ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ХРОНІЧНОГО ВПЛИВУ СОЛЕЙ КАДМІЮ НА ГЕПАТОГЕНЕЗ ЩУРІВ

Нефьодова О. О., Білишко Д. В., Шевченко І. В., Гарець В. І., Острецова С. С., Гальперін О.І.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Метою експериментального дослідження було визначення морфогенетичних закономірностей формування ефектів від хронічного ізольованого впливу хлориду/цитрату кадмію та комбінованої дії солей кадмію з цитратами германію/селену на розвиток печінки щурів. Для моделювання впливу солями кадмію впродовж всієї вагітності самицям щурів лінії Wistar щодня per os через зонд вводили хлорид або цитрат кадмію ізольовано в однаковій дозі (1,0 мг/кг). В групах комбінованого впливу з солями кадмію вводили також цитрати селену та германіюв дозах, що наближаються до тих, які можуть надходити в організм із навколишнього середовища. Дослідження впливу на розвиток печінки визначалина 13-ту і 20-ту добу ембріогенезу та 10-ту добу постнатального розвитку щурят. На 13-ту добу ембріогенезу щура в групі впливу хлоридом/цитратом кадмію на гістологічному рівні визначались зміни будови печінки: ущільнення паренхіми, розростання сполучної тканини, розшарованість сполучнотканинної капсули, синусоїди мали локальні розширення з високим рівнем кровонаповнення. На 20-ту добу ембріогенезу щура визначались зміни гепатофетального індексу: при впливі хлоридом кадмію індекс збільшувався на 11,6%, у порівнянні до контрольної групи, а вплив цитратом кадмію не мав достовірної різниці з контролем. Дослідження показників середніх значень довжини сторони портальної часточки та діаметру центральної вени на 10-ту добу постнатального розвитку щурів виявило, що вплив хлоридом кадмію збільшував діаметр центральної вени на 23,15%, а сторона портальної часточки збільщувалась в середньому на 37,29%. Вплив цитратом кадмію не призводив до змін в розмірах портальної часточки печінки, але діаметр центральної вени печінкової часточки збільшувався майже вдвічі (98,3%). При комбінованому введенні солей кадмію з цитратами селену та германію досліджувані показники наближались до контрольних, що свідчить про їх модифікуючий вплив на гепатотоксичність солей кадмію в експерименті на щурах.

печінка, ембріон щура, кадмій, селен, германій.

1. Bolshoy DV, Pykhteyeva YG, Shafran LM. Tyazhelyye metally – izvechnaya problema toksikologii. Sbornik nauchnykh trudov k 75-letiyu NII sanitarii i gigiyeny. Zdorov’ye i okruzhayushchaya sreda; Minsk, 2002 s. 116-121. [in Russian].
2. Trakhtenberg IM, Kolesnikov SV, Lukovenko VP. Tyazhelyye metally vo vneshney srede. Sovremennyye gigiyenicheskiye i toksikologicheskiye aspekty. Minsk; 1994. 123 s. [in Russian].
3. Genchi G, Sinicropi MS, Lauria G, Carocci A, Catalano A. The Effects of Cadmium Toxicity. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020;17:3782. doi:10.3390/ijerph17113782.
4. Dai S, Yin Z, Yuan G. Lu H, Jia R, Xu J. Quantification of metallothionein on the liver and kidney of rats by subchronic lead and cadmium in combination. Environmental toxicology and pharmacology journal. 2013;36(3):1207—1216.
5. Foulkes EC. Metallothionein and glutathione as determinants of cellular retention and extrusion of Cd and Hg. Life Sci. 1993;52:1617–1620.
6. Goering PL, Waalkes MP, Klaassen CD. Toxicology of the cadmium. Biochemical Aspects. Handbook of Experiment Pharmacology. 1995;115:189–214.
7. Klaassen CD, Liu J, Diwan BA. Metallothionein protection of cadmium toxicity. Toxicol. Appl. Pharmacol. 2009;238(3):215–220.
8. Salomeina NV, Mashak SV, D’yakon VV, Kolmakova OA, Okhotina AA. Morfologicheskiye izmeneniya pecheni beremennykh krys pri vvedenii razlichnykh doz kadmiya. Journal of Siberian medical sciences. 2015;3:148-155. [in Russian].
9. Metwally E, Negm F, El-din R, Nabil E. Anatomical and Histological Study of the Effect of Lead on Hepatocytes in Albino Rats. International Journal of Biomedical Materials Research. 2015;3:34–45.
10. Vylegzhanina TA. Vliyaniye atsetata svintsa na razvitiye pecheni krys. Originalnyye nauchnyye publikatsii. 2015;7:44–48. [in Russian].
11. Nefodov OO, Bilyshko DV, Zemlyanyy OA, Shatorna VF, Demydenko YUV, Malchuhin RK, et al. Modyfikuyuchyy vplyv tsytratu selenu ta tsytratu hermaniyu na embriotoksychnist soley kadmiyu pry kombinovanomu vvedenni u shchuriv. Ukrayinskyy zhurnal medytsyny, biolohiyi ta sportu. 2019;4(20):45-50. [in Ukrainian].
12. Harets VI, Belska YUO, Shatorna VF. Morfolohichnyy stan fetalnoyi pechinky pid vplyvom tsytrativ sribla ta zolota na tli svyntsevoyi intoksykatsiyi. Medychni perspektyvy. 2016;21(2):9-13. [in Ukrainian].
13. Wang J, Zhu H, Liu X, Liu Z. Oxidative stress and Сa (2+) signals involved on cadmium-induced apoptosis in rat hepatocyte. Biological Trace Element Research. 2014;161(2):180—189.
14. Salomeina NV, Mashak SV. Strukturnyye osnovy materinsko-plodovykh otnosheniy pri khimicheskom vozdeystvii v embriogeneze. Meditsina i obrazov v Sibiri. 2012;1:10–15. [in Russian].
15. Gutnikova AR, Baybekov IM, Ashurova DD, Saidkhanov BA, Makhmudov KO. Vozmozhnost vosstanovleniya struktury pecheni pri intoksikatsii solyami tyazhelykh metallov. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2012;6:32-35. [in Russian].
16. Belska YUO. Osoblyvosti morfolohiyi fetalnoyi pechinky pid vplyvom atsetatu svyntsyu ta za umov korektsiyi mikroelementamy. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2016;2(128):327-330. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 230-235 сторінки, код УДК 616.36-008:546.48:591.3

10.29254/2077-4214-2021-1-159-230-235