ПРОФІЛЬ МАРКЕРІВ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ПОСТІНСУЛЬТНОЇ ВТОМИ

Дельва І. І., Весніна Л. Е., Мамонтова Т. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Постінсультна втома (ПІВ) суттєво ускладнює реабілітаційний процес пацієнтів після інсульту. Метою дослідження стало вивчення закономірності стану маркерів системного запалення, залежно від часу виникнення та особливостей клінічного перебігу ПІВ. ПІВ діагностувалася за допомогою шкали оцінки втоми (FAS). ПІВ та синхронне дослідження рівня маркерів системного запалення проводили у певні часові точки. Визначення рівнів інтерлейкіну (ІЛ)-1β, ІЛ-6 та С-реактивного протеїну (С-РП) в сироватці крові проводили за допомогою імуноферментного аналізу. Отримані результати дозволили зробити висновки: 1) у пацієнтів з ПІВ часові закономірності зниження рівнів С-РП сироватки крові в гострому періоді ГПМК за ішемічним типом синхронізуються з особливостями клінічного перебігу ПІВ; 2) у пацієнтів з ПІВ збільшення рівня ІЛ-1β сироватки крові протягом гострого періоду ГПМК асоціюється з пролонгацією ПІВ протягом відновного періоду захворювання; 3) ПІВ, що вперше виникла у відновному періоді ГПМК за ішемічним типом не асоціюється з підвищенням рівня маркерів системного запалення.

інсульт, втома, інтенсивність, інтерлейкін, С-реактивний протеїн.

1.  Joo H, George MG, Fang J, Wang G. A literature review of indirect costs associated with stroke. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2014;23:1753-63.
2.  Kim JS. Post-stroke mood and emotional disturbances: pharmacological therapy based on mechanisms. Journal of stroke. 2016;18(3):244-55.
3.  De Groot MH, Phillips SJ, Eskes GA. Fatigue associated with stroke and other neurologic conditions: Implications for stroke rehabilitation. Arch Phys Med Rehabil. 2003;84:1714-20.
4. Go AS, Mozaffarian D, Roger VL, Benjamin EJ, Berry JD, Blaha MJ, et al. Heart disease and stroke statistics – 2014 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2014;129:28-292.
5.  Haacke C, Althaus A, Spottke A, Siebert U, Back T, Dodel R. Long-term outcome after stroke: evaluating health-related quality of life using utility measurements. Stroke. 2006;37:193-8.
6. Delva M, Lytvynenko N, Delva I. Factors associated with the time-based phenomenology of post-stroke fatigue over the first year after stroke occurrence. Georgian medical news. 2018;6(279):92-7.
7. Chen K, Marsh ЕВ. Chronic post-stroke fatigue: It may no longer be about the stroke itself. Clinical neurology and neurosurgery. 2018;174:192-7.
8.  Wu S, Mead G, Macleod M, Chalder T. Model of understanding fatigue after stroke. Stroke. 2015;46:893-8.
9.  McKechnie F, Lewis S, Mead G. A pilot observational study of the association between fatigue after stroke and C-reactive protein. The journal of the Royal College of Physicians of Edinburgh. 2010;40(1):9-12.
10. Wu S, Duncan F, Anderson NH, Kuppuswamy A, Macloed MR, Mead GE. Exploratory cohort study of associations between serum C-reactive protein and fatigue after stroke. PloS one. 2015;10(11):e0143784.
11. Ormstad H, Aass HC, Amthor KF, Lund-Sorensen N, Sandvik L. Serum cytokine and glucose levels as predictors of poststroke fatigue in acute ischemic stroke patients. J Neurol. 2011;258:670-6.
12. Ormstad H, Aass HC, Amthor KF, Lund-Sorensen N, Sandvik L. Serum levels of cytokines, glucose, and hemoglobin as possible predictors of poststroke depression, and association with poststroke fatigue. Int J Neurosc. 2012;122:682-90.
13.  Becker KJ. Inflammation and the silent sequelae of stroke. Neurotherapeutics. 2016;13(4):801-10.
14.  Michielsen HJ, De Vries J, Van Heck GL. Psychometric qualities of a brief self-rated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale (FAS). J Psychosom Res. 2003;54:345-52.
15. Dantzer R, O’Connor JC, Freund GG, Johnson RW, Kelley KW. From inflammation to sickness and depression: when the immune system subjugates the brain. Nat Rev Neurosci. 2008;9(1):46-56. DOI: 10.1038/nrn2297
16.  Miller AH, Haroon E, Raison CL, Felger JC. Cytokine targets in the brain: impact on neurotransmitters and neurocircuits. Depress Anxiety. 2013;30(4):297-306. DOI: 10.1002/da.22084
17. Moron JA, Zakharova I, Ferrer JV, Merrill GA, Hope B, Lafer EM, et al. Mitogen-activated protein kinase regulates dopamine transporter surface expression and dopamine transport capacity. J Neurosci. 2003;23(24):8480-8.
18.  Malynn S, Campos-Torres A, Moynagh P, Haase J. The pro-inflammatory cytokine TNF-alpha regulates the activity and expression of the serotonin transporter (SERT) in astrocytes. Neurochem Res. 2013;38(4):694-704. DOI: 10.1007/s11064-012-0967-y
19.  Ronnback L, Hansson E. On the potential role of glutamate transport in mental fatigue. J Neuroinflammation. 2004;1:22. DOI: 10.1186/1742- 2094-1-22
20. Syed AB, Castell LM, Ng A, Winward C, Rothwell PM. Plasma glutamate levels predict fatigue after TIA and minor stroke. Cerebrovasc Dis. 2007;23:117.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 2 (149), 2019 рік , 130-134 сторінки, код УДК 616.831-005.1-002-06-07

10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-130-134