ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ ЗБУДНИКІВ ТА ЇХ АСОЦІАЦІЙ У ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ ПРИ СИНДРОМІ СТОПИ ДІАБЕТИКА
Про автора:
Польовий В. П., Кхоршані Білел, Сидорчук І. Й., Кнут Р. П., Плегуца І. М., Сидорчук Р. І., Рак О. Г.
Рубрика:
КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Синдром діабетичної стопи (СДС) є одним з найпоширеніших хірургічних захворювань. Існуючі дослідження мікрофлори при СДС не дають повного розуміння які саме збудники є основними – такими, що визначають тяжкість патологічного процесу. Метою дослідження є встановлення таксономічного складу, популяційних рівнів та патогенетичного значення мікрофлори при СДС. Патологічний матеріал набрано у 107 хворих на СДС, віднесених до 2-3 ступенів за класифікацією PEDIS, з легкою та помірною тяжкістю інфекції за IDSA. Для визначення патогенетичного значення мікробіоти розраховували ряд інтегральних показників. Виділено та ідентифіковано 120 штамів 18 різних таксономічних груп. Основними збудниками гнійнонекротичних процесів при СДС є грампозитивні факультативно анаеробні та аеробні коки (73,33%), серед яких ключове місце посідає коагулазопозитивний S. aureus, який формує гнійно-некротичний процес у 31,78% хворих у монокультурі та у 8,41% пацієнтів в асоціації із S. saprophyticus, Р. vulgaris та P. magnus. Значущість умовно патогенних бактерій у формуванні гнійно-некротичних процесів при СДС найвища у S. aureus. Вона нижча у S. epidermidis у 2,93 разу, S. intermedius – у 4,1 разу, S. haemolyticus та S. pyogenes – у 6,83 разу, у Р. vulgaris – у 10,25 разу.
Ключові слова:
синдром стопи діабетика, гнійно-некротичні процеси, збудники, патогенез, діагностика
Список цитованої літератури:
- Pavlovych KV, Sydorchuk RI. Vykorystannya in’yektsiynoho materialu dlya reheneratsiyi shkiry latserta® dlya likuvannya trofichnykh vyrazok u khvorykh pry syndromi diabetychnoyi stopy. Klin. khirurhiya. 2015;7:44-6. [in Ukrainian].
- Chen SY, Giurini JM, Karchmer AW. Invasive systemic infection after hospital treatment for diabetic foot ulcer: risk of occurrence and effect on survival. Clin Infect Dis. 2017;64(3):326-34.
- Lipsky BA, Berendt AR, Cornia PB, Pile JC, Peters EJ, Armstrong DG, et al. 2012 Infectious Diseases Society of America clinical practice guideline for the diagnosis and treatment of diabetic foot infections. Clin Infect Dis. 2012;54(12):e132-73.
- Sydorchuk RI, Khomko OY, Reva VB, Polyansʹkyy OI, Sydorchuk LP, Popovych AI. Morfolohiya syndromu diabetychnoyi stopy. Klin. khirurhiya. 2017;2:66-7. [in Ukrainian].
- Hingorani A, LaMuraglia GM, Henke P, Meissner MH, Loretz L, Zinszer KM, et al. The management of diabetic foot: a clinical practice guideline by the Society for Vascular Surgery in collaboration with the American Podiatric Medical Association and the Society for Vascular Medicine. J Vasc Surg. 2016 Feb;63(2 Suppl):3S-21S.
- Chuan F, Tang K, Jiang P, Zhou B, He X. Reliability and Validity of the Perfusion, Extent, Depth, Infection and Sensation (PEDIS) Classification System and Score in Patients with Diabetic Foot Ulcer. PLoS One. 2015;10(4):e0124739.
- Nelson A, Wright-Hughes A, Backhouse MR, Lipsky BA, Nixon J, Bhogal MS, et al. CODIFI (Concordance in Diabetic Foot Ulcer Infection): a cross-sectional study of wound swab versus tissue sampling in infected diabetic foot ulcers in England. BMJ Open. 2018;8(1):e019437.
- Sydorchuk LI. Vydovyy sklad, populyatsiynyy rivenʹ ta mikroskopichni pokaznyky i stupinʹ porushenʹ mukoznoyi mikrobioty tovstoyi kyshky bilykh shchuriv z eksperymentalʹnym tsukrovym diabetom. Zah. patolohiya ta patolohichna fiziolohiya. 2013;18(2):98-104. [in Ukrainian].
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 1 (148), 2019 рік , 153-156 сторінки, код УДК 617.586 : 616.379–008.64]–036.1–037-07-089