ВИБІР РЕЖИМУ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМУ ШУНТУВАННІ
Про автора:
Дружина О. М., Лоскутов О. А., Маруняк С. Р
Рубрика:
КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Незважаючи на постійне вдосконалення пристроїв і краще розуміння механізмів лежать в основі патофізіології штучного кровообігу (ШК) суперечливим аспектом його проведення залишається вибір режиму – пульсуючого або ламінарного. Метою нашої роботи було порівняння ламінарного і пульсуючого режиму кровотоку у пацієнтів похилого та старечого віку при кардіохірургічних втручаннях в умовах ШК. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження включено 320 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування (АКШ) в умовах ШК. Середній вік пацієнтів – 68,1 ± 2,9 років. Залежно від режиму потоку при ШК усі пацієнти розділені на дві групи: перша – 152 пацієнтів з використанням пульсуючого режиму ШК; друга – 168 пацієнтів з ламінарним кровотоком. ШК проводився на апараті System 1 (Terumo, США) в умовах помірної гіпотермії (32°С). Результати дослідження. У пацієнтів другої групи значення індексу загального периферичного судинного опору (ІЗПСО) виявлялися істотно вищим в порівнянні з пацієнтами, яким застосовувався пульсуючий кровоток. Індекс споживання кисню у пацієнтів другої групи на кінець фібриляції виявлявся достовірно вищим в порівнянні з його значенням на початку фібриляції. Рівень креатиніну в обох групах дослідження через 24 і через 48 годин знаходився достовірно вище в порівнянні з вихідними даними. В той же час, проведення ШК з ламінарним потоком характеризувалося вірогідно вищим на 17,82% (р=0,048) рівнем креатиніну через 24 годин після проведення операції в порівнянні з пульсуючим кровотоком. Висновки. Хоча особливих достовірних переваг у пацієнтів похилого та старечого віку при АКШ з пульсуючим режимом кровообігу в порівнянні з ламінарним ми не встановили, проте варто відзначити, що при даному режимі кровотоку, спостерігалося вище споживання кисню і помірні зміни біохімічних показників.
Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, літній та старечий вік.
Список цитованої літератури:
- Babatabar Darzi H, Ebadi A, Kalantry M, Nasiri E, Mortazavi Y. Mortality and morbidity after coronary artery bypass surgery. Scientific Journal of Forensic Medicine. 2011;17(1):15-20.
- Saleh HZ, Shaw M, Fabri BM, Chalmers J. Does avoidance of cardiopulmonary bypass confer any benefits in octogenarians undergoing coronary surgery? Interactive Cardiovascular and Thoracic Surgery. 2011 Mar;12(3):435-9.
- Ahn CB, Kang YJ, Kim MG, Yang S, Lim CH, Son HS, et al. The effect of pulsatile versus nonpulsatile blood flow on viscoelasticity and red blood cell aggregation in extracorporeal circulation. Korean Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2016 Jun;49(3):145-50.
- Sarkar M, Prabhu V. Basics of cardiopulmonary bypass. Indian J Anaesth. 2017 Sept;61(9):760-7.
- Markham DW, Fu Q, Palmer MD, Drazner MH, Meyer DM, Bethea BT, et al. Sympathetic neural and hemodynamic responses to upright tilt in patients with pulsatile and nonpulsatile left ventricular assist devices. Circ Heart Fail. 2013 Mar;6(2):293-9.
- Baraki H, Gohrbandt B, del Bagno B, Haverich A, Boethig D, Kutschka I. Does pulsatile perfusion improve outcome after cardiac surgery? A propensity-matched analysis of 1959 patients. Perfusion. 2012 May;27(3):166-74.
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 2 (149), 2019 рік , 142-146 сторінки, код УДК 616.132:616.132.2]–089.86]–089.5–053.89/.9–039.72:612.13