ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЮ СТРЕСОВОЇ ТА ГЕМОДИНАМІЧНОЇ ВІДПОВІДІ ПРИ СЕПТОПЛАСТИЦІ

Айварджi O. O., Кобеляцький Ю. Ю.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

У даному дослідженні вивчалися показники гемодинамічної та стресової відповіді у пацієнтів, яким проводилася септопластика в умовах комбінованої анестезії, а також можливості поліпшення захисту від операційної травми і профілактики операційного стресу. У дослідження реєструвалися показники 116 пацієнтів, які розділені на 4 групи – «К», «П», «Д» і «П + Д». У групі «П» проводилася в/в інфузія парацетамолу за 30 хв до початку оперативного втручання протягом 15 хв у дозі 15 мг/кг (але не більш 1000 мг одноразово). У групі «Д» хворим проводилася інфузія дексмедетомідіну, яка починалася за 10 хв до індукції анестезії в дозі 0,7 мкг/кг/год і завершувалася за 10 хв до закінчення оперативного втручання. У групі «П+Д» пацієнтам проводилася інфузія дексмедетомідіну, яка починалася за 10 хв до індукції анестезії в дозі 0,7 мкг/ кг/год і закінчувалася за 10 хв до завершення оперативного втручання, а також в/в інфузія парацетамолу за 30 хв до початку операції протягом 15 хв в дозі 15 мг/кг (але не більше 1000 мг одноразово). Реєструвалися показники гемодинаміки, рівень глюкози. Інфузія дексмедетомідіну дозволяє нівелювати реакції гемодинаміки на оперативне втручання. Використання дексмедетомідіну та внутрішньовенної форми парацетамолу створюють умови для захисту організму від хірургічних маніпуляцій і профілактики операційного стресу.

операційний стрес, септопластика, гемодинаміка, дексмедетомідін, парацетамол, анальгезія

1. Sel’е G. Stres bez dіstresu. Moskva: Progres; 1982. s. 12, 15. [in Ukrainian].
2. Bunjatjan AA, Mizikov VM. Anesteziologija: nacional’noe rukovodstvo. Moskva: GJeOTAR-Media; 2011. s. 1104. [in Russiаn].
3. Ovechkin AM. Hirurgicheskij stress-otvet, ego patofiziologicheskaja znachimost’ i sposoby moduljacii. Regionarnaja anestezija i lechenie ostroj boli. 2008;2(2):49-62. [in Russiаn].
4. Desborough J. The stress response to trauma and surgery. British Journal of Anaesthesiа. 2000;85:109-17.
5. Breivik H, Borchgrevink PC, Allen SM, Rosseland LA, Romundstad L, Hals EK, et al. Assessment of pain. British Journal of Anaesthesia. 2008;101(1):17-24. 
6. Polomano RC, Rathmell JP, Krenzischek DA, Dunwoody CJ. Emerging trends and new approaches to acute pain management. J. Perianesth. Nurs. 2008;23(1):43-53.
7. Osipova NA, Petrova VV, Beresnev VA, Mitrofanov SV. Sovremennye sredstva i metody anestezii i analgezii v bol’shoj hirurgii. Regionarnaja anestezija i lechenie boli: Tematicheskij sbornik. Moskva – Tver’; 2004. s. 8-17. [in Russiаn].
8. Borgeat A, Blumenthal S. Postoperative pain management following scoliosis surgery. Curr. Opin. Anaesthesiol. 2008;21(3):313-6.
9. Ezhevskaja AA, Prusakova ZhB. Kliniko-biohimicheskie aspekty jendokrinno -metabolicheskogo stress-otveta i narushenij sistemy gemostaza pri operacijah na pozvonochnike vysokoj intensivnosti. Fundamental’nye issledovanija. 2012;4(1):53-6. [in Russiаn].
10. Shurov AV, Iljukevich GV, Prushak AV. Vlijanie razlichnyh metodov anestezii na jendokrinno-metabolicheskoe zveno hirurgicheskogo stressotveta. Regionarnaja anestezija i lechenie ostroj boli. 2008;1(2):21-7. [in Russiаn].
11. Zarzar AS, Kim EV, Ataxanov ShE, Maxmudov MA, Zabitova ZM. Ispolzovanie mikrokalkulyatorov dlya raschyota gemodinamicheskix parametrov levogo zheludochka. Anesteziologiya i reanimatologiya. 1991;2:2. [in Russiаn].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (144), 2018 рік , 127-131 сторінки, код УДК 616.212 – 089.87.001: 612.176: 612.13

10.29254/2077-4214-2018-2-144-127-131