• Головна
  • Корисні посилання
  • Про журнал
  • Авторам
  • Редакційна колегія

    •
    Вістник проблем біології і медицини / Випуск 1 Том 1 (148), 2019 / ПОСТІНСУЛЬТНА ВТОМА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПРОТЯГОМ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

    Дельва І. І.

    ПОСТІНСУЛЬТНА ВТОМА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПРОТЯГОМ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

    Про автора:

    Дельва І. І.

    Рубрика:

    КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

    Тип статті:

    Наукова стаття

    Анотація:

    Постінсультна втома (ПІВ) – часте ускладнення після виникнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Мета дослідження: оцінити потенційні зв’язки між фармакотерапією під час стаціонарного лікування з приводу ГПМК та особливостями виникнення і подальшого перебігу ПІВ протягом однорічного періоду. Об’єкт і методи. Обстежено 386 пацієнтів з ГПМК. ПІВ та окремі її компоненти діагностувалися за допо Необхідно могою шкал: MFI-20, FAS, FSS у певні часові точки. Результати. Прийом препаратів, їх кількість не змінювали частоту і інтенсивність ПІВ та її компонентів під час перебування пацієнтів в стаціонарі та через 1 місяць після розвитку ГПМК. Кількість стаціонарно призначених препаратів впливала на персистування ПІВ та фізичну ПІВ протягом першого року після розвитку ГПМК. Висновки. 1. Кількісні та якісні характеристики фармакотерапії під час стаціонарного лікування з приводу ГПМК не мають будь-яких достовірних зв’язків з показниками розповсюдженості та інтенсивності ПІВ в гострому періоді захворювання. 2. Поліфармакотерапія під час стаціонарного лікування з приводу ГПМК може бути одним з факторів, що сприяє персистуванню ПІВ протягом наступного однорічного періоду.

    Ключові слова:

    інсульт, втома, поширеність, інтенсивність, поліфармакотерапія

    Список цитованої літератури:

    1. Delva I. Fenomen patolohichnoyi vtomy protyahom pershoho roku pislya insulʹtiv: rozpovsyudzhenistʹ, asotsiyovani faktory. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2018;4(1(139)):133-6. [in Ukrainian].
    2. Hinkle J, Becker K, Kim J. Poststroke fatigue: emerging evidence and approaches to management: a scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Stroke. 2017;48(7):159-70. DOI: 10.1161/ STR.0000000000000132
    3. Delva M, Lytvynenko N, Delva I. Factors associated with the time-based phenomenology of post-stroke fatigue over the first year after stroke occurrence. Georgian medical news. 2018;6(279):92-7.
    4. Wu S, Kutlubaev M, Chun H. Interventions for post-stroke fatigue. Cochrane Database of Systematic Reviews, no. 7, Article IDCD007030, 2015.
    5. Eskes G, Lanctˆot K, Herrmann N. Canadian stroke best practice recommendations: mood, cognition and fatigue following stroke practice guidelines, update 2015. International Journal of Stroke. 2015;10(7):1130-40.
    6. Zlott D, Byrne M. Mechanisms by which pharmacologic agents may contribute to fatigue. PM and R. 2010;2(5):451-5.
    7. Flinn N, Stube J. Post-stroke fatigue: qualitative study of three focus groups. Occupational Therapy International. 2010:17(2):81-91.
    8. Ponchel A, Bombois S, Bordet R, Hґenon H. Factors associated with poststroke fatigue: a systematic review. Stroke Res Treat. 2015;2015:347920. DOI: 10.1155/2015/347920
    9. Ponchel A, Labreuche J, Bombois S, Delmaire C, Bordet R, Hénon H. Influence of medication on fatigue six months after stroke. Stroke Research and Treatment. Stroke Res Treat. 2016;2016:2410921. DOI: 10.1155/2016/2410921
    10. Zakharov V, Voznesenskaya T. Nervno-psikhicheskiye narusheniya: diagnosticheskiye testy. M.: MEDpressinform; 2013. 315 s. [in Russiаn].
    11. Michielsen H, De Vries J, van Heck G. Psychometric qualities of a brief self-rated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale. J Psychosom Res. 2003;54(4):345-52.
    12. Bushardt R, Massey E, Simpson T, Ariail J, Simpson K. Polypharmacy: misleading, but manageable. Clin Interv Aging. 2008;3(2):383-9.
    13. Delva I, Lytvynenko N, Delva M. Factors associated with poststroke fatigue within the first 3 month after stroke. Georgian Med News. 2017;6(267):38-42.
    14. Wright A, Feblowitz J, Phansalkar S, Liu J, Wilcox A, Keohane C, et al. Preventability of adverse drug events involving multiple drugs using publicly available clinical decision support tools. American Journal of Health-System Pharmacy: AJHP: Official Journal of the American Society of Health-System Pharmacists. 2012;69(3):221-7. DOI: 10.2146/ajhp110084
    15. Delva I, Delva M, Poltorapavlov V. Clinical factors related to post-stroke fatigue within the first 3 month after acute cerebrovascular events. Wiadomości lekarskie (Warsaw, Poland: 1960). 2017;70(3 pt 2):581-5.

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 1 (148), 2019 рік , 101-105 сторінки, код УДК 616.831-005.1-085

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-101-105