ДІАГНОСТИЧНЕ ТА ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНО-БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТУ ТА ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯДІВ

Романюк В. М., Возний О. В., Павлов С. В.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Хронічний генералізований пародонтит одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. Аналіз літературних джерел показав значну патогенетичну роль деяких інтермедіаторів метаболізму кісткової тканини, прозапальних пептидів: матриксних металлопротеїназ, лактоферину та кателіцидину у розвитку захворювань тканин пародонту. Метою дослідження було встановити прогностично вагомі молекулярно-біохімічні критерії при плануванні комплексного лікування пацієнтів із захворюваннями тканин пародонту та дефектами зубних рядів. Обстежено 80 пацієнтів віком від 18 до 65 років. Серед них 20 здорових пацієнтів склали контрольну групу та 60 основну із захворюваннями тканин пародонту та дефектами зубних рядів. Вивчення стану гігієни порожнини рота за допомогою індексу Грін-Верміліона (OHI-S) показав, що у хворих на ХГП І ст. тяжкості перевищувало норму у 2 рази, при ХГП ІІ та ІІІ ст. тяжкості перевищувало норму у 3 та 4 рази відповідно. Значення індексу РМА у пацієнтів з ХГП І ст. тяжкості – 54%, що перевищувало у 6 разів показники контрольної групи. У пацієнтів з ХГП ІІ ст. PMA- 66%, у пацієнтів з ХГП ІІІ ст. – 81%. Індекс SBI у пацієнтів з І ст. тяжкості ХГП склав 13%, у пацієнтів з ХГП ІІ ст. тяжкості -35%, у пацієнтів з ХГП ІІІ ст. – 69%. ММР-8 в ротовій рідині підвищувався в прямій залежності від ступеню тяжкості пародонтиту. При І ступеню важкості пародонтиту показники ММР-8 – 0,47±0,08 ng/ml. Показники при ІІ та ІІІ ступеню важкості збільшувались в 4 та 7 разів відповідно. LL-37 визначався в зворотній залежності від ММР-8, тобто зменшувались відповідно тяжкості пародонтиту. При І ступеню важкості пародонтиту показники LL37 – 3,77±0,10 ng/ ml. Показники при ІІ та ІІІ ступеню важкості зменшувались в 5 та 12 разів відповідно. При І ступеню важкості пародонтиту показники Lf – 44,02±2,60 ng/ml. Показники при ІІ та ІІІ ступеню важкості збільшувались в 5 та 8 разів відповідно. Визначення рівня біологічних маркерів ротової рідини являється перспективним діагностичним методом, не потребує спеціальної підготовки від лікаря-стоматолога, є малоінвазивною методикою, та дозволяє оцінити саме поточний стан тканин протезного ложа.

біологічні маркери, захворювання тканин пародонту, діагностика.

1. Malyj DYu. Epidemiologiya zahvoryuvan` parodonta: vikovyj aspekt. Ukrayins`kyj naukovo-medychnyj molodizhnyj zhurnal. 2013;4:41-3. [in Ukrainian].
2. Kinane DF, Stathopoulou PG, Papapanou PN. Periodontal diseases. Nat Rev Dis Primers. 2017 Jun 22;3:17038. DOI: 10.1038/ nrdp.2017.38
3. Ramirez JH, Parra B, Gutierrez S, Arce RM, Jaramillo A, Ariza Y, Contreras A. Biomarkers of cardiovascular disease are increased in untreated chronic periodontitis: a case control study. Aust. Dent. J. 2014;59(1):29-36.
4. Preshaw PM, Alba AL, Herrera D, Jepsen S, Konstantinidis A, Makrilakis K, Taylor R. Periodontitis and diabetes: a two-way relationship. Diabetologia. 2012;55(1):21-31.
5. Brennan DS, Spencer AJ, Roberts-Thomson KF. Quality of life and disability weights associated with periodontal disease. J. Dent. Res. 2007;86(8):713-7.
6. Chapple IL, Van der Weijden F, Doerfer C, Herrera D, Shapira L, Polak D, et al. Primary prevention of periodontitis: managing gingivitis. J. Clin. Periodontol. 2015;42(16):71-6.
7. Slots J. Periodontology: past, present, perspectives. Periodontol. 2013;62(1):7-19.
8. Trindade F, Oppenheim FG, Helmerhorst EJ, Amado F, Gomes PS, Vitorino R. Uncovering the molecular networks in periodontitis. Proteomics Clin. 2014;8(9-10):748-61.
9. Castro CE, Koss MA, Lopez ME. Biochemical markers of the periodontal ligament. Med. Oral. 2003;8(5):322-8.
10. Kudo C, Naruishi K, Maeda H, Abiko Y, Hino T, Iwata M, et al. Assessment of the plasma/serum IgG test to screen for periodontitis. J. Dent. Res. 2012;91(12):1190-5.
11. Kim HD, Sukhbaatar M, Shin M, Ahn YB, Yoo WS. Validation of periodontitis screening model using sociodemographic, systemic, and molecular information in a Korean population. J. Periodontol. 2014;85(12):1676-83.
12. Barros SP, Williams R, Offenbacher S, Morelli T. Gingival crevicular fluid as a source of biomarkers for periodontitis. Periodontol. 2016;70(1):53-64.
13. Pfaffe T, Cooper-White J, Beyerlein P, Kostner K, Punyadeera C. Diagnostic potential of saliva: current state and future applications. Clin. Chem. 2011;57(5):675-87.
14. Tabeta K, Hosojima M, Nakajima M, Miyauchi S, Miyazawa H, Takahashi N, et al. Increased serum PCSK9, a potential biomarker to screen for periodontitis, and decreased total bilirubin associated with probing depth in a Japanese community survey. J. Periodontal Res. 2018;53(3):446-56.
15. Ingman T. Matrix metalloproteinases and their inhibitors in gingival crevicular fluid and saliva of periodontitis patients. J. Clin. Periodontol. 1996;23:1127-32.
16. Birkedal-Hansen H. Role of matrix metalloproteinases in human periodontal diseases. J. Periodontol. 1993;64:474-84.
17. Lin Zhang, MSc, RN, Xiue Li, RN, Hong Yan, RN, Lei Huang. Salivary matrix metalloproteinase (MMP)-8 as a biomarker for periodontitis A PRISMA-compliant systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore) [Internet]. 2018 Jan;97(3):e9642. Published online 2018 Jan 19. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5779768. DOI: 10.1097/MD.0000000000009642
18. Kushlinskii NE, Solovykh EA, Karaоglanova TB, Bayar U, Gershtein ES, Troshin AA, et al. Content of matrix metalloproteinase-8 and matrix metalloproteinase-9 in oral fluid of patients with chronic generalized periodontitis. Bull Exp Biol Med. 2011 Dec;152(2):240-4. DOI: 10.1007/s10517-011-1498-2
19. Figueredo CM. The short-term effectiveness of non-surgical treatment in reducing protease activity in gingival crevicular fluid from chronic periodontitis patients. J. Clin. Periodontol. 2004;31:615-9.
20. Neiminen A. The effect of treatment on the activity of salivary proteases and glycosidases in adults, with advanced periodontitis. J. Periodontol. 1993;64:297-301.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (156), 2020 рік , 365-369 сторінки, код УДК 616.314.17-018+616.314.2]-037-07:577.112

10.29254/2077-4214-2020-2-156-365-369