ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ТА МОРФОЛОГІЇ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ

Филенко Б. М., Ройко Н. В., Проскурня С. А., Совгиря С. М., Винник Н. І.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Сучасна імунологія розглядає розсіяний склероз як аутоімунне захворювання. Макроскопічно під час зовнішнього огляду головного та спинного мозку при розсіяному склерозі характерних змін не відмічають, інколи виявляють набряк і потовщення м’яких мозкових оболонок. Гістологічно, в залежності від стадії морфогенезу, розрізняють три типи бляшок: гострі бляшки (активні осередки демієлінізації), хронічні (неактивні осередки) і хронічні вогнища з ознаками активізації. Гострі активні бляшки формуються внаслідок гострого периваскулярного запалення і проявляються руйнуванням мієліну, набряком тканини мозку. Хронічна неактивна бляшка чітко окреслена, характеризується збільшенням кількості астроцитів, відсутністю активної деструкції мієліну, зменшенням кількості олігодендроцитів, аксональною дегенерацією. З’являються ознаки периваскулярного склерозу. Хронічні активні бляшки характеризуються появою по периферії хронічної неактивної бляшки макрофагів, внаслідок прогресуючого розпаду мієліну, а також Т-лімфоцитів і реактивних астроцитів. Таким чином, при розвитку розсіяного склерозу спостерігаються такі процеси, як набряк, запалення, де- і ремієлінізація, гліоз, ураження аксонів. Демієлінізація і загибель аксонів призводять до атрофії головного і спинного мозку.

