УДОВО–МЕДИЧНА ДІАГНОСТИКА ЗАЖИТТЄВОСТІ СТРАНГУЛЯЦІЙНОЇ АСФІКСІЇ

Яковцова І. І., Гуров О. М., Дудник В. В.

СУДОВА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Резюме. Одним із найважливіших та найпоширеніших завдань судово-медичної експертизи є визначення зажиттєвості ушкодження та часу його утворення. Визначення зажиттєвості странгуляції має велике значен-ня для слідчих органів та суду, під час проведення розслідування. Судово-медична діагностика зажиттєвої странгуляції може бути найбільш обґрунтованою лише при проведенні комплексного макроскопічного та мікроскопічного дослідження тканин та органів з урахуванням загальноасфіктичних і видових ознак странгуляційної асфіксії. У якості об’єктів були обрані препарати шкіри зі странгуляційною борозною, головний мозок та легені. Усі препарати були виготовлені за загальноприйнятими гістологічними методиками та забарвлені гематоксиліном та еозином. Дане забарвлення цілком придатне для вирішення більшості питань при проведені експертних досліджень. Проведення мікроскопічного дослідження головного мозку, легень та шкіри зі странгуляційною борозною не відповідає сучасним вимогам доказової медицини стосовно визначення зажиттєвості як самої странгуляцій так і проявів асфіктичного стану. Використання лише рутинного забарвлення гематоксиліном та еозином дозволяє дослідити лише загальні морфологічні зміни, які не несуть специфічної інформації, яка дозволяє достеменно визначити зажиттєвість странгуляційної асфіксії. Вказані ознаки зустрічаються також при інших причинах смерті, та фактично вони являють собою ознаки смерті, що швидко настала. Більш характерні ознаки, такі як вогнищева гостра альвеолярна емфізема зустрічається не завжди. При дослідженні шкіри шиї зі странгуляційною борозною достеменно виявляються зміни, що свідчать за механізм її утворення шляхом локального стиснення шкіри. Однак зміни, що дозволяють встановити зажиттєвість спричинення борозни, зустрічаються рідко й у вельми обмеженому вигляді. Класична мікроскопія вкрай важливий, елемент діагностики в судово-медичній практиці. Але у випадках встановлення зажиттєвого походження як самої странгуляції так і стану асфіксії виявляється не достатньо ефективною та малоінформативною та потребує, подальшого дослідження об’єктів шляхом інших, більш чутливих способів дослідження, наприклад, із застосуванням сучасних імуноморфологічних методик.

судово-медична експертиза, странгуляційна асфіксія, мікроскопія, странгуляційна борозна.

1. Bogomolov DV, Zbruyeva YUV, Semonov GG, Denisova GG. Algoritm ustanovleniya prizhiznennosti strangulyatsionnoy mekhanicheskoy asfiksii. Sudebnaya meditsina. 2018;1:11–12.
2. Botezatu GA, Mutoy GL. Asfiksiya (neschastnyye sluchai, kazuistika, zabolevaniya. Kishinev: “SHTIINTSA”; 1983. 96 s. [in Russian].
3. Zavalʹnyuk AKH. Sudova medytsyna (kurs lektsiy). Ternopilʹ: “Ukrmedknyha”; 2006. 672 s. [in Ukrainian].
4. Viter VI, Vavilov AYU, Kungurova VV, Babushkina VA. Mekhanicheskaya asfiksiya: sudebno-meditsinskaya diagnostika i otsenka. Izhevsk: GBOU VPO “Izhevskaya gosudarstvennaya meditsinskaya akademiya”; 2016. 89 s. [in Russian].
5. Molin YUA. Sudebno-meditsinskaya yekspertiza povesheniya: Monografiya. Sankt-Peterburg: ANO LA “Professional”; 2014. 320 s. [in Russian].
6. Kontsevich IA. Sudebno-meditsinskaya diagnostika strangulyatsiy. Kiyev: “Zdorovya”; 1968. 154 s. [in Russian].
7. Bogomolov DV, Bogomolova IN, Fetisov VA, Kireyeva YEA. Sudebno-meditsinskaya diagnostika davnosti povrezhdeniy myagkikh tkaney i vnutrennikh organov gistologicheskimi metodami: Metodicheskiye rekomendatsii. M.: RTSSME; 2010. 22 s. [in Russian]. 
8. Molin YUA, Andreyev AA, Vontsov GA. Morfologicheskiye artefakty v diagnostike strangulyatsionnoy asfiksii. Sudebnaya meditsina. 2019;4:40–41. [in Russian].
9. Matyshev AA, Viter VI. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza mekhanicheskoy asfiksii: Rukovodstvo. Sankt-Peterburg: «Meditsina»; 1993. 219 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 390-392 сторінки, код УДК 340.661:616-001.35-001.8-074

10.29254/2077-4214-2021-1-159-390-392