ВИДОВИЙ СКЛАД ЗБУДНИКІВ РАНОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ З ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ТА ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ВИЯВЛЕНОЇ ГРАМПОЗИТИВНОЇ ФЛОРИ

Поточилова В., Руднєва К., Покас О., Вишнякова Г.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Рана є найчастішим первинним осередком мікробної контамінації, ідеальним середовищем для росту і розмноження мікроорганізмів, що потрапили в неї і підтримують інфекційний процес, який перешкоджає загоєнню. При цьому порушується цілісність прилеглих шкіряних покривів, слизових оболонок і відбувається обсіменіння поверхні рани мікробіотою повітря, резидентною мікробіотою співробітників стаціонару або мікроорганізмами з поверхні прилеглих тканин самого пацієнта. Було досліджено 103 штамів УПМ, виділених з ран у пацієнтів, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Провідними збудниками ранових інфекцій у пацієнтів, які перебували в хірургічному відділенні КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» були стафілококи – 45,6%, які були представлені CNS (29,15%) і S.aureus (16,5%), Найбільш поширеними видами збудників були CNS (29,15%), S.aureus (16,5%) та E.coli (16,5%). Серед S.aureus, виділених від хірургічних хворих, виявлено значну частку штамів з метицилін-резистентним фенотипом (47,1±12,1%). Крім того, виявлені штами, стійкі до препаратів резерву для терапії MRSA: 11,8±7,8% штамів були стійкими до ванкоміцину та тейкопланіну (GRSA). У 35,3±11,6% штамів виявлено комбіновану стійкість до макролідів та лінкозамідів (MLS-фенотип). На сьогодні серед збудників ранових інфекцій у хірургічних хворих присутні, високорезистентні до клінічно важливих груп антибіотиків штами. Терапія бета-лактамними антибіотиками, може бути неефективною через високий рівень розповсюдженості цефалоспориназ та карбапенемаз, тому призначення цих препаратів потребує додаткових досліджень наявності у збудника бета-лактамаз та їх типу.

ранова інфекція, антибактеріальні препарати, стійкість.

1. Fomin OO. Kharakterystyka biolohichnykh vlastyvostey mikroflory, vydilenoyi z ran postrazhdalykh v zoni ATO. Biomedical And Biosocial Antropology. 2016;26:136-40. [in Ukrainian].
2. Kucisec-Tepes N. Characteristics of war wound infection. Acta Med Croatica. 2006;60(4):353-63.
3. Calne S, editor. Identifying criteria for wound infection. Medical Education Partnership LTD. 2005;17.
4. Wound Management. Best practice guidelines in disaster situations. World Health Organisation. WHO/EHT/CPR 2005. 56.
5. Kingsley A. A proactive approach to wound infection. Nursing Standard. 2001;15:50-8.
6. Yildiz O, Alp E, Simsek S. Gunshot Wounds and Late Infection Yildiz. Turk J Med Sci. 2005;35:69-272.
7. Surgical Site Infection (SSI) Event. Procedure-associated Module. European Center for Disease Control. 2016 Jan;9.1-9.35.
8. Mariyevsʹkyy VF, Salmanov AH, Doan SI. Analiz etiolohichnoyi struktury zbudnykiv hniyno-zapalʹnykh infektsiy u khirurhichnykh statsionarakh Ukrayiny v 2008 r. Ukrayinsʹkyy zhurnal klinichnoyi ta laboratornoyi medytsyny. 2010;1(5):162-9. [in Ukrainian].
9. Pokas OV. Monitorynh etiolohichnoyi struktury ta antybiotykorezystentnosti osnovnykh zbudnykiv infektsiy oblasti khirurhichnoho vtruchannya. Laboratorna diahnostyka. 2011;1(55):21-6. [in Ukrainian].
10. Gordinskaya NA, Sabirova YeV, Abramova NV. Osobennosti vozbuditeley ranevoy infektsii u patsiyentov s termicheskoy travmoy. Meditsinskiy al’manakh. 2012;5(24):181-3. [in Russian].
11. Slotov AM, Sivakon’ SV. Osobennosti vozbuditeley ranevoy infektsii v travmatologicheskom statsionare. Vestnik Penzenskogo gosudarstvennogo universiteta. 2013;2:65-9. [in Russian].
12. D’yachenko SV, Bobrovnikova MYu, Slobodenyuk YeV. Bakteriologicheskiy monitoring ranevykh infektsiy v mnogoprofil’nom khirurgicheskom statsionare. Tikhookeanskiy meditsinskiy zhurnal. 2015;1:80-2. [in Russian].
13. Potochylova VV, Babak SI. Uskladneni infektsiyi oblasti khirurhichnoho vtruchannya ta porivnyalʹna kharakterystyka chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybiotykiv rezervu u viddilennyakh khirurhichnoho profilyu. Scientific Journal «ScienceRise». 2015;8/3(13):47-52. [in Ukrainian].
14. Gordinskaya NA, Sabirova YeV, Abramova NV. Znacheniye mikroorganizmov semeystva Enterobacteriaceae v etiologii ranevoy ozhogovoy infektsii. Fundamental’nyye issledovaniya. 2013;12:191-4. [in Russian].
15. Metodychni vkazivky MV 9.9.5-143-2007 «Vyznachennya chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialʹnykh preparativ». Kyyiv: 2007. 79 s. [in Ukrainian].
16. Black JA, Moland ES, Thomson KS. AmpC Disk Test for Detection of Plasmid-Mediated AmpC β-Lactamases in Enterobacteriaceae Lacking Chromosomal AmpC β-Lactamases. J. Clin. Microbiol. 2005;43.7:3110-3.
17. Informatsiynyy lyst. Bakteriolohichnyy kontrolʹ pozhyvnykh seredovyshch: Informatsiynyy lyst № 05.4.1/1670. Kyyiv: 2000. 19 s. [in Ukrainian].
18. EUCAST guidelines for detection of resistance mechanisms and specific resistances of clinical and/or epidemiological importance, Version 1.0, December 2013. Available from: http://www.eucast.org
19. Li L, Feng W, Zhang Z. Macrolide-lincosamide-streptogramin resistance phenotypes and genotypes of coagulase-positive Staphylococcus aureus and coagulase-negative staphylococcal isolates from bovine mastitis. BMC Veterinary Research. 2015;11:1-8.
20. Chuang Y-C, Wang J-T, Lin HY, Chang S-C. Daptomycin versus linezolid for treatment of vancomycin-resistant enterococcal bacteremia: systematic review and meta-analysis. BMC Infectious Diseases. 2014;14:1-10.
21. O’Driscoll T, Crank CW. Vancomycin-resistant enterococcal infections: epidemiology, clinical manifestations, and optimal management. Infection and Drug Resistance. 2015;8:217-30.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (156), 2020 рік , 244-248 сторінки, код УДК 579.61+616-008.87/-001.4+616.036.8/615.281.9

10.29254/2077-4214-2020-2-156-244-248