розсіяний склероз, патогенез, морфологія

1. Orton SM, Herrera BM, Yee IM, Valdar W, Ramagopalan SV, Sadovnick AD, et al. Sex ratio of multiple sclerosis in Canada: a longitudinal study. Lancet Neurol. 2006;5:932-6.
2. Guseva EY, Zavalyshyna YA, Bojko AN, redaktory. Rasseyannyj skleroz: klynycheskoe rukovodstvo. Moskva: Real Tajm; 2011. 520 s. [in Russiаn].
3. Lytvynenko NV, Pinchuk VA, Sylenko GY, Blazhivska YuV, Bordyug YO. Kognityvnyj profil` paciyentiv iz rozsiyanym sklerozom. Problemy ekologiyi ta medycyny. 2012;16(3-4):13-5. [in Ukrainian].
4. Shmydt TE, Yakhno NN. Rasseyannyj skleroz: rukovodstvo dlya vrachej. 5-e yzd. Moskva: MEDpress-ynform; 2016. 272 s. [in Russiаn].
5. Hammond SR, English DR, McLeod JG. The age-range of risk of developing multiple sclerosis: evidence from a migrant population in Australia. Brain. 2000;123:968-74.
6. Simon KC, Munger KL, Ascherio A. Vitamin D and multiple sclerosis: epidemiology, immunology, and genetics. Current opinion in neurology. 2012;25(3):246-51.
7. Hedström AK, Hillert J, Olsson T, Alfredsson L. Smoking and multiple sclerosis susceptibility. Eur J Epidemiol. 2013;28(11):867-74. Available from: https://doi.org/10.1007/s10654-013-9853-4
8. Handel AE, Williamson AJ, Disanto G, Dobson R, Giovannoni G. Smoking and Multiple Sclerosis: An Updated Meta-Analysis. PLOS ONE [Internet]. 2011;6(1):e16149. Available from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0016149
9. Hayes CE, Acheson ED. A unifying multiple sclerosis etiology linking virus infection, sunlight, and vitamin D, through viral interleukin-10. Medical Hypotheses. 2008;71(1):85-90.
10. Ruth AM. Environmental risk factors in multiple sclerosis aetiology. The Lancet Neurology. 2004;3(12):709-18.
11. Gilden DH. Infectious causes of multiple sclerosis. The Lancet Neurology. 2005;4(3):195-202.
12. Ascherio A, Munger KL. Environmental risk factors for multiple sclerosis. Part I: The role of infection. Ann Neurol. 2007;61:288-99.
13. Popova EV, Bojko AN, Hachanova NV, Sharanova SN. Vyrus Epshtejna-Barr v patogeneze rasseyannogo skleroza (obzor). Zhurnal nevrologyy i psyxyatryy im. S.S. Korsakova. Speczvypusk. 2014;114(2):29-34. [in Russiаn].
14. Alvarez-Lafuente R, De Las Heras V, Bartolome M. Human herpesvirus 6 and multiple sclerosis: a one-year follow-up study. Brain Pathol. 2006;16:20-7.
15. Bagos PG, Nikolopoulos G, Ioannidis A. Chlamydia pneumoniae infection and the risk of multiple sclerosis: a meta-analysis. Mult Scler. 2006;12:397-411.
16. Hernán MA, Zhang SM, Lipworth L, Olek MJ, Ascherio A. Multiple Sclerosis and Age at Infection with Common Viruses. Epidemiology. 2001;12(3):301-6.
17. Schneider R. Neuronal degeneration in a viral model of multiple sclerosis. J. Neurosci. 2009;29:153-4.
18. Huseby ES, Liggitt D, Brabb Th, Schnabel B, Öhlén C, Goverman J. A Pathogenic Role for Myelin-Specific Cd8+ T Cells in a Model for Multiple Sclerosis. Journal of Experimental Medicine. 2001;194(5):669-76.
19. Gold R, Linington C, Lassmann H. Understanding pathogenesis and therapy of multiple sclerosis via animal models: 70 years of merits and culprits in experimental autoimmune encephalomyelitis research. Brain. 2006;129(8):1953-71.
20. de Bakker PI, McVean G, Sabeti PC, Miretti MM, Green T, Marchini J, et al. A high-resolution HLA and SNP haplotype map for disease association studies in the extended human MHC. Nat Genet. 2006;38(10):1166-72.
21. Hemmer B, Archelos JJ, Hartung H-P. New concepts in the immunopathogenesis of multiple sclerosis. Nat. Rev. Neurosci. 2002;3:291-301.
22. Steinman L. Multiple sclerosis: a two-stage disease. Natl. Immunol. 2001;2:762-4.
23. Dong C, Flavell RA. Cell fate decision: T-helper 1 and 2 subsets in immune responses. Arthritis Res. 2000;2:179-88.
24. Zavalyshyn YA, Peresedova AV. Rasseyannyj skleroz: sovremennaya koncepcyya patogeneza i patogenetycheskogo lechenyya. Annaly klynycheskoj i eksperymentalnoj nevrologyy. 2007;1(1):32-40. [in Russiаn].
25. Minagar A, Alexander JS Blood-brain barrier disruption in multiple sclerosis. Mult Scler. 2003;9(6):540-9.
26. Fazekas F, Enzinger C, Wallner-Blazek M. Gender Differences in MRI Studies on Multiple Sclerosis. J. Neurol. Sci. 2009;286:28-30.
27. Tomassini V, Pozzilli C. Sex Hormones, Brain Damage and Clinical Course of Multiple Sclerosis. J. Neurol. Sci. 2009;286:35-9.
28. Predtechenskaya AV, Nekrasova MF. Rol` polovyh steroydov v patogeneze rasseyannogo skleroza. Vestnyk NGU. Seryya: Byologyya, klynycheskaya medycyna. 2011;9(3):211-8. [in Russiаn].
29. Neuhaus O, Archelos JJ, Hartung H-P. Immunomodulation in multiple sclerosis: from immunosuppression to neuroprotection. Trends Pharmacol. Sci. 2003;24:131-8.
30. Filippi M, Bozzali M, Rovaris M. Evidence for widespread axonal damage at the earliest clinical stage of multiple sclerosis. Brain. 2003;126:433-7.
31. Bo L. The histopathology of grey matter demyelination in multiple sclerosis. Acta Neurologica Scandinavica. 2009;120:51-7.
32. Strukov AI, Syerov VV. Patologichna anatomiya 4-e vyd. Kharkiv: Fakt; 1999. 864 s. [in Ukrainian].
33. Bo L, Vedeler C, Nyland H, Traff B. Subpial Demyelination in the Cerebral cortex of Multiple Sclerosis Patients. J. Neuropath. Exp. Neurol. 2003;62(7):723-32.
34. Gilmore CP, Bo L, Owens T, Lowe J, Esiri MM, Evangelou N. Spinal Cord Gray Matter Demyelination in Multiple Sclerosis – A Novel Pattern of Residual Plaque Morphology. Brain Pathology. 2006;16:202-8.
35. Shmydt TE. Patogenez, lechenye i vedenye bolnykh rasseyannym sklerozom. Nevrologycheskyj zhurnal. 2003;3:46-9. [in Russiаn].
36. Paz Soldan MM, Rodriguez M. Heterogeneity of pathogenesis in multiple sclerosis: implications for promotion of remyelination. The Journal of infections diseases. 2002;186(2):248-53.
37. Nedzved GK, Nedzved MK. O nozologycheskoj samostoyatelnosty rasseyannogo skleroza. Nejroymmunologyya. 2003;1(2):103-4. [in Russiаn].
38. Haikova ON, Bysaha HN, Onyshchenko LS, Chykurova AA. Kharakterystyka hlyalnyh reaktsyi pry rasseiannom skleroze. Neiroymmunolohyia. 2003;1(2):35-6. [in Russiаn].
39. Pronina OМ, Koptev MM, Bilash SМ, Yeroshenko HA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;63(1):153-7.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 1 (148), 2019 рік , 65-70 сторінки, код УДК 616.832-004.2

10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-65-70