• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 1 (155), 2020 / ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕЛАТОНІНУТВОРЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЕПІФІЗУ З ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ

    Петрова А. С., Карпенко О. В., Осташевська Т. Г., Красюк Е. К., Григор’єва Є. М.

    ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕЛАТОНІНУТВОРЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЕПІФІЗУ З ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ

    Про автора:

    Петрова А. С., Карпенко О. В., Осташевська Т. Г., Красюк Е. К., Григор’єва Є. М.

    Рубрика:

    КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    В дослідженні проаналізована поширеність гіперурикемії у хворих на ХХН 5 стадії, що лікуються гемодіалізом (ГД) та визначені взаємозв’язок дисфункції епіфізу з порушенням пуринового обміну. Обстежено 130 осіб (50% чоловіки), що знаходяться на постійному лікуванні гемодіалізом. Контроль склали 20 здорових осіб. Проведено визначення денного та нічного рівня мелатоніну (МТ) в слині та клініко-лабораторні дослідження. В результаті дослідження встановлено, що для хворих на ХХН 5 стадії, що знаходяться на лікуванні ГД, притаманне часте порушення МФЕ (84,6%) та значні порушення пуринового обміну (74,6%). У хворих на ГД порушення пуринового обміну мають вік-залежний характер та детермінуються тривалістю НЗТ, стажем артеріальної гіпертензії, рівнем гемоглобіну, рівнями МТ.

    Ключові слова:

    хронічна хвороба нирок, гемодіаліз, мелатонін, мелатонінутворювальна функція епіфізу, гіперурикемія, сечова кислота.

    Список цитованої літератури:

    1. Syniachenko OV, Ihnatenko HA, Mukhin IV. Kliniko-laboratorni aspekty purynovoho obminu: norma ta patolohiia. Medytsyna zaliznychnoho transportu Ukrainy. 2004;1:96-100. [in Ukrainian].
    2. Kapustianska AA. Rannia diahnostyka podahrychnoho artrytu na etapi pervynnoi medyko-sanitarnoi dopomohy. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;4:104. [in Ukrainian].
    3. Bellomo G. The relationship between uric acid, allopurinol, cardiovascular events, and kidney disease progression: a step forward. American journal of kidney diseases: the official journal of the National Kidney Foundation. 2015;65:525-7. DOI: 10.1053/j.ajkd.2015.01.001
    4. Ichida K, Matsuo H, Takada T, Nakayama A, Keizo Murakami, Shimizu T, et al. Decreased extra-renal urate excretion is a common cause of hyperuricemia. Nat. Commun. 2012;3. DOI: 10.1038/ncomms1756
    5. Oh TR, Choi HS, Kim CS, Bae EH, Ma SK, Sung S, et al. Hyperuricemia has increased the risk of progression of chronic kidney disease: propensity score matching analysis from the KNOW-CKD study. Sci Rep. 2019. Available from: https://doi.org/10.1038/s41598-019-43241-3
    6. Tareevoj IE. Nefrologija. Medicina; 2000. s. 46-7. [in Russian].
    7. Baker J, Kimpinski K. Role of melatonin in blood pressure regulation: An adjunct anti-hypertensive agent. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2018 Aug;45(8):755-66. DOI: 10.1111/1440-1681.12942
    8. Srivastava A, Kaze AD, McMullan CJ, Isakova T, Waikar SS. Uric Acid and the Risks of Kidney Failure and Death in Individuals With CKD. American journal of kidney diseases: the official journal of the National Kidney Foundation. 2018;71:362-70. DOI: 10.1053/j.ajkd.2017.08.017
    9. Nabavi SM, Nabavi SF, Sureda A, Xiao J, Dehpour AR, Shirooie S, et al. Anti-inflammatory effects of melatonin: a mechanistic review. Crit Rev Food Sci Nutr. 2019;59(1):4-16. DOI: 10.1080/10408398.2018.1487927
    10.  Cuzzocrea S, Russel J Reiter. Pharmacological Actions of Melatonin in Acute and Chronic Inflammation. Current Topics in Medicinal Chemistry. 2002;2(2). DOI: 10.2174/1568026023394425
    11. Anisimov VN, Popovich IG, Zabezhinski MA. Melatonin as antioxidant, geroprotector and anticarcinogen. Biochim. Biophys. 2006;1757:573- 89.
    12. Russcher M, Koch B, Nagtegaal E, van der Putten K, ter Wee P, Gaillard C. The role of melatonin treatment in chronic kidney disease. Front. Biosci. (Landmark Ed). 2012;17:2644-56.
    13. Williams B, Mancia G, Spiering W, Rosei EA, Azizi M, Burnier M, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal. 2018;39(33):3021-104. Available from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
    14. Ramirez MEG, Bargma JM. Treatment of asymptomatic hyperuricemia in chronic kidney disease: a new target in an old enemy. Journal of Advanced Research. 2017;8:551-4. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jare.2017.04.006
    15. Kondratiuk VE, Petrova AS, Karpenko OV. Kharakterystyka melatoninutvoriuvalnoi funktsii epifiza u patsiientiv z khronichnoiu khvoroboiu nyrok u terminalnii stadii. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2019;4:94-102. DOI: http://dx.doi.org/10.30978/CEES-2019- 4-94 [in Ukrainian].
    16. Hodzhakuliev BG, Begencheva GO, Ahmedova DM, Muhammedov MB, Kulyeva JeS. Klinicheskoe znachenie giperurikemii i obmena mochevoj kisloty v patologii serdechno-sosudistoj sistemy. Molodoj uchenyj. 2014;18:178-84. Dostupno: https://moluch.ru/archive/77/13123 [in Russian].
    17. Raja S, Kumar A, Aahooja RD, Thakuria U, Ochani S, Shaukat F. Frequency of Hyperuricemia and its Risk Factors in the Adult Population. Cureus. 2019;11(3). DOI: 10.7759/cureus.4198
    18. Ruilope LM, Garcia-Puig J. Hyperuricemia and Renal Function. Current Hypertension Reports. 2001;3:197-202.

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (155), 2020 рік , 183-187 сторінки, код УДК 616.61–008.6–036.11–053.2-037

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2020-1-155-183-187