насирлі Дж. А., Ахмедзаде А. Я.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ НИЖНІХ КІНЦІВОК


Про автора:

Насирлі Дж. А., Ахмедзаде А. Я.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У хірургічній клініці Азербайджанського Медичного Університету операції по високотехнологічній медичній допомозі почали проводитися з початку 2014 року – ендопротезування кульшового та колінного суглобів. За 2014-2019 рр. всього прооперовано 218 хворих. Операції проводилися хворим з такими нозологічними формами, як коксартроз і гонартроз різної етіології III-IV стадії (71,1%), асептичний некроз головки стегнової кістки (22,4%), ревматоїдний артрит (3,2%), несправжні суглоби шийки стегнової кістки (1,81%). Використовувалися протези імпортного виробництва провідних фірм Європи і Америки цементної і безцементної фіксації, тотальні і односмугові. З числа оперованих хворих жінок було 143 (66,1%), середній вік склав 60,8 років; чоловіків – 75 (33,8%), середній вік – 50,4 років. З патологією тазостегнового суглоба оперовані 154 (70,6%) хворих, з патологією колінного суглоба – 64 (29,3%). Зроблено ендопротезування колінного суглоба 64 хворих (29,3%). З них 7 хворих – тотальне ендопротезування колінного суглоба імплантом AGG (Biomet Великобританія). 57 хворим тотальна артропластика імплантом AGS фірми Implanteast (Німеччина), тибіальний компонент якого має плаваючу платформу. 154 хворим проведено ендопротезування кульшового суглоба (70,6%), цементним імплантом – 52 (33,7%). З них з приводу субкапітального перелому шийки стегнової кістки – 4 хворим, з приводу несправжнього суглоба шийки стегнової кістки – 3 хворим. Безцементним імплантом оперовані 102 (66,2%) хворих. У всіх пацієнтів у відділенні гравітаційної хірургії крові брали кров за 5-6 днів до операції (амбулаторно) для аутогемотрансфузії для поповнення крововтрати протягом операції. В перед- і післяопераційний період проводилася профілактика тромбоемболічних ускладнень. За 1 день, за 12 год. до операції хворому підшкірно вводили розчин фраксипарину по 0,3 мл або розчин клексану по 0,4 мл. У цих же дозах продовжували вводити дані препарати аж до виписки хворого, що становило в середньому 12 днів. Тривалість операції ендопротезування кульшового суглоба в середньому становить 1 год. 30 хвилин при безцементному імплантуванні і 2 год. при цементному. Після операції пацієнти спостерігаються в реанімаційному відділенні до наступного дня. Відновне консервативне лікування проводилося у хворих, які перенесли реконструктивні та кістково-пластичні операції з приводу захворювань і уражень опорно-рухового апарату: через 3 тижні після операції ендопротезування колінного суглоба, через 1,5 міс. – після ендопротезування кульшового суглоба, і було направлено на оптимізацію і прискорення відновлення втраченої функції кінцівки. Правильно проведене відновне консервативне лікування після операції є важливим складовим чинником успіху оперативного лікування і медичної реабілітації хворих із захворюваннями та пошкодженнями кістково-м’язової системи.

Ключові слова:

коксартроз, гонартроз, ендопротезування, реабілітація.

Список цитованої літератури:

  1. Trjapichnikov AS, Chegurov OK, Shhurova EN, Kamshilov BV, Kolotygin DA. Rekonstruktivnoe jendoprotezirovanie pri koksartroze displasticheskogo geneza s deformaciej bedrennoj kosti (obzor literatury). Genij Ortopedii. 2015;2:76-82. DOI: 10.18019/1028-4427-2015- 2-76-82 [in Russian].
  2. Zheksembieva DB, Zubi JuH, Jejsmont VV, Tujgynov ZhM. Obzor rezul’tatov reabilitacii pacientov posle jendoprotezirovanija krupnyh sustavov nizhnej konechnosti. Vestnik KazNMU. 2015;1:543-6. [in Russian].
  3. Kolesnikov SV, D’jachkova GV, Kamshilov BV, Kolesnikova JeS. Ocenka kliniko-funkcional’nogo statusa bol’nyh s implantatom tazobedrennogo sustava. Genij ortopedii. 2019;25(1):32-7. DOI: 10.18019/1029-4427-2019-25-1-32-37 [in Russian].
  4. Growe JF. Total Kip replacement in congenital dislocation and dysplasia of the hip. J. Bone It, Sergery. 2015;61:15-23.
  5. Klimovickij RV, Filippenko VA, Tjazhelov AA, Goncharova LD, Staude VA. Dooperacionnaja podgotovka pacientov k jendoprotezirovaniju tazobedrennogo sustava. Travma. 2018;2(19):722-79. DOI: 10.22141/1608-1706.2.19.2018.130657 [in Russian].
  6. Kolesnikov SV, Kolesnikova JeS, Kamshilov BV, Skripnikov AA. Sravnenie jeffektivnosti primenenija kompleksov lechebnyh fizicheskih uprazhnenij pri koksartroze i posle jendoprotezirovanija tazobedrennogo sustava. Genij Ortopedii. 2014;2:23-9. [in Russian].
  7. Kirpichev IV, Berezhkov IV. Jeffektivnost’ vosstanovlenija funkcii kolennogo sustava posle pervichnoj artroplastiki sustava v uslovijah otdelenija medicinskoj reabilitacii. Vestnik Ivanovskoj Medicinskoj Akademii. 2017;2(22):30-3. [in Russian].
  8. Alihanov BA. Opyt dlitel’nogo primenenija sverhmalyh doz antitel k faktoru nekroza opuholi-a pri osteoartroze: jeffektivnost’ i perenosimost’. Zhurn. Klinicist. 2007;4:62-7. [in Russian].
  9. Mitrofanov VA. Vlijanie artrofoona na vyrazhennost’ reaktivnyh sinovitov posle artroskopicheskih meniskjektomij. Saratovskij nauch-med. zhurnal. 2006;1:25-8. [in Russian].
  10. Yuan L. Dislocation after total hip arthroplasty 2 Arch. Orthop. Trauma Surg. 2018;119:263-6.
  11. Shherbakov VI. Ishody operativnogo lechenija koksartroza. Klin. medicina. 2012;2:61-4. [in Russian].
  12. Mazurov VI. Rol’ artrofoona v kompleksnom lechenii revmatoidnogo artrita. Nauch-prakt. revmatalogija. 2007;5:53-9. [in Russian].
  13. Karableva NN. Kompleksnoe konservativnoe lechenie artrozov krupnyh sustavov konechnostej. Medicinskaja tehnologija. M.: 2007. 21. [in Russian].
  14. Cyba LM. Differencirovannyj podhod k profilaktike venoznyh trombjembolij posle jendoprotezirovanija tazobedrennyh sustavov. Vest. ortopedii i travmatologii. 2004;1:22-5. [in Russian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (155), 2020 рік , 170-175 сторінки, код УДК 616.728.2:616.71

DOI: