Кальбус О. І.

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ВТОМЛЮВАНОСТІ У ХВОРИХ НА МІАСТЕНІЮ


Про автора:

Кальбус О. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Мета роботи — кількісно оцінити показники втомлюваності у хворих на міастенію залежно від клінічної форми, класу та імунологічного типу захворювання. Об’єкт і методи дослідження. Було проведено кількісну оцінку ступеню втомлюваності за шкалою тяжкості втомлюваності та визначення антитіл до рецепторів ацетилхоліну, м’язово-специфічної тирозинкінази, титину, до SOX1 182 дорослим хворим на міастенію. Результати. Серед обстежених хворих – жінок 128 (70,3%), чоловіків - 54 (29,7%) особи, співвідношення жінок до чоловіків склало 2,37:1. Медіана віку 52,0 (34,0; 65,0) років. Виявлено антитіла до рецепторів ацетилхоліну у 68,1% хворих загальної вибірки (в т.ч. у 73,5% з генералізованою та у 45,7% з очною формою). Антитіла до м’язово-специфічної тирозин-кінази виявлено у 16% загальної кількості хворих. Зазначені антитіла не було виявлено у хворих на очну міастенію. Антитіла до титіну виявлено майже у третини всіх обстежених – у 53 осіб (29,1%). Зазначені антитіла не було виявлено у хворих з очною формою міастенії. Антитіла до SOX1 не було виявлено у хворих на очну міастенію, проте діагностовано у 5,5%. Рівень втомлюваності хворих підвищується з наростанням ступеню клінічних проявів (а, отже, й класу за MGFA). Медіана рівня стомлюваності в загальній вибірці відповідала легкому рівню стомлюваності за шкалою FSS (36 – 44 бали), а у хворих на генералізовану міастенію відповідала помірному рівню стомлюваності (45 – 53 бали). У хворих на очну форму медіана показників стомлюваності була достовірно нижчою порівняно з загальною вибіркою та з генералізованою формою та не досягала рівня клінічного значення (p<0,001). При проведенні деяких співставлень методом рангової кореляції за Спірменом встановлено, що показники втомлюваності за шкалою FSS достовірно корелюють з наявністю антитіл до AchR (ρ=0,22; р<0,05) та з їх титром (ρ=0,46; р<0,0001), в меншій мірі - з наявністю антитіл до титину (ρ=0,15; р<0,05). При цьому не встановлено кореляційних зв’язків з наявністю або з титром антитіл до MuSK (ρ=0,07; р>0,05; ρ=0,08; р>0,05 відповідно), з наявністю антитіл до SOX1 (ρ=0,06; р>0,05). Втомлюваність достовірно корелювала з клінічною формою міастенії (генералізованою) (ρ=-0,55; р<0,05), класом міастенії за MGFA (ρ=-0,32; р<0,05) та підкласом захворювання (підклас В) (ρ=-0,38; р<0,05). Висновки. При міастенії з наявністю антитіл до рецепторів ацетилхоліну їх титр визначає ступінь втомлюваності хворих.

Ключові слова:

міастенія, втомлюваність, антитіла, клас, підклас, генералізована форма, очна форма.

Список цитованої літератури:

  1. Kulikova SL. Antitela k acetilholinovym receptoram v diagnostike razlichnyh form miastenii. Nevrologija i nejrohirurgija Vostochnaja Evropa. 2014;1(21):73-82. [in Russiаn].
  2. Sanadze AG. Miastenija i miastenicheskie sindromy: rukovodstvo. M.: GJeOTAR-Media; 2017. 256 s. [in Russiаn].
  3. Shkol’nik VM, Kal’bus AI, Baranenko AN, Pogorelov AV. Miastenija: sovremennye podhody k diagnostike i lecheniju. Ukrainskij nevrologicheskij zhurnal. 2014;2:12-7. [in Russiаn].
  4. Andersen JB, Heldal AT, Engeland A, Gilhus NE. Myasthenia gravis epidemiology in a national cohort; combining multiple disease registries. Acta neurologica Scandinavica. Supplementum. 2014;198:26-31. Available from: https://doi.org/10.1111/ane.12233
  5.  Blum S, Lee D, Gillis D, McEniery DF, Reddel S, McCombe P. Clinical features and impact of myasthenia gravis disease in Australian patients. Journal of Clinical Neuroscience. 2015;22(7):1164-9. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jocn.2015.01.022
  6. Breiner A, Widdifield J, Katzberg HD, Barnett C, Bril V, Tu K. Epidemiology of myasthenia gravis in Ontario, Canada. Neuromuscular Disorders. 2016;26(1):41-6. Available from: https://doi.org/10.1016/j.nmd.2015.10.009
  7.  Breiner A, Young J, Green D, Katzberg HD, Barnett C, Bril V, et al. Canadian administrative health data can identify patients with myasthenia gravis. Neuroepidemiology. 2015;44:108-13. Available from: https://doi.org/10.1159/000375463
  8. Carr AS, Cardwell CR, McCarron PO, McConville J. A systematic review of population based epidemiological studies in Myasthenia Gravis. BMC Neurology. 2010;10:46. Available from: https://doi.org/10.1186/1471-2377-10-46
  9. Skeiea GO, Apostolskib S, Evolic A, Gilhus NE, Illa I, Harms L, et al. Guidelines for treatment of autoimmune neuromuscular transmission disorders. Eur. J. Neur. 2010;17:1-10. Available from: https://doi.org/
  10. 1111/j.1468-1331.2010.03019.x 10. Kalbus OI. Vyvchennia yakosti zhyttia ta tryvozhnosti u khvorykh na miasteniiu (kliniko-paraklinichne spivstavlennia). ScienceRise: Medical Science. 2018;3(23):10-3. Dostupno: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.127557 [in Ukrainian].
  11.  Kalbus OI. Otsinka yakosti zhyttia khvorykh na miasteniiu. ScienceRise: Medical Science. 2018;2(22):24-7. Dostupno: https://doi. org/10.15587/2519-4798.2018.124132 [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 Том 2 (149), 2019 рік , 147-151 сторінки, код УДК 616.74+616.8]-009.17-036.8

DOI: