УДОСКОНАЛЕННЯ ТАКТИКИ НАКЛАДАННЯ КОЛОРЕКТАЛЬНИХ АНАСТОМОЗІВ У ПАЦІЄНТІВ З РАКОМ ПРЯМОЇ КИШКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ICG-МЕТОДИКИ

Савенков Д. Ю., Романуха К. Г., Белослудцев О. Д.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Резюме. Незважаючи на величезний світовий досвід хірургічних втручань на прямій кишці, частота післяопераційних гнійно-септичних ускладнень залишається на досить високому рівні і знаходиться в межах 5-25%. Основна причина незадовільних результатів полягає в розвитку неспроможності швів колоректального анастомозу, яка, за даними різних авторів, становить від 3,0 до 20%. Не дивлячись на зростання хірургічної техніки в цілому, ще не визначено до кінця чи впливає вибір апаратного анастомозу «кінець-в-кінець» на ризик виникнення недостатності анастомозу. Саме тому метою нашої роботи стало визначити вплив вибору хірургічної тактики накладання апаратних колоректальних анастомозів «кінець-в-кінець» із застосуванням ICG-методики на частоту та тяжкість формування неспроможності анастомозів у хворих після передньої резекції прямої кишки. Нами проведено ретроспективний аналіз 48 історій хвороб хворих, яким проведена передня резекція прямої кишки у Дніпропетровському обласному онкологічному диспансері протягом 2019–2020 рр. з приводу раку прямої кишки. У залежності від типу накладання анастомозу хворих було розподіллено на дві групи: група І – 49 хворих (середній вік – 64 [55–70] років, серед них чоловіків – 18 (38,8%) з накладанням анастомозу «кінець-в-кінець», група ІІ – 48 хворих (середній вік – 62,5 [57,5-70,5] років, серед них чоловіків – 25 (52,1%) з накладанням анастомозу «кінець-в-кінець» з застосуванням ICG-методики. Хворі у групах були зіставні за кількістю, віком. Було проаналізовано загально-клінічні дані та хірургічні ускладнення, у тому числі частоту та тяжкість неспроможності кишкового анастомозу. Тяжкість неспроможності кишкового анастомозу нами було встановлено згідно із класифікаційною системою Міжнародної дослідницької групи раку прямої кишки (ISGRC). Особливий інтерес представляв аналіз перебігу післяопераційного періоду та розвитку ускладнень, безпосередньо пов’язаних з оперативним втручанням, у хворих обох груп. Так, загальна кількість післяопераційних ускладнень серед хворих групи І зустрічалась у 2 рази частіше, ніж у хворих групи ІІ, а аналіз їх тяжкості вказує на безумовну перевагу накладання анастомозу з використанням техніки «кінець-в-кінець» з застосуванням ICG-методики. Серед хворих групи ІІ не було жодного випадку неспроможності анастомозу класу С, що асоціюється з перитонітом та необхідністю повторного оперативного втручання. Крім того, спостерігалась статистично достовірна різниця між групами за кількістю днів від операції до виписки у прооперованих хворих. За даними гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час оперативних втручань, у переважної більшості хворих спостерігався помірний тип диференціювання пухлини (у 14 (93,3 %) хворих групи І та 11 (78,6 %) хворих групи ІІ), що також не могло вплинути на результати лікування хворих. Отже, вірогідніше за все більш частий розвиток неспроможності анастомозу при накладанні по типу «кінець-в-кінець», пов’язаний з погіршенням кровопостачання навпроти-брижового краю кишки. Також, показано, що накладання колоректальних анастомозів «кінець-в-кінець» з застосуванням ICG-методики зменшує частоту та тяжкість неспроможності колоректальних анастомозів, що сприяє скороченню післяопераційного та відновлювального періоду та зменшує витрати на лікування. Таким чином, встановлено, що у хворих з раком прямої кишки після передньої резекції прямої кишки вибір хірургічної тактики накладання апаратних колоректальних анастомозів «кінець-в-кінець» з застосуванням ICG-методики впливає на частоту формування неспроможності анастомозів.

рак прямої кишки, хірургічна тактика, колоректальний анастомоз.

1. Den DM, Marijnen CA, Collette L, Putter H, Påhlman L, Folkesson J, et al. Multicentre analysis of oncological and survival outcomes following anastomotic leakage after rectal cancer surgery. Br J Surg. 2009;96(9):1066-75. DOI: 10.1002/bjs.6694.
2. Peel AL, Taylor EW. Surgical Infection Study Group. Proposed definitions for the audit of postoperative infection: a discussion paper. Ann Surg Engl. 1991;73(6):385-8.
3. Cherkasov MF, Dmitriev AV, Pereskokov SV, Kozyrevskij MA, Afunc LS. Faktory riska i ih vliyanie na sostoyatel’nost’ kolorrektal’nogo anastomoza. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2018;4:1. Dostupno: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27722. [in Russian].
4. Cooper CJ, Morales A, Othman MO. Outcomes of the use of fully covered esophageal self-expandable stent in the management of colorectal anastomotic strictures and leaks. Diagn Ther Endosc. 2014;2014:187541. DOI: 10.1155/2014/187541.
5. Cong ZJ, Hu LH, Bian ZQ, Ye GY, Yu MH, Gao YH, et al. Systematic Review of Anastomotic Leakage Rate According to an International Grading System Following Anterior Resection for Rectal Cancer. PLoS One. 2013;8(9):е75519. DOI: 10.1371/journal.pone.0075519.
6. Thomas MS, Margolin DA. Management of Colorectal Anastomotic Leak. Clin Colon Rectal Surg. 2016;29(2):138-44. DOI: 10.1055/s0036-1580630.
7. Rahbari NN, Weitz J, Hohenberger W, Heald RJ, Moran B, Ulrich A, et al. Definition and grading of anastomotic leakage following anterior resection of the rectum: a proposal by the International Study Group of Rectal Cancer. Surgery. 2010;147(3):339-51. DOI: https://doi. org/10.1016/j.surg.2009. 10.012
8. Rebrova OJu. Statisticheskij analiz medicinskih dannyh. Primenenie paketa prikladnyh programm Statistica. M.: Media Sfera; 2002. 312 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 124-128 сторінки, код УДК 6616.348+616.351]-006.6-089.86

10.29254/2077-4214-2021-1-159-124-